Чому нам потрібна зоополіція?
Раніше, за жорстоке поводження із тваринами була передбачена фактично сміхотворна відповідальність, штраф в 800 грн. Сьогодні ж все змінилось. Але ще є над чим працювати.
З року в рік ми чуємо про нові випадки жорстокого поводження з тваринами: від жахливих випадків із домашніми тваринами та злочинів догхантерів - до не гуманних умов утримання тварин у цирку.
Чого лише вартий резонансний випадок з догхантером Олексієм Святогором. Під час розгляду справи сотні людей збирались під судом з вимогою справедливого покарання.
Раніше, за жорстоке поводження із тваринами була передбачена фактично сміхотворна відповідальність, штраф в 800 грн. У 2017 році Верховна Рада України прийняла зміни до законодавства, якими посилила відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Зокрема штрафи підвищено до 300-500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
До цього суспільство прийшло не відразу. Ще декілька років тому “Марш за права тварин” збирав не більше сотні небайдужих активістів, сьогодні ж він збирає по декілька тисяч людей. Зокрема, минулого року такий або цей Марш відвідало понад 6 000 людей. У 2019 він пройшов вже в 24 містах, навіть на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. Це свідчить про активний інтерес суспільства до проблеми захисту тварин.
Однак, ми майже не чуємо гучних кейсів та судових вироків винуватцям жорстокого поводження з тваринами. Минулого року, вперше за всю історію незалежної України, було оголошено підозру громадянину за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України (жорстоке поводження з тваринами) і Київський суд в Одесі обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Інший випадок стався в Київській області, Броварська прокуратура висунула обвинувачення молодій парі, яка знущались над понад сотнею тварин, їм світить 8 років позбавлення волі. Але і цих випадків не відбулося б, якби не тиск громадськості та зоозахисників.
В чому проблема? Відповідь дуже проста. Поліція зайнята сотнями та тисячами інших справ. Питання жорстокого поводження з тваринами в них, м’яко кажучи, не в пріоритеті. До речі, в цьому контексті важливо не допустити підміни понять. Справді, ми маємо величезні проблеми у всій правоохоронній системі, тисячі справ взагалі не розслідуються, незавершена реформа правоохоронних органів фактично привела до колапсу всю систему. Однак, це не причина замовчувати проблему жорстокого поводження з тваринами.
Піднімають цю проблематику громадські активісти. Минулого року в Києві запрацювала волонтерська ініціатива так званої “зоополіції”. Мобільна бригада, яка оперативно реагує на будь-які повідомлення жорстокого поводження з тваринами. До екіпажу входять юрист, лікар-ветеринар та волонтери. Це повністю приватна ініціатива. Але вона межує на грані з законом. Фактично їхня діяльність регламентована лише статтею 207 Кримінального Кодексу України, яка дозволяє цивільним особам затримувати правопорушників та буквально “привозити” їх до поліції.
Як вирішити ситуацію? В першу чергу, необхідно внести зміни до законодавства якими дозволити місцевим органам влади створювати “зоополіцію”. Вона матиме чіткі повноваження, а головне ресурси на здійснення своєї діяльності.
Окрім питання жорстокого поводження, зоополіція також може слідкувати за дотриманням власниками тварин правил утримання собак у місті і, за необхідності (наприклад, коли на собаках відсутній намордник), застосовувати адміністративні штрафи. Те саме стосується екзотичних тварин, деякі люди тримають їх в своїх квартирах, це не тільки створює проблеми сусідам, а й суттєво шкодить самим тваринам, які просто не пристосовані до життя в квартирних умовах.
Гуманне відношення до тварин невід’ємна частина здорового цивілізованого суспільства. Впевнений, якщо в Києві запрацює зоополіція такого роду проблем стане суттєво менше. Над цим і працюємо.
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко вчора о 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк вчора о 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська вчора о 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак вчора о 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко вчора о 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер вчора о 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 10453
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
9348
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
5153
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 4178
-
ЄС уперше ввів санкції проти Росії за застосування хімічної зброї в Україні
Бізнес 3911