Що потрібно знати про персональні дані онлайн?
Хто та навіщо збирає персональні дані в інтернеті, як ці дані використовуються, та що каже закон з цього приводу?
Кожного дня ми користуємось соціальними мережами, завантажуємо мобільні додатки, читаємо новини та дивимось відео онлайн. Майже ніколи при цьому ми не витрачаємо гроші, натомість розплачуємось за це інформацією про себе. У сучасному світі персональні дані стали цінним інструментом. Проте ми не завжди усвідомлюємо, як вони збираються та для чого використовуються, а часто взагалі не контролюємо цей процес. Отже, які основні моменти потрібно знати про персональні дані онлайн.
Хто та що про нас збирає?
Якщо коротко, то багато хто і все, що завгодно. Інтернет-сайти, які ми відвідуємо, завдяки файлам cookies можуть дізнатись наше місцезнаходження, мову, якою ми користуємось, інформацію про відвідувані сторінки, вік, стать і багато чого іншого. Мабуть, всі звертали увагу, що варто один раз спробувати пошукати в інтернеті нову модель пилососа, і наступні декілька тижнів контекстна реклама люб’язно пропонуватиме багато варіантів купівлі пилососів. Соціальні мережі також не залишаються осторонь. Вони не лише обробляють інформацію, яку ми зазначили в профілі під час реєстрації, а й споглядають за нашою поведінкою: вподобаннями, репостами, переходами за зовнішніми посиланнями, подіями, якими ми зацікавились.
Перелік інформації, яку ми довіряємо мобільним додаткам, ще ширший: це можуть бути маршрути нашого пересування, адресна книга, інформація про дзвінки, дані банківських карток і навіть інтимні подробиці. При цьому дуже часто додатки під час встановлення вимагають значно більше інформації, аніж це насправді необхідно.
Навіщо?
Тут теж можна дати коротку відповідь – гроші та вплив, щоб спонукати до покупок та впливати на нашу думку. Велика кількість інформації про нас дозволяє скласти наш психологічний портрет, зрозуміти наші вподобання та звички і вчасно запропонувати якийсь товар чи послугу. Наприклад, одна з американських торгівельних мереж, аналізуючи масив інформації про покупців-жінок, навчилась визначати з великою ймовірністю, що та чи інша жінка є вагітною. Відповідно, використовувати це в комерційних цілях.
Ще однією метою використання персональних даних є політичний інтерес. Відомим прикладом цього є історія з компанією Cambridge Analytica. Вона використовувала персональні дані користувачів для розміщення політичної реклами під час президентської кампанії в США, а також референдуму про вихід Британії з Євросоюзу у 2016 році. В обох випадках кінцевою метою було вплинути на процес волевиявлення виборців, а отже – і результат голосування.
А це взагалі законно?
У більшості випадків – так, але є певні нюанси. Відповідно до закону «Про захист персональних даних» в багатьох випадках для того, щоб щось робити з інформацією про нас, потрібна наша згода. Згода має бути добровільною, поінформованою, та стосуватись конкретної мети використання персональних даних. Це означає, що нас повинні попередити, яку саме інформацію про нас планують збирати та для чого її будуть використовувати. У випадку з соціальними мережами зараз ця інформація є зрозумілою та легкодоступною. Проте раніше вона містилась лише у довгих користувацьких угодах, які майже ніхто ніколи не читав, а просто ставив галочку. З веб-сайтами трохи складніше, далеко не всі вони попереджають про кількість та мету збирання інформації. І це вже може розцінюватись як порушення. Щодо мобільних додатків, то якщо якийсь з них під час встановлення запитає дозвіл на доступ до відеокамери, мікрофона, фотографій, геолокації та адресної книги, а ви в один клік з цим погодитесь, то формально ви згоду надали.
Що з цим всім робити?
Варто не втрачати пильність. Бажано не завантажувати сумнівні додатки й уважно читати, на що ви погоджуєтесь, користуючись онлайн-сервісами. За можливості, надавати мінімум інформації про себе. На жаль, державний контроль у сфері обігу персональних даних в Україні є дуже слабким, тож сподіватись варто в першу чергу лише на себе.
- Встановлення дійсного автомобільного перевізника Укртрансбезпекою Євген Морозов 08:20
- Юридическая защита бизнеса в условиях военного положения Світлана Приймак вчора о 22:29
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов вчора о 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський вчора о 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін 20.09.2024 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова 20.09.2024 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
-
Постачальник продовольства для армії сплатить штраф 500 000 грн за зірвані постачання
Бізнес 52113
-
Підсанкційні танкери відновили експорт російської нафти до Китаю
Бізнес 9828
-
"Парадокс". Фінляндія не знайшла в Україні, кому дати кредит на маневрову генерацію
Бізнес 8854
-
Україна конфіскувала активи російського олігарха Горіловського і двох його бізнес-партнерів
Бізнес 6507
-
Росіяни почнуть масово вилучати землю і житло на окупованих територіях з 2025 року
Бізнес 5446