Від референдуму 1991 року до закону про референдум 2021 року
Як змінювалося законодавче регулювання всеукраїнського референдуму в Україні?
Національний референдум явище доволі рідкісне та незвичне в українській політиці, однак саме з ним пов’язана ключова подія у становленні незалежності України тридцять років тому.
1 грудня 1991 року на підставі Закону “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, ухваленому Парламентом ще до проголошення незалежності України 3 липня 1991 р., відбувся всеукраїнський референдум щодо підтримки Акту проголошення незалежності України.
Цей день можна сміливо назвати “Днем народовладдя” або “Днем здобуття незалежності України”, оскільки 1 грудня 1991 року 90,32% від виборців, які взяли участь у голосуванні, підтримали Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Внаслідок цього голосування незалежність нашої держави стала вже доконаним і незворотним фактом, а починаючи з 2 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші держави як повноправного суб’єкта міжнародних відносин (першими це зробили Польща, Канада та Угорщина). Мабуть, через унікальну роль цього референдуму в історії державотворення України, в преамбулі Конституції України 1996 р. містить згадку Акту проголошення незалежності України, схваленого 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.
Конституція України 1996 р. також передбачила інститут референдуму, зокрема, в “захищеному” розділі ІІІ “Вибори. Референдум”. Зокрема, відповідно до Конституції:
• виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, який призначається Верховною Радою України (ч. 1 ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85);
• законопроєкт про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України, ухвалений не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України (ч. 1 ст. 72, п. 6 ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 156);
• всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується Президентом України на вимогу не менш як 3 млн громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тис. підписів у кожній області (ч. 2 ст. 72, п. 6 ч. 1 ст. 106);
• референдум не допускається щодо законопроєктів з питань податків, бюджету та амністії (ст. 74).
Закон 1991 р. помітно контрастував з положеннями нової Конституції України. Його логіка та положення вже на той момент суттєво застаріли та були неактуальними (зокрема, ч. 2 ст. 5 цього Закону передбачала, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про реалізацію права народу України на самовизначення та входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них). Необхідно було підготувати та ухвалити новий закон, який би розвинув та імплементував відповідні положення Конституції України щодо інституту референдуму.
На жаль, цей процес суттєво затягнувся і лише 6 листопада 2012 р. Верховна Рада ухвалила новий Закон “Про всеукраїнський референдум”. Однак, Закон 2012 р., по-перше, був ухвалений з порушенням конституційної процедури ухвалення закону, і, по-друге, передбачав низку неконституційних положень, які потенційно закладали ризики неправомірної зміни конституційного ладу та узурпації влади через маніпулювання процедурою такого референдуму. Наприклад, п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону передбачав проведення всеукраїнського референдуму про схвалення нової редакції Конституції України, про внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум) всупереч порядку внесення змін до Конституції України, передбаченого розділом ХІІІ Конституції України. Крім того, окремого закону про місцевий референдум не було ухвалено, і це питання до сьогодні так і не регулюється жодним законом.
Після Революції гідності ВРУ не наважилася скасувати Закон 2012 р., але 57 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо розгляду питання про конституційність цього Закону. КСУ за результатом розгляду цього подання 26 квітня 2018 р. визнав Закон 2012 р. неконституційним, у зв’язку з чим він втратив чинність з дня ухвалення КСУ цього рішення. Внаслідок цього рішення КСУ утворилася прогалина у правовому регулюванні інституту всеукраїнського референдуму, яка була заповнена лише у 2021 р.
26 січня 2021 р. ВРУ ухвалила новий Закон “Про всеукраїнський референдум”, який передбачає можливість проведення такого референдуму виключно з питань, які прямо передбачені Конституцією України (затвердження внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції України; вирішення питання про зміну території України; проведення референдуму за народною ініціативою). Крім того, у цьому Законі передбачено проведення референдуму щодо втрати чинності законом України або окремими його положеннями як різновиду всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. Інклюзивний та публічний процес розробки (із залученням національних та міжнародних експертів у сфері референдуму) та ухвалення Закону 2021 р. суттєво відрізнявся від того, яким чином був ухвалений Закон 2012 р.
Отже, процес еволюції законодавчого регулювання всеукраїнського референдуму можна продемонструвати такою схемою:
Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 03.07.1991 р. № 1286-XII
(набрання чинності 26.07.1991 р.)
⬇
Закон України “Про всеукраїнський референдум” від 06.11.2012 р. № 5475-VI
(набрання чинності 28.11.2012 р.)
⬇
Рішення Конституційного Суду України про визнання закону № 5475-VI неконституційним
від 26.04.2018 р. № 4-р/2018
⬇
Прогалина у законодавчому регулюванні
(з 26.04.2018 р. по 10.04.2021 р.)
⬇
Закон України “Про всеукраїнський референдум” від 26.01.2021 р. № 1135-IX
(набрання чинності 11.04.2021 р.)
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 506
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 452
- Реформа "турботи" 166
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 108
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
32016
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
22929
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19448
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13179
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 11938