Яка підстава накладення арешту на майно?
Існує три підстави для накладення арешту на майно (кошти).
В діючому законодавстві України існує три механізми для накладення арешту на Ваше майно:
1. Арешт майна в рамках виконавчого провадження.
Хто накладає – державний або приватний виконавець.
Назва документа, який приймається для накладення арешту – постанова.
Де шукати порядок накладення і підстави накладення арешту – Закон України «Про виконавче провадження», Інструкція з організації примусового виконання рішень.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Підстави для зняття арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
2. Арешт майна як забезпечення позову в цивільному або господарському процесі.
Хто накладає – суд.
Назва документа, який приймається для накладення арешту – ухвала.
Здійснюється в рамках судового провадження (цивільного або господарського).
Де шукати порядок накладення і підстави накладення арешту – Цивільний процесуальний кодекс України (глава 5, §10, ст.ст. 149 - 159), Господарський процесуальний кодекс України (глава 5, §10, ст.ст. 136 - 146).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Підстави для скасування заходів забезпечення позову передбачені ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.
3. Арешт майна в рамках забезпечення кримінального провадження.
Хто накладає – суд.
Назва документа який приймається для накладення арешту – ухвала.
Арешт майна здійснюється в рамках кримінального провадження.
Правова підстава накладення – Кримінальний процесуальний кодекс України (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, глава 17 КПК України).
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з п.п. 1-4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для скасування арешту майна передбачено ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України.
Підсумовуючи викладене, діючим законодавством України передбачено три шляхи для накладення арешту на майно, а саме: арешт майна в рамках виконавчого провадження, арешт майна як забезпечення позову в цивільному або господарському процесі та арешт майна в рамках забезпечення кримінального провадження.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 81
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2368
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2134
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1672
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1660
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1283