Конкуренція через обмеження вартості електроенергії?
Не найкраща спроба регулювання ринку електричної енергії.
25 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 330-ІХ, який парламент ухвалив 4 грудня 2019 року. Як пише сайт Президента, метою документа є забезпечення належного контролю над цінами на електричну енергію за умов недостатньої конкуренції на цьому ринку; врегулювання питань роботи теплоелектроцентралей за нової моделі ринку електроенергії, що є необхідною передумовою для забезпечення теплопостачання споживачів в опалювальний період.
У людини, яка не так гаряче опікується проблемами енергетики, як Президент, може виникнути уявлення про дефіцит потужностей для виробництва електричної енергії, недостатню кількість учасників, або про монопольне становище виробника, який займає домінуюче становище на ринку. На ринку натомість є профіцит генеруючих потужностей, частина з яких не задіяна у виробництві електричної енергії, саме через відсутність попиту.
Найбільший виробник електричної енергії – Енергоатом - є державною власністю, у державній власності перебувають всі гідроелектростанції, що мають можливість балансувати попит та пропозицію електричної енергії, також до державної власності належить одна з найбільших теплових електростанцій – Центренерго. На ринку об’єктивно є помітний гравець, який сконцентрував у своїх руках значний обсяг теплових енергетичних блоків.
Можливо, дійсно необхідна реакція державного регулятора на таку концентрацію, та загрози які вона несе економіці країни. Яке ж рішення запропоноване в законі? Це обмеження ціни на динамічних ринках та збільшення обов’язкової частки продажу на цих ринках, сформульовані наступним чином. З 1 січня 2020 року до 31 грудня 2025 року включно гранична нижня межа обов’язкового місячного обсягу продажу електричної енергії виробниками (крім виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії) та імпортерами на ринку "на добу наперед" не може бути меншою 15 відсотків їхнього місячного обсягу продажу електричної енергії відповідно до правил ринку. У разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку та відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців.
На мою думку, прийняття вказаного закону навряд чи матиме позитивний вплив на розвиток конкуренції на ринку електричної енергії, тому що введення обмежень на вартість товару, який продається на ринку, з усією очевидністю не сприятиме залученню інвестицій на зовні привабливий ринок з недостатньою, на думку Президента, конкуренцією. Фактично, змінами до профільного закону встановлюється «ручне» управління ринком, збільшуються повноваження регулятора, зменшується контроль за ним, збільшуються корупційні ризики.
Крім того, гасла не відповідають дійсності, що підриває довіру до законодавця. За таких настроїв, з такою законотворчою технікою та за відсутності тиску МВФ щодо прийняття законів, які є реально нормативно – правовими актами, що самі по собі регулюють суспільні відносини, а не просто наділяють повноваженнями державні органи, недалеко до адміністративно – командної економіки та декретів.
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 359
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 118
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7125
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5336
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4299
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3582
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2742