Кібербулінг: чи зможемо ми створити безпечний Інтернет?
Безпека дитини в Інтернет - це 28% звернень на Національну дитячу "гарячу лінію". Чи здатні ми протистояти онлайн-цькуванню?
Перше рішення суду щодо булінгу в Україні пов’язане саме з його онлайн-варіантом – кіберцькуванням. І з цього висновки щонайменше два. Перше. Каральна частина закону про булінг діє. А друге – масштаби кібербулінгу недооцінені.
За даними Української інтернет Асоціації, 100% дітей користуються інтернетом. Google каже, що 98% підлітків та молоді входять до нього щодня. Близько 10% підлітків мають абсолютну інтернет-залежність (понад 10 годин за добу), а 81% – помірну (від 6 до 10 годин щодня). Врахуйте те, що інколи діти сплять, і у вас вийде, що переважну частина підлітків значно або й більшу частини часу проводять в мережі. Не дивно, що питання безпеки в Інтернеті – це кожен четвертий (28%) дзвінок на дитячу «гарячу лінію» Ла Стради.
Чи здатні ми протидіяти кібербулінгу? Якщо подивитись на перший суд за онлайн-цькування, то ніби так. У нас навіть в законі прописано про те, що цькування може відбуватись «у тому числі й через застосування засобів масової комунікації». Щоправда, це єдине згадування кібербулінгу в його нормах. Бо є багато «але».
Перше, - це особливості самого кіберпростору. І насамперед, - анонімність. Притягнення до відповідальності відбувалось тих дітей, які цькували від свого імені. Анонімність підвищує жорстокість, формує відчуття безкарності. Простіше – «відпускає гальма» для агресії. Навряд чи навіть кіберполіція буде займатись анонімами, які просто ображають вашу дитину – без погроз її життю. Я не відкриваю шлях до цькування. Бо навіть до прийняття цього закону більшість підлітків мали по декілька акаунтів, у тому числі деперсоніфікованих. Тому навряд чи кривдників у соцммережах буде просто «вирахувати». Щонайменше – тих, хто кривдитиме цілеспрямовано.
Друге – соціальних хвороби, як і штами грипу, постійно модифікуються. І постійно «щит» відстає «меча». Так і інформаційний простір розвивається значно швидше, ніж ми здатні протидіяти загрозам, які він несе. Але ще більша проблема виникає тоді, коли протидія здійснюється неповоротким бюрократичним апаратом. У результаті – просто подивіться рекомендації Міносвіти щодо безпеки дитини в Інтернеті. Там написано, що один з трьох основних шляхів передачі контенту на телефон - інфрачервоні порти. Другий, до речі, – MMS. Серйозно? Тоді зараз запишу цю важливу інформацію на дискету. І таке відставання у нас тоді, коли в інших країнах цілі предмети присвячені безпеці дитини в Інтернет-мережі. Коли Україною, щонайменше, прокотились дві хвилі «груп смерті» в соцмережах – за останні три роки. І коли Інтернет стає авторитетнішим для дітей, ніж батьки.
Можна звичайно дописати ще пару речень у законі. Навіть створити кібервідділ в «дитячій поліції». Хоча там і так не вистачає людських ресурсів, щоб покрити всі дитячі питання. І врешті-решт, ми ж не Північна Корея, щоб «перекрити» весь інтернет та контролювати потік інформації, яку отримує дитина.
Але як на мене, важливіше навчити дітей безпеці, правилам поведінки, сформувати моральні обмеження, які б стримували їх і від цькувань і від того, щоб піддатись на провокації. Тут чіткі паралелі з електрикою. Так, вона може вбити, але без неї ми вже не проживемо. Більше того, ізоляція струму – важлива річ, але якщо не навчити що сунути пальці в розетку небезпечно, - діти постійно будуть в небезпеці.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
41263
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
14347
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 14144
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 13056
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12279