Діалог з бізнесом: розв'язання проблем чи черговий піар?
Ручне блокування податкових накладних є однією з найбільших перепон для бізнесу в Україні.
Ручне блокування податкових накладних залишається однією з найболючіших перепон для бізнесу. Саме цей процес підприємці окреслюють найбільш корупційним. Джерелом корупції визначають керівників податкової служби. Для розв'язання цих проблем Кабмін з подачі голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової фіскальної та митної політик 3 червня прийняв зміни до Постанови №1165, щоб кардинально змінити ситуацію. Та чи вдалося її змінити?
19 липня Спілка українських підприємців заявила, що за червень 2023 року було заблоковано понад 200 тисяч податкових накладних, а з безпосереднім блокуванням стикнулося понад 26 тисяч компаній. Джерелом таких заяв стали офіційні дані Державної податкової служби. Для кращого розуміння варто пригадати дані бізнес-омбудсмена Романа Ващука: в 4 кварталі 2022 року було заблоковано накладні більш ніж 65 тисячам компаній. Якщо підходити з точки зору арифметики, то за червень кількість блокування накладних зросла на 23,8% порівняно із середнім показником 2022 року. Отже, ситуація тільки погіршується.
Чи є у політичного керівництва держави розуміння, що ручне блокування податкових накладних є значною проблемою, яка псує бізнес-клімат держави? А він і без того знаходиться не в найкращих умовах внаслідок війни? Протягом останнього місяця відбулось дві прикметні зустрічі влади та бізнесу, обидві – «за закритими дверима». Перша – зустріч Президента Зеленського та його політичної команди разом з представниками українського бізнесу, що пройшла 29 червня. Присутніми були понад 40 представників українських компаній та бізнес-асоціацій. Не дивлячись на вкрай відверту розмову, за результатами зустрічі влада не представила жодного предметного бачення, як буде змінюватися бізнес-клімат в Україні. Попри те, що була зроблена вкрай амбіційна заява: до держави необхідно залучити сотні й тисячі іноземних компаній.
Друга зустріч відбулася 17 липня та наробила в інтернеті галасу не менше, ніж перша. На ній головували заступники керівника Офісу Президента Ростислав Шурма та Олег Татаров. Якщо Ростислав Шурма відомий своїм неоднозначним баченням з реформування економіки, то ось Олег Татаров має титул куратора всіх правоохоронних органів та суддівської гілки влади. Від бізнесу там було представлено чотири компанії. CEO мережі Multiplex Роман Романчук, співзасновник компанії Time Investment Group Радислав Ткаченко, менеджер з питань фіскального регулювання "Філіп Морріс Україна" Михайло Поляков, керівник зернового напряму "Олам Україна" Олексій Пахомов. Тобто – абсолютно різні напрямки зі своїми специфічними проблемами.
Жодних конкретних заяв за результатами зустрічі зроблено не було. А сам пан Шурма висловився, що подібні наради відбуватимуться в Офісі Президента тепер щотижня. Та невідомо, чи була ще хоча б одна така подія, хоча вже минуло три тижні.
Опис цих зустрічей може надати чітку відповідь на початкове питання – жодного розуміння стосовно проблем бізнесу, зокрема у сфері блокування податкових накладних у держави немає. Чому? Бо це радше сприймається як примусовий інструмент наповнення бюджету. Те, що він породжує страшенну корупцію, практично нікого, крім самого бізнесу, не цікавить. На додаток, не дивлячись на всі ці символічні кроки, у влади не прослідковується політична воля вести сталий публічний діалог з бізнесом. Формат зустрічей незрозумілий, а результати не повідомляються громадянському суспільству.
Між тим, 20 липня Дія.Бізнес опублікували свіже дослідження Індексу активності бізнесу. Воно показує активність бізнесу, його спроможність нарощувати товарообіг, створювати робочі місця. Загальний показник зріс до 35,3. Однак показник нижчий за 50 свідчить про негативні очікування бізнесу від подальшого розвитку подій. Тільки 38,4% підприємств очікує зростання обігу в поточному році.
Тим часом Польський Економічний Інститут провів вкрай інформативне дослідження. Від початку повномасштабної війни та станом на кінець червня 2023 року в Польщі зареєстрували 29 400 українських фізичних осіб підприємців. За шість місяців 2023 року українці зареєстрували вже 14 тис. бізнесів. Кожна десята нова компанія в Польщі належала українцям. До 24 лютого 2022 року у Польщі реєстрували близько 200 українських індивідуальних підприємств на місяць. Уже з травня цей показник сягнув 1000, а з початку 2023 року – понад 2000.
Це свідчить одразу про декілька нерозривних процесів. Перш за все, українські біженці починають поступово асимілюватися в польському суспільстві та відкривати власний бізнес для отримання прибутку. Адже жити на соціальну допомогу біженців постійно не можна, а фінансові заощадження в багатьох людей вже давно вичерпані.
Другий процес складніший: українські підприємці починають переносити бізнес до Польщі. Порівнюючи умови ведення бізнесу в Україні та Польщі, виявляється, що стара європейська бюрократія створює набагато більш стабільні, передбачувані та зрозумілі правила гри, ніж українська. А за умов ширших ринків збуту практично в усьому (від надання послуг до прямих продажів) Польща перетворюється на місце еміграції українського бізнесу.
За таких умов ми можемо опинитися у ситуації, що на момент Перемоги в Україні не лишиться достатньої кількості внутрішніх ресурсів та інвестицій для швидкого відновлення, а підтримка союзників та кредити МВФ швидко можуть закінчитись. Владі необхідно зрозуміти: щоб Україна мала шанси на швидку модернізацію для перетворення на самодостатню й потужну східноєвропейську економіку, нам терміново потрібно змінювати економічні правила гри. І змінювати їх треба вже зараз, допоки ми маємо фінансовий ресурс союзників, що значно полегшує економічну «турбулентність». А для цього варто не імітувати діалог з бізнесом, а робити його публічним, відкритим, з чіткими висновками, результатами та дорожньою картою дій з розв'язання проблем.
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 126
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 18435
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13411
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 13372
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5934
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5417