АРМА. Міжнародні рекомендації
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), як органу державної влади, основною функцією якого є забезпечення збереження активів, на які накладено арешт до остаточного рішення по справі (в європейській практиці поширено називати заморожені активи). В той час коли більшість європейських держав запровадили законодавство чи інші заходи для забезпечення належного управління замороженими або конфіскованим майном, в тому числі і Україна, яка зробила багато в цьому питанні.
Однак, щоб вдосконалити уже існуючий механізм поводження із арештованим майном, та більш того, роками вкладенні кошти із державного бюджету України та закордонної допомоги, пропонується просто ліквідувати, а функції передати органам, які ніколи не були створенні та обізнанні в даній діяльності.
Хоча, згідно зі звітом, оприлюдненим Конференцією сторін Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскація доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (далі – Конвенція), деякі країни все ще потребують удосконалення системи управління замороженими активами, і Україна не виняток.
У даному звіті оцінюється, наскільки 37 держав-учасниць дотримуються статті 6 Конвенції, яка спрямована на забезпечення систематичного підходу до управління арештованими (замороженими активами), доки судові органи не приймуть остаточного рішення про конфіскацію. До того часу заморожені активи повинні зберігатися та управлятися таким чином, щоб їх вартість принаймні не зменшувалася. Це стосується як матеріальних активів, таких як автомобілі, будівлі чи дорогоцінні метали, так і нематеріальних активів, таких як інтелектуальна власність або віртуальні активи.
У звіті зроблено висновок, що, хоча всі держави-учасниці вжили конкретних заходів щодо конфіскації активів, у деяких країнах ці заходи стосуються лише їх зберігання до остаточного рішення щодо їх конфіскації.
Ступінь розвитку систем управління активами суттєво різниться між державами-учасницями. Деякі країни створили добре функціонуючу систему управління активами після їх арешту, зокрема це Бельгія, Хорватія, Франція, Угорщина, Італія, Мальта, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Великобританія, а багато інших загалом дотримуються положень статті 6 Конвенції. В декількох держав-учасниць будуть проведенні реформи для вдосконалення існуючих систем, а саме: Німеччина, Латвія, Республіка Молдова, Португалія, Сан-Марино та Словацька Республіка. Забігаючи наперед, Україна обрала для себе французький зразок подібного органу.
Звіт містить ряд рекомендацій, зокрема:
• державам-учасницям, чиї системи дозволяють зберігати активи, але не дозволяють заходи щодо управління конфіскованими активами, пропонується прийняти такі заходи та застосовувати їх на практиці;
• державам-учасницям, у яких створено загальні та інституційні рамки, але вони ще знаходяться на стадії розробки, пропонується зміцнити їх шляхом прийняття та впровадження спеціальних інструкцій щодо управління активами;
У Звіті міститься рекомендація щодо підвищення ефективності АРМА процедури управління активами, зокрема шляхом включення всіх правопорушень передбачених Додатком до Конвенції, які будуть підпадати під повноваження АРМА. Крім того, не встановлено процедури управління різними типами активів. Тому, Україні рекомендовано забезпечити усунення обох недоліків, а саме охоплення усіх правопорушень із Додатку до Конвенції та запровадження конкретних процедур щодо активів.
Посилання на звіт https://rm.coe.int/c198-cop-2022-1-hr-art-6-en/1680a96056
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 125
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 17639
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13255
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 12691
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5919
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5124