Діалог з бізнесом: розв'язання проблем чи черговий піар?
Ручне блокування податкових накладних є однією з найбільших перепон для бізнесу в Україні.
Ручне блокування податкових накладних залишається однією з найболючіших перепон для бізнесу. Саме цей процес підприємці окреслюють найбільш корупційним. Джерелом корупції визначають керівників податкової служби. Для розв'язання цих проблем Кабмін з подачі голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової фіскальної та митної політик 3 червня прийняв зміни до Постанови №1165, щоб кардинально змінити ситуацію. Та чи вдалося її змінити?
19 липня Спілка українських підприємців заявила, що за червень 2023 року було заблоковано понад 200 тисяч податкових накладних, а з безпосереднім блокуванням стикнулося понад 26 тисяч компаній. Джерелом таких заяв стали офіційні дані Державної податкової служби. Для кращого розуміння варто пригадати дані бізнес-омбудсмена Романа Ващука: в 4 кварталі 2022 року було заблоковано накладні більш ніж 65 тисячам компаній. Якщо підходити з точки зору арифметики, то за червень кількість блокування накладних зросла на 23,8% порівняно із середнім показником 2022 року. Отже, ситуація тільки погіршується.
Чи є у політичного керівництва держави розуміння, що ручне блокування податкових накладних є значною проблемою, яка псує бізнес-клімат держави? А він і без того знаходиться не в найкращих умовах внаслідок війни? Протягом останнього місяця відбулось дві прикметні зустрічі влади та бізнесу, обидві – «за закритими дверима». Перша – зустріч Президента Зеленського та його політичної команди разом з представниками українського бізнесу, що пройшла 29 червня. Присутніми були понад 40 представників українських компаній та бізнес-асоціацій. Не дивлячись на вкрай відверту розмову, за результатами зустрічі влада не представила жодного предметного бачення, як буде змінюватися бізнес-клімат в Україні. Попри те, що була зроблена вкрай амбіційна заява: до держави необхідно залучити сотні й тисячі іноземних компаній.
Друга зустріч відбулася 17 липня та наробила в інтернеті галасу не менше, ніж перша. На ній головували заступники керівника Офісу Президента Ростислав Шурма та Олег Татаров. Якщо Ростислав Шурма відомий своїм неоднозначним баченням з реформування економіки, то ось Олег Татаров має титул куратора всіх правоохоронних органів та суддівської гілки влади. Від бізнесу там було представлено чотири компанії. CEO мережі Multiplex Роман Романчук, співзасновник компанії Time Investment Group Радислав Ткаченко, менеджер з питань фіскального регулювання "Філіп Морріс Україна" Михайло Поляков, керівник зернового напряму "Олам Україна" Олексій Пахомов. Тобто – абсолютно різні напрямки зі своїми специфічними проблемами.
Жодних конкретних заяв за результатами зустрічі зроблено не було. А сам пан Шурма висловився, що подібні наради відбуватимуться в Офісі Президента тепер щотижня. Та невідомо, чи була ще хоча б одна така подія, хоча вже минуло три тижні.
Опис цих зустрічей може надати чітку відповідь на початкове питання – жодного розуміння стосовно проблем бізнесу, зокрема у сфері блокування податкових накладних у держави немає. Чому? Бо це радше сприймається як примусовий інструмент наповнення бюджету. Те, що він породжує страшенну корупцію, практично нікого, крім самого бізнесу, не цікавить. На додаток, не дивлячись на всі ці символічні кроки, у влади не прослідковується політична воля вести сталий публічний діалог з бізнесом. Формат зустрічей незрозумілий, а результати не повідомляються громадянському суспільству.
Між тим, 20 липня Дія.Бізнес опублікували свіже дослідження Індексу активності бізнесу. Воно показує активність бізнесу, його спроможність нарощувати товарообіг, створювати робочі місця. Загальний показник зріс до 35,3. Однак показник нижчий за 50 свідчить про негативні очікування бізнесу від подальшого розвитку подій. Тільки 38,4% підприємств очікує зростання обігу в поточному році.
Тим часом Польський Економічний Інститут провів вкрай інформативне дослідження. Від початку повномасштабної війни та станом на кінець червня 2023 року в Польщі зареєстрували 29 400 українських фізичних осіб підприємців. За шість місяців 2023 року українці зареєстрували вже 14 тис. бізнесів. Кожна десята нова компанія в Польщі належала українцям. До 24 лютого 2022 року у Польщі реєстрували близько 200 українських індивідуальних підприємств на місяць. Уже з травня цей показник сягнув 1000, а з початку 2023 року – понад 2000.
Це свідчить одразу про декілька нерозривних процесів. Перш за все, українські біженці починають поступово асимілюватися в польському суспільстві та відкривати власний бізнес для отримання прибутку. Адже жити на соціальну допомогу біженців постійно не можна, а фінансові заощадження в багатьох людей вже давно вичерпані.
Другий процес складніший: українські підприємці починають переносити бізнес до Польщі. Порівнюючи умови ведення бізнесу в Україні та Польщі, виявляється, що стара європейська бюрократія створює набагато більш стабільні, передбачувані та зрозумілі правила гри, ніж українська. А за умов ширших ринків збуту практично в усьому (від надання послуг до прямих продажів) Польща перетворюється на місце еміграції українського бізнесу.
За таких умов ми можемо опинитися у ситуації, що на момент Перемоги в Україні не лишиться достатньої кількості внутрішніх ресурсів та інвестицій для швидкого відновлення, а підтримка союзників та кредити МВФ швидко можуть закінчитись. Владі необхідно зрозуміти: щоб Україна мала шанси на швидку модернізацію для перетворення на самодостатню й потужну східноєвропейську економіку, нам терміново потрібно змінювати економічні правила гри. І змінювати їх треба вже зараз, допоки ми маємо фінансовий ресурс союзників, що значно полегшує економічну «турбулентність». А для цього варто не імітувати діалог з бізнесом, а робити його публічним, відкритим, з чіткими висновками, результатами та дорожньою картою дій з розв'язання проблем.
- Формування нової земельної ділянки шляхом поділу сформованої ділянки Євген Морозов 07:45
- Строки давності за самовільне будівництво на захопленій землі Дмитро Зенкін вчора о 12:48
- Встановлення дійсного автомобільного перевізника Укртрансбезпекою Євген Морозов вчора о 08:20
- Юридическая защита бизнеса в условиях военного положения Світлана Приймак 21.09.2024 22:29
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов 21.09.2024 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський 21.09.2024 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін 20.09.2024 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова 20.09.2024 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 1868
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 445
- Пастка для довірливих 201
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 92
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози 87
-
Постачальник продовольства для армії сплатить штраф 500 000 грн за зірвані постачання
Бізнес 68904
-
Підсанкційні танкери відновили експорт російської нафти до Китаю
Бізнес 13032
-
Чума свиней на порозі. Хто її приніс та що буде з цінами на м’ясо
Бізнес 6466
-
Росіяни почнуть масово вилучати землю і житло на окупованих територіях з 2025 року
Бізнес 5977
-
Оголошено конкурс на посади трьох незалежних членів наглядової ради Укренерго
Бізнес 5696