Урядові "наперсточники": прихований акциз на "зелену" енергію діє з початку 2021 року
Ринок електроенергії.
Я вже коментував деякі ідеї, які пропонується реалізувати змінами до Податкового кодексу України (ПК).
Ще ніхто достеменно не знає деталі та конкретні цифри щодо ініційованих урядом змін до ПК. І це, звісно, викликає занепокоєння у бізнесу.
Небезпідставно висловлюються думки, що в запропонованих змінах може бути досить багато прихованого лобізму, і, при цьому, мало дійсно реформаторських ідей.
Досить негативно на можливі нововведення відреагували ті, хто пов'язаний з “відновлюваною енергетикою” — інвестори, асоціації, експерти та, навіть, депутати. Мова йде про відміну «нульової» ставки акцизу на продаж «зеленої» електроенергії і впровадження її на рівні від 3,2% до 40%.
Критика цілком очікувана, особливо з боку тих інвесторів, які вже вклали свої кошти в об'єкти “зеленої енергетики”. Бо це означає, що держава діє у шахрайський спосіб — міняє правила гри по відношенню до тих, хто вже інвестував свої кошти. Виникає риторичне питання, чи можна взагалі тоді мати справою з Україною та інвестувати кошти в її економіку?
Але, крім цього, є питання, що акцизний збір намагаються запровадити, коли ще й досі не вирішили проблему боргів 2020 року перед підприємствами “зеленої енергетики”. Борг лише скоротили з 22,4 млрд грн до 17,6 млрд грн. До того ж, підписуючи меморандум з інвесторами “зеленої енергетики” про погашення боргів та зниження тарифів, уряд гарантував дотримуватися умови щодо відсутності будь яких змін законодавства в частині “зеленої енергетики” у майбутньому. Принаймні, ці зміни не можуть стосуватися тих, хто вже інвестував свої кошти у потужності відновлюваних джерел енергії.
Крім того, виникає ось яка цікава особливість, пов'язана із “зеленою енергетикою”.
Якщо зайти на сайт ДП «Гарантований покупець» та подивитися на стан розрахунків за вироблену електроенергію, можна помітити один нюанс. У січні, лютому і березні 2021 року підприємствам ВДЕ щомісяця заплатили чітко 93% від потрібної суми.
Це означає, що за кожен з цих місяців виробникам з ВДЕ недоплатили 7% коштів. Ця цифра якраз чудово лягає в діапазон ставок акцизного збору, який планує запровадити уряд. Для одних видів “зеленої енергетики” податок більший, для інших — менший. Але цілком по галузі може і вийти 7% акцизу на “зелену” енергію.
Звісно, нововведення у разі підтримки законопроекту в парламенті, можливо, будуть діяти лише за декілька місяців.
Але загалом тенденція виглядає наступною. Уряд не планує виплачувати борги 2020 року, не доплачує на початку 2021 року та ініціює зміни в законодавстві, запровадженням акцизного збору.
Все це, по суті, є порушенням меморандуму, який прем'єр-міністр Шмигаль рік тому підписував з представниками іноземних та національних інвесторів. Серед багатьох положень там є чіткий пункт, яким держава гарантує не допускати подальші зміни законодавства, які б зменшували доходи інвесторів.
І цей пункт свідомо порушується навіть тоді, коли є ризик зазнати поразки в арбітражному позові від одного відчайдушного іноземного інвестора.
Та більше непокоїть те, що ситуація з боргами і постійними недоплатами буде тягнутися роками. Цим і завершиться стратегія держави щодо реалізації енергетичного «зеленого» переходу, “інвестиційних нянь” та загального ставлення до інвесторів — як українських, так і іноземних.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 360
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 232
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 46
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12310
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10375
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6585
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4174
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3700