Візія відновлення України: Лугано, "План Маршалла", гарантії та інвестиції
Я не зупинятимусь на тому, що було сказано багатьма щодо цієї теми, лише додам від себе.
Хочу зазначити, що думка, висловлена мною, є особисто моєю і жодним чином не пов'язана з організаціями, які я представляю. Моя думка ґрунтується не лише на понад ніж 20 роках досвіду роботи з міжнародною інвестиційною спільнотою, і, що важливо, на досвіді останніх 4 місяців. Протягом цього часу в режимі 24/7 я проводив зустрічі з представниками світових фінансових інституцій, національних інвестиційних спільнот, світовими лідерами корпорацій.
Я не зупинятимусь на тому, що було сказано багатьма щодо цієї теми, лише додам від себе.
Ключові питання відновлення України: хто і за які кошти?
Ключовими питаннями щодо відновлення України є – хто і за які кошти відновлюватиме її – не лише державу загалом, а й території, людей, життя. Відповіді на ці питання дають розуміння у підходах, можливостях, доцільності та термінах реалізації плану відновлення.
У Лугано, мою увагу привернув один слайд у презентації з відновлення України, на якому було зазначено джерела фінансування за версією уряду. Зі слайда стає зрозумілим, що країну відновлюватимуть державні інституції України. Крапка. Це відповідь на запитання «хто»?
За які кошти? За версією держави – репарації, гранти, технічна допомога, кредити, пожертвування від фізичних осіб через платформу United 24. Цій державній ініціативі було присвячено багато виступів у Лугано. І все це – після закінчення війни.
Звісно, реалізація великих інфраструктурних та складних логістичних проєктів справді можлива лише після закінчення війни, коли стануть зрозумілими збитки, руйнування. Коли стане зрозумілим сам шлях подальшого економічного розвитку країни, яку ми відновлюватимемо.
Але. Що зрозуміли інвестори, які були присутні на конференції чи дивилися, чи читали про неї? Інвестори зрозуміли, що їм доведеться взаємодіяти виключно з державою та державними ініціативами. При цьому до інвесторів не зверталися із пропозицією. Як було написано раніше – інвестиційні кошти навіть не розглядалися у презентації відновлення України. І, логічно, у цьому випадку інвестори не змогли отримати відповіді на запитання – яким чином, коли, які проєкти, а найголовніше – які умови співпраці пропонує їм держава Україна. І з ким, зрештою, їм доведеться мати справу – хто стає партнером у випадку з інвестором.
Не бачу доцільності пояснювати очевидну різницю між кредитними та інвестиційними коштами. І так, звичайно, необхідно розуміти контекст та проєктну карту, але кожен нехай вирішує для себе. При цьому слід відкрито й чесно відповідати собі на питання щодо природи коштів, що залучаються. Так, наприклад, ЄБРР виділяють для України кредитні, а не інвестиційні.
Можливості підприємців сьогодні – це можливості країни завтра
На мою особисту думку, держава наразі має сконцентрувати свою увагу та роботу на перемозі та на утримання макроекономічних показників у режимі «ми існуємо». І довіритись своєму народу – зокрема підприємцям. Якщо ми довіряємо своїй державі – а українці це продемонстрували ціною своїх життів, держава має продемонструвати довіру до бізнесу. Так, їм зараз важко, як і всім. Але можливості підприємців сьогодні – це можливості країни завтра – її майбутнього. Це і робочі місця, і гроші до бюджету, і залучення інвестицій та зовнішні фінансові можливості держави. Підприємець вже зараз може і хоче працювати – не коли закінчиться війна – а зараз. Він зараз потребує допомоги, а колосальні дивіденди у майбутньому отримає Україна. Майбутнє, яке буде спільним для держави та її народу.
І якщо підприємцю в Україні пощастить залучити інвестиції в проєкт на території країни, де йде війна, основні ризики реалізації проєкту бізнес бере на себе. Бо навіть найбезстрашніший інвестор просто зараз до України не приїде. Грошей, можливо, дасть, але сам не відвідає. І ми знову стикаємося із завданням – як залучити інвестора в Україну просто зараз, у державу в стані війни.
Особливо це важливо до закінчення бойових дій. Не лише тому, що ми разом зараз закладаємо основи майбутнього, а тому, що країна також потребує підприємців сьогодні, як і бізнес допомоги з боку держави України. Успішний підприємець сьогодні – це довіра до держави збоку міжнародних фінансових інституцій і, як наслідок, гроші на відновлення та включення України до планів економічного розвитку, які виходять далеко за межі кордонів нашої країни.
Потрібно визнати, що ні одна держава у світі не може змусити свій бізнес розпочати роботу в Україні. Вийти з Росії – може. Вплинути на те, щоб бізнес приїхав до України робити бізнес зараз – ні.
Відновлення нашої країни безпосередньо залежить від діяльності підприємців сьогодні. Завдання держави – мотивувати та допомагати їм.
Репарації, гарантії, капітал
Мантра репарації – як основне джерело відновлення України – це довгострокова перспектива. А сьогодні український бізнес, який постраждав під час війни, змушений інвестувати в юридичну систему Європу для отримання рішення суду, яке надалі, можливо, призведе до грошової компенсації. Хоча механізм до кінця не зрозумілий навіть Європі. Наприклад, якщо оцінка бізнесу була 10 млн дол. США до війни, то підприємець заплатить 3% судового збору, наприклад, у Бельгії, і сотні тисяч місцевим юристам.
Тому Україна замість нескінченного повторення мантри про репарації може запропонувати ЄС розглянути можливість просто зараз допомогти українським підприємцям, покривши судові та юридичні витрати pro bono, або ухвалити рішення про погашення витрат після отримання коштів, а не вперед до бюджетів країн ЄС.
Гарантії. Робота над гарантіями для українського бізнесу. Те, що підприємець зможе вирішити самостійно. Наприклад, робота з великими міжнародними страховими компаніями щодо створення нових продуктів для України. Вітчизняний бізнес гостро потребує різноманітного обладнання. Україні вже зараз необхідні страхові продукти, які дають змогу іноземному інвестору покривати свої збитки у разі знищення такого обладнання під час військових дій.
Капітал. Навіть найбільш підприємливі бізнесмени самотужки не зможуть залучити капітал до України зараз. Потрібні надійні закордонні партнери. Державні інституції можуть і повинні всіляко продемонструвати підтримку підприємцям насамперед політичну. Наприклад, скориставшись своїм статусом кандидата у члени ЄС – запропонувати партнерам у Європі розглянути можливість надання своїм національним бізнесам отримувати кредити на спеціальних умовах під обладнання та операційний капітал для проєктів з України.
Реальність цього бачення ґрунтується на сьогоднішній практиці розвитку ІТ-ринку України. Уже сьогодні західні інвестори вкладають кошти в компанії та стартапи за наявності спів інвестицій збоку українських партнерів.
Замість висновків
Я впевнений – Україна переможе. І також впевнений, що коли ми навчимося довіряти одне одному – держава та бізнес – зможемо не просто відновити нашу країну, а разом – зробити Україну сильною та успішною. Ми маємо віддати ініціативу підприємцям та підтримати їх. Їм жити та будувати нашу державу.
Я вірю в Україну – у її силу та велич. Слава Україні.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 479
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28381
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19169
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12900
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12796
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10774