Битва за Протасів Яр виграна, але війна ще продовжується
Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
Протасів Яр - одне з наймальовничіших місць Києва. На 22 гектарах землі зберігся дикий ліс, який може стати регіональним ландшафтним парком для відпочинку киян. З початку 2000-х земельні ділянки на території Протасового Яру були віддані в оренду під забудову та передані у приватну власність. Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
З 1966-го року Протасів Яр був ландшафтним парком та відповідно зеленою зоною. Статус, що забороняв його забудову, було скасовано в 2002 році. Відповідні зміни тоді закріпили у генплані міста. 22 гектари землі протягом кількох років були віддані у приватні руки, зокрема, частина території опинилася в оренді у будівельної компанії з Дніпра. Завдяки зусиллям громади Протасового Яру вдалося зупинити будівництво багатоповерхового житлового комплексу, хоча суди в апеляціях ставали на сторону забудовника. У ЗМІ активісти розповідали про те, що їм погрожували та пропонували гроші, щоб вони не продовжували протистояння. Тобто варто розуміти, що на якомусь етапі була справжня війна. Зрештою громаді вдалося у червні цього року виграти процес, який вже оскарженню не підлягає - подальша забудова є незаконною.
28 липня два важливих рішення були ухвалені у Київраді. Перше - це повернення Протасовому Яру статусу зеленої зони у генплані міста, а друге - це погодження клопотання громади про створення на цьому місці ландшафтного парку. За цими рішеннями почнеться юридична та наукова робота з розробки документації, а далі місто повинно вступити у переговори з землевласниками, адже з 22 гектарів в оренді перебували лише 6 гектарів, які вдалось повернути за рішенням суду.
Власниками майже 3/4 території Протасового Яру є столична компанія, що, зокрема, володіє великою мережею АЗС. Варіанти розвитку переговорів можуть бути наступними: компанія добровільно передає місту цю земельну ділянку або ж місто викуповує її за символічну вартість, бо свого часу 16 гектарів землі були передані з порушенням законодавства. Які шанси, що приватна компанія на це погодиться? Майже ніяких, тому буде судовий процес.
Паралельно з цим, переконаний, що в найближчі тижні орендар-забудовник спробує оскаржити рішення Київради у суді. Отже, що ми отримаємо: два паралельні судові процеси проти громади та місцевої влади від колишніх орендарів та поки що власників земельної ділянки та знову ж таки - ризик погроз фізичної розправи з активістами. За оптимістичних прогнозів створення ландшафтного парку може зайняти три роки. Якщо доведеться проходити всі судові інстанції - навіть сім.
Варто зрозуміти, що забудувати земельну ділянку все одно не вийде. Вона отримає законодавчий захист. Це як у європейських країнах: ви берете в оренду середньовічний палац, але змінити фасад та зробити надбудову у два поверхи все одне не вийде.
Як виглядатиме ландшафтний парк Протасів яр? Зараз цим питанням займається місцева громада. Необхідно зберегти дикий ліс та рекреаційні зони без капітального будівництва. Максимум, що там може бути - це лавки, які не будуть шкодити екосистемі. Також там планують встановити сонячні батареї, які будуть забезпечувати освітлення та підсвітку на оглядовому майданчику з якого видно історичну частину Києва. Логіка полягає в тому, що, якщо залишити повністю дикий ліс, то рано чи пізно хтось знову купить ділянку або отримає її через суд.
Хто буде утримувати парк? Завдання міста - повернути всю територію у комунальну власність. Водночас громада Протасового Яру, яка є ініціатором та рушійною силою проекту, веде перемовини з кількома державними компаніями, а також однієї приватною міжнародною, щоб благоустрій та подальше утримання парку вони взяли на себе або ж розділили між собою. Це має бути іміджевий проект.
- Код професіоналізму: Чому медичний одяг став новою мовою довіри в системі охорони здоров’я Павло Астахов 18:54
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 406
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 369
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 262
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 212
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 93
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
87128
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 33633
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 20497
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15196
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 12446