Чи може кримчанин стати Президентом РФ?
Або яке відношення до України має поточна конституційна реформа в Росії.
23 січня 2020 р. Державна дума Російської Федерації (нижня палата парламенту Росії) проголосувала в першому читанні за законопроект щодо внесення змін до Конституції РФ, внесений Президентом Росії лише в понеділок, 20 січня.
Для тих, хто очікував побачити в цьому документі зміну поточних правил гри, перерозподіл владних повноважень Президента РФ на користь колегіальних органів, або будь-які хоча б завуальовані натяки на транзит влади, чекає розчарування: зміни до Конституції пропонують традиційний політичний набір — централізацію та посилення повноважень Президента Росії.
Немає сенсу детально аналізувати ці понад 20 сторінок тексту, просякнуті винятковим популізмом та цинізмом, оскільки новий-старий порядок організації та діяльності органів державної влади в РФ жодним чином не змінюється. Однак, серед цього всього є один аспект, що опосередковано зачіпає інтереси України як незалежної держави, і він стосується наступного.
Законопроект пропонує більш категоричні вимоги до всіх вищих посадовців РФ, і в т.ч. до кандидатів в Президенти. Зокрема, ч. 2 ст. 81 Конституції РФ передбачає, що Президентом Російської Федерації може бути обраний громадянин Російської Федерації, який:
- не має зараз і не мав раніше громадянства іноземної держави, посвідки на проживання або іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання на території іноземної держави;
- і який постійно проживає в Російській Федерації не менше 25 років.
Але у цій самій частині статті далі міститься заплутана конструкція, яка говорить, що вимога про відсутність громадянства іноземної держави не поширюється на тих громадян РФ, які:
- раніше мали громадянство держави, яка була прийнята до складу РФ, або частина якої була прийнята до складу РФ відповідно до федерального конституційного закону;
- і які постійно проживали на території прийнятої до складу РФ держави або частини такої держави.
Єдиною територією, яка підпадає під цю характеристику з точку зору внутрішнього законодавства РФ є так звані «Республіка Крим» і «Севастополь як місто федерального значення», що були незаконно утворені у складі РФ як нові суб’єкти федерації відповідно до федерального конституційного закону від 21.03.2014 р., N 6-ФКЗ як завершення спецоперації з анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Нагадаю, що Росія анексувала Крим як нібито нову незалежну державу, яка відділилася від України, а не як частину України в ході міждержавного трансферу.
Звичайно, імовірність того, що Путін бачить своїм наступником колишнього громадянина України, який проживав на території півострова і отримав громадянство РФ в/після 2014 р., є вкрай низькою (хоча тепер уже юридично можливою). Однак, сам факт таких змін вже є ще одною провокацією міжнародного правопорядку, яка ще раз демонструє, що РФ в жодному разі не планує добровільно відмовитися від того, що було фактично і юридично захоплено в 2014 році.
Таким чином, Конституція РФ, вже крім існуючої прямої згадки про Крим (включно із Севастополем), який з точки зору міжнародного права і національного законодавства України був і залишається невід’ємною частиною території України, незабаром отримає ще одну завуальовану згадку про нього. Такий символічний жест Росії ще раз демонструє власну позицію до України, і вона є однозначно не дружелюбною.
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 27374
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 20113
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
15676
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 7821
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 6221