ПДВ потрібно знижувати, але поступово
Коли підприємці говорять про високе податкове навантаження, яке ґальмує розвиток їх бізнесу, природною реакцією є бажання знизити податки.
Найчастіше саме так і народжуються популістські законопроекти чи рішення.
Але важливо пам’ятати, що економіка не любить різких рухів. Я впевнений, що зменшувати ставку, наприклад, ПДВ слід поступово. Адже це один із головних бюджетоутворюючих податків - вага надходжень до державної скарбниці від нього сягає 18%.
До того ж, я розглядаю цю конкретну зміну лише в комплексі з іншими рішеннями щодо трансформації вітчизняної податкової системи. І не інакше.
І тут нам доведеться відпрацьовувати власну модель, оскільки успішні економіки світу застосовують різні підходи стосовно оподаткування. Скажімо, в Китаї і кранах ЄС ПДВ існує, подекуди його ставка сягає 25%. А в США його взагалі немає.
На мою думку, ПДВ має бути таким, щоб і підприємців не обтяжувати, і бюджет наповнювати. В наших економічних умовах ставка у 15% є оптимальною. Вона спонукатиме бізнес працювати легально. Сьогодні в Україні безліч підприємств користуються послугами так званих конвертаційних центрів, які підробляють податкові документи, допомагають «клієнтам» легалізовувати тіньові кошти й ухилятися від податків. ПДВ також фігурує в цих схемах. Якщо ж знизити ставку податку з 20 до 15%, підприємцю вигідніше буде заплатити податок, ніж за шахрайський «сервіс».
Такий крок стимулюватиме обіг товарів і збільшення кількості легальних послуг за рахунок зниження цін на них. Відповідно зросте кругообіг фінансових ресурсів, що теж надзвичайно важливо для ефективного функціонування фінансової системи. Більш того, впровадження цих змін об’єктивно впливатиме на зростання середньої заробітної плати. Протягом 5 років після впровадження закону її рівень може зрости на 20%.
У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, що передбачають зниження ПДВ - № 2575 Олександра Дубінського й № 2757-1 Дар`ї Володіної. Перший документ передбачає зниження ставки ПДВ на 3% - з 20 до 17% - одночасно, вже в 2021 році. Другий – пропонує зменшити її на 5%, але впродовж 5 років.
Я певен, що в наших умовах оптимальним є саме другий варіант. Адже 5 років буде достатньо для того, щоб уникнути різкого зменшення надходжень до бюджету і знайти дієві компенсатори. Розрахунки показують, що загальна сума втрат становитиме 153 млрд грн. Якщо ж розбити її на 5 років, то це буде трохи більше 30 млрд грн.
Водночас ми говоримо про те, що зниження ставки в комплексі з іншими реформами податкової системи детінізує бізнес. Тому втрати від зменшення ПДВ компенсуються за рахунок податків від нової кількості легальних суб’єктів господарювання. Якщо ж ми запустимо проект Олександра Дубінського, то ризикуємо отримати чималу дірку в державному бюджеті, але не зможемо розраховувати на швидку детінізацію бізнесу.
Але, повторюся, податкова реформа має бути комплексною. В моєму розумінні це означає не лише зменшення ставки ПДВ, а й введення податку на виведений капітал та проведення податкової амністії. Та в першу чергу, це створення єдиного управлінського органу (ми з колегами-експертами називаємо його – Державна служба доходів) шляхом об'єднання існуючих сьогодні кількох, зручної і сучасної ІТ-системи адміністрування податків, стабільного й зрозумілого фіскального законодавства. Крок за кроком ми йдемо до реалізації всіх цих планів, співпрацюючи з експертами, депутатами та підприємцями.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 43863
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 33629
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
16188
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
11186
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10570