Питання державного замовлення у вищій освіті: логіка чи політика?

Щодо проблеми формування державного замовлення у вищій освіті

Ініціювання конфліктних ситуацій на пустому місці – все, реалізація логічних та системних кроків щодо реформування системи вищої освіти – нічого. Такий висновок напрошується в результаті обговорення питання формування державного замовлення на підготовку фахівців та науково-педагогічних кадрів в 2009 році.

Трошки історії:

У 2008 році для участі у тестуванні зареєструвалися 512,6 тисячі, а взяли участь у ньому 461,2 тис. осіб. Причому всі бажаючі мали можливість пройти зовнішнє незалежне оцінювання з трьох навчальних предметів. Загалом було проведено понад мільйон тестувань з одинадцяти предметів

Цього року кількість випускників шкіл зменшилася на 23 тисячі осіб ; більш свідомим стало ставлення до здобуття вищої освіти абітурієнтів та їх батьків. На участь у зовнішньому незалежному оцінюванні — 2009 зареєструвалися 462 тисячі осіб — стільки, скільки учасників прийшли минулого року на перший тест з української мови та літератури.

У 2008 році, незважаючи на загальне зменшення контингенту випускників середньої школи, були збережені показники прийому до вищих навчальних закладів на рівні 2007 року. Обсяги прийому у 2008 році в цілому по країні становили: для молодшого спеціаліста — 176,2 тис. осіб (у тому числі на денну форму навчання за кошти державного бюджету — 61,4%), бакалавра — 349,1 тис. осіб (відповідно — 54,1%).

Тобто, загальний обсяг державного замовлення у 2008 році склав               525,3 тис. осіб. при 461,2 тисяч осіб – учасників зовнішнього незалежного оцінювання.

2 квітня під час проведення розширеної підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України „Мета реформ у вищій освіті – якість та доступність освіти” Іван Вакарчук заявив, що Міністерство освіти і науки України припиняє доведення державного замовлення у 2009 році на напрями підготовки (спеціальності) за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра та молодшого спеціаліста, якщо у 2008 році воно становило менше 15 місць, або на напрями підготовки (спеціальності), які є непрофільними для вищого навчального закладу.

14 квітня Уряд прийняв рішення щодо скорочення державного замовлення  на підготовку молодших фахівців і бакалаврів з економічних, фінансових і юридичних спеціальностей в непрофільних вузах на 50% та не менш як на 10 відсотків – за іншими спеціальностями, напрямами підготовки, галузями знань (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 416-6 „Про особливості формування державного замовлення на підготовку фахівців та науково-педагогічних кадрів у 2009 році”).

21 квітня під час проведення брифінгу Перший заступник глави СП Олександр Шлапак, коментуючи рішення Уряду щодо скорочення державного замовлення в непрофільних вищих навчальних закладах заявив, що в Секретаріаті Президента вітають рішення уряду на 50% скоротити держзамовлення на підготовку молодших фахівців і бакалаврів з економічних, фінансових і юридичних спеціальностей в непрофільних вузах.

22 квітня Президент України В.Ющенко на підсумковій конференції заявив, що має намір ініціювати підвищення державного замовлення у вищій та середньо-спеціальній освіті.

Водночас, в 2008 році 266 вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації не виконали доведених обсягів державного замовлення.

До міністерства освіти і науки надійшло понад 400 звернень із проханням про “корегування” обсягів, що свідчить про відсутність у таких вищих навчальних закладах бодай найпростішої системи прогнозування своєї діяльності .

Це означає, що сьогодні механізм держзамовлення потурає безвідповідальності навчальних закладів за багатомільйонні витрати бюджетних коштів.

Як відомо, орієнтовно 700 тисяч випускників вузів в червні-липні поточного року можуть поповнити «армію безробітних», із них 549 700 студентів отримають вищу освіту за державним замовленням.

За даними регіональних служб зайнятості, наявне перенасичення ринку праці з економічних спеціальностей (втричі), юридичних (у шість разів!), вихователів дитячого садка та навчально-виховного закладу (вдвічі), психологів (у чотири рази).

Навіщо країні потрібні спеціалісти, які не будуть мати можливість працевлаштуватися?