Імпорт без ввезення : про сумні наслідки неврахування тонкощів закону
Чи може Національний банк України самостійно змінити строки повернення валютної виручки для операцій імпорту без ввезення на митну територію України?
Як відомо, ЗаконУкраїни «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлюєстроки повернення валютної виручки (180 календарних днів), зокрема, дляімпортних операцій на умовах відстрочення поставки, а також делегує органамдержавної влади запроваджувати інші строки розрахунків.
Так, Національнийбанк України, реалізуючи «право запроваджувати на строк до шести місяців іншістроки розрахунків», численними постановами скорочував для операцій з експортута імпорту строки розрахунків до 90 календарних днів (наприклад, постанова правління НБУ № 863 від 04.12.2015 р., яка діяладо 04.03.2016 р.), а пізніше — до 120 календарних днів (наприклад, постанова правління НБУ № 410 від13.12.2016 р. в редакціях, що діяли до 25.05.2017 р.).
Проте чи«підвладні» Національному банку строки розрахунків за імпортними операціями безввезення на митну територію України? Та чи можна вважати обґрунтованимнарахування податковими органами пені за порушення строків розрахунків затакими операціями, спираючись на строки, запроваджені постановами Нацбанку? Розглянемона прикладі кейсу із сумними наслідками для підприємства.
1. Українськакомпанія купує товар у компанії-нерезидента. За умовами договору українськакомпанія розраховується на умовах передоплати, а нерезидент здійснює поставкутовару в іншій країні (наприклад, в Індії) — маємо операцію імпорту безввезення на територію України.
2. Українськакомпанія сплачує нерезиденту вартість товару і в той же день отримує товар наскладі в Індії.
3. Даліукраїнська компанія продає товар компанії із Сінгапуру з відстрочкою платежу 90календарних днів з дати поставки.
4. Сінгапурськакомпанія не розраховується вчасно з українською компанією, і останнязвертається до міжнародного арбітражного суду. Позов приймається до провадженнядо спливу 180 днів з дати оплати українською компанією за товар, отриманий вІндії.
5. Українськіподаткові органи нараховують українській компанії пеню за неповернення валютноївиручки, мотивуючи це тим, що сінгапурська компанія повинна була розрахуватисяпротягом 90 днів (з огляду на скорочений строк розрахунків, що запроваджувавсяНаціональним банком України) з дати, коли українська компанія оплатила(здійснила передоплату) товар, отриманий в Індії.
6. Українськакомпанія оскаржує нараховану податковим органом пеню до суду, проте програєсправу в судах першої та апеляційної інстанцій.
Що ж не врахувалипредставники української компанії та не застосували суди при розгляді цієїсправи?
По-перше,частиною третьою статті 2 згаданого Закону України «Про порядок здійсненнярозрахунків в іноземній валюті» передбачене чітке та конкретне правило, за якимстроки розрахунків для «імпортної операції без увезення товару на територіюУкраїни» за погодженням з Національним банком України визначає КабінетМіністрів України.
По-друге, правоНаціонального банку України змінювати строки розрахунків для імпортних операційпоширюється лише на ті строки, що «визначені частиною першою» статті 2згаданого Закону. Інакше кажучи, Національний банк не змінює самостійно строкирозрахунків за імпортними операціями без ввезення на митну територію України(ці операції згадуються не в частині першій, а в частині третій статті 2згаданого Закону).
По-третє, КабінетМіністрів України постановою № 1392 від 05.12.2007 р. визначив строкрозрахунків для таких операцій 180 календарних днів.
Тож нехайрозглянутий кейс стане своєрідним нагадуванням про тонкощі валютногозаконодавства та прикладом того, що не в кожній справі жорсткі «мейнстрімні»норми підлягають застосуванню. Та, звичайно, про те, що до захисту своїх прав необхідно залучати професіоналів.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31870
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 8658
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6123
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5559
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4987