Ще раз про всеукраїнський референдум і питання, які дійсно можна на нього виносити
Це вже не перший випадок, коли Зеленський апелює до референдуму як інструменту народовладдя протягом своєї політичної кар'єри. І, мабуть, точно не останній.
21 березня 2022 р. Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Суспільному заявив: "Я пояснював усім переговорним групам; коли ви говорите про всі ці зміни, і вони можуть бути історичними, ми нікуди не дінемось, ми прийдемо до референдуму. Народ повинен буде сказати і дати відповідь на ті чи інші формати компромісів. А ось якими вони будуть — це вже питання нашої розмови і розуміння між Україною і Росією.”
Однак, якщо відкинути будь-які емоції і уважно почитати Конституцію України, стає ясно, що референдуми з питань, які часто озвучувалися Президентом, є неможливими, тому що ні Президент, ні ВРУ не можуть просто так винести на референдум будь-яке питання: Конституція України суттєво обмежує такі повноваження глави держави та парламенту.
З яких питань Президент може дійсно ПРИЗНАЧИТИ всеукраїнський референдум?
Тільки одне питання – затвердження, ухваленого не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ, законопроєкту про внесення змін до розділу I «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» (ч. 1 ст. 72, п. 6 ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 156). Однак, для того, щоб призначити такий референдум необхідно, щоб спочатку ВРУ ухвалила відповідні зміни. Неможливо змінити Конституції України просто на референдумі без залучення до цього процесу Парламенту.
Крім того, Конституція передбачає можливість ПРОГОЛОШЕННЯ Президентом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою – на вимогу не менш як 3 млн громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тис. підписів у кожній області (ч. 2 ст. 72, п. 6 ч. 1 ст. 106). Однак, без зібраних підписів Президент не може знову-таки проголосити такий референдум. Так, цей референдум може відбутися практично з будь-якого питання (див. винятки в ч. 2 ст. 3 Закону "Про всеукраїнський референдум"), однак фактично він буде консультативним, і остаточне слово буде все одно за відповідними органами, які будуть ухвалювати остаточне рішення. Наприклад, просто змінити Конституцію через такий референдум неможливо. Єдина можливість, коли наслідки такого референдуму будуть автоматичними і не потребуватимуть затвердження ВРУ – якщо громадяни забажають винести питання про втрату чинності законом України або окремими його положеннями (ч. 1 ст. 122 Закону "Про всеукраїнський референдум").
З яких питань тоді ВРУ може ПРИЗНАЧИТИ всеукраїнський референдум?
Також лише одне питання, але дуже делікатне – виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України (ч. 1 ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85 Конституції). Як бачимо, таким є конституційний запобіжник щодо порушення територіальної цілісності України: ніхто (ні ВРУ, ні Президент), крім самого народу України, не може ухвалити остаточне рішення щодо територіальних питань. Однак, і тут є ряд нюансів.
Зокрема, Закон “Про всеукраїнський референдум” передбачає, що такий референдум є фактично затвердженням закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України (ч. 1 ст. 18). Тобто, ВРУ не може призначати такий референдум без ухваленого закону про ратифікацію міжнародного договору, а ратифікацію договору неможливо провести без його укладення (логічно).
Отже, гіпотетичний референдум щодо зміни території – це не питання чи, в принципі, змінювати територію України, а вже остаточне затвердження попередніх публічних домовленостей на міжнародному рівні, це завершення довгого і клопіткого процесу.
Якщо гіпотетично припустити, що політична еліта України захоче змінити територію України, виникає ряд логічних запитань. Хто укладе з Україною такий міжнародний договір, і чи він убезпечить Україну від подальшої ескалації російської агресії? Чи не побоїться Президент України підписати такий договір зі сторони України (по-іншому не можна) і чи захоче Парламент ратифікувати його? Та й навіть, якщо Президент підпише, а Парламент ратифікує, чи підтримають самі ж громадяни закон про ратифікацію такого договору на всеукраїнському референдумі? Як бачимо, питань більше, ніж відповідей, однак однозначно, що таке питання гладко і безболісно не буде вирішено.
Крім того, пам’ятаємо про заборону проведення всеукраїнського референдуму та внесення змін до Конституції України під час воєнного стану. Звісно, я не думаю, що хтось буде експериментувати, просто нагадую. Навіть у мирний час не так просто провести референдум чи змінити Конституцію, як собі гадається.
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26349
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21337
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15181
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9698
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9216