Імпорт, демпінг, збитки – криза на енергоринку України лише поглиблюється
Ринок електроенергії, НКРЕКП
Сьогодні у країнах-сусідах України біржова ціна струму – в два рази вища. В інші періоди в окремих країнах, зокрема Словаччини, вони знижуються нижче ніж в Україні, а потім в екстраординарні дні може підвищуватись в три-п’ять-десять разів. Так працює ринок електроенергії в Європи. Той ринок, до якого Україна має приєднатись у 2022 році.
На жаль, в Україні все працює дещо інакше. Прихід популістів до влади, майже повністю зупинив впровадження реформи енергоринку. Після його відкриття у 2019 році було введено безліч адміністративних обмежень, які не дозволили запрацювати ринку електроенергії за європейським зразком. Це призвело до дуже сумних наслідків:
- Збитки галузі зараз становлять десь 50 млрд грн.
- Збитковість державних виробників електроенергії – Центренерго, Енергоатом, Укренерго – замість прибутків у 2018-2019 рр.
- Збільшення дотацій державним шахтам до 5 млрд грн на рік, з яких 1,4 млрд видатків не передбачених держбюджетом.
- Плата 3 млрд грн за електроенергію, імпортовану у державних компаній країн з антиукраїнськими авторитарними режимами, які викрадають, катують та вбивають власних громадян: Бєленерго (Лукашенко), Інтер РАО (Путін).
- Борги перед виробниками з відновлювальних джерел енергії сягали 27 млрд грн.
- Майже повна зупинка інвестицій в галузь, на фоні лідерства галузі за інвестиціями протягом попередніх 5 років.
Це наслідок тотальної некомпетентності і корупції, яка полягає у лобізмі на користь Росії та великих вітчизняних споживачів струму. Головний відповідальний за ринок електроенергії орган – НКРЕКП. Її голова Валерій Тарасюк є послідовним прихильником імпорту з Росії та штучного заниження цін нижче собівартості виробництва державних енергогенерувальних підприємств. Таким чином генерація – атомна і теплова – субсидіюють приватних промислових виробників, які належать відомим олігархам. А збитки покривають за рахунок платників податків та шляхом нових державних запозичень, які згодом доведеться повертати за рахунок українських громадян.
Задля того щоб Україна мала можливість від’єднатися від енергосистеми Росії та стати повноправним учасником європейського ринку, мати вільну торгівлю від Португалії до України, уряду доведеться дати раду з таким сплюндрованим ринком електроенергії.
Зокрема:
- Ліквідувати перехресне субсидіювання населення. Це болісне політичне рішення мав прийняти ще Гройсман, але дуже сподівався на продовження політичного життя. Марно.
- Ліквідувати штучні обмеження на ринку – прайскепи (граничних цін).
- Ліквідувати корупційні схеми з маніпуляцій окремих трейдерів, які призводять до пограбунку державних виробників.
- Прийняти вольові рішення щодо зміни складу НКРЕКП, який не готовий і не буде приймати рішення викладені вище.
Якщо ми подивимось на ціни в Європі сьогодні, ми побачимо, що вони вище подеколи в два рази за українські. Якби ми були частиною цього ринку і були вирішені ряд інфраструктурних питань, Україна б заробляла великі гроші на збільшені постачань струму в Європу, наші АЕС працювали б на повному завантажені. І давали б багатомільярдні дивіденди в бюджет, а не мультиплікували збитки. Так, ціни для промисловості також були б дещо виші. Але, як і в Європі, вони б залежали від загальної ситуації, а не від одної – двох маніпуляцій на ринку та демпінгового імпорту з Росії, тощо.
На жаль, поки що не видно жодного поступу у цьому напряму з боку влади.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 360
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 232
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 46
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12328
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10378
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6589
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4178
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 3715