Без справжньої податкової реформи Україна і далі втрачатиме валюту
Україна отримує дедалі менше валюти від експорту власної продукції. І це завдає суттєвої шкоди нашій фінансовій системі й економіці в цілому.
Уряд прогнозує, що наступного року українська грошова одиниця подешевшає - 1 американський долар коштуватиме 29,1 грн. Цей курс закладено в проект бюджету. Однією з головних причин негативних тенденцій є нереформованість податкової системи.
Вплив об’єктивних факторів на стан української економіки складно переоцінити. На початку 2020 року чимало країн відчули на собі наслідки глобальної кризи та пандемії COVID-19. Водночас, наша економіка виявилася не готовою до змін кон’юнктури світових товарних ринків, розриву ланцюжків поставок та різкому уповільненню ділової активності. Жорсткі, без гнучкого механізму застосування, карантинні обмеження лише погіршили ситуацію.
За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, ВВП України в першій половині 2020 року скоротився на 6,5% по відношенню до аналогічного періоду 2019 року. А зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг у І півріччі 2020 року зменшився на 11,4% (на 7,0 млрд дол.) у порівнянні з минулорічними показниками і становив 54,2 млрд дол. При цьому експорт товарів і послуг зменшився на 7,1% (на 2,1 млрд дол.) і склав 27,6 млрд дол. Проблем з експортом зазнали, передусім, українські металурги, підприємства легкої промисловості, деревообробка.
Найстабільнішим джерелом валютної виручки поки що залишається експорт аграрної продукції. У січні-червні 2020 року він лишився майже на рівні минулорічних показників і склав 10,4 млрд долл. Однак експерти прогнозують за підсумками 2020 року скорочення загальних показників по зерновим культурам (з 72,1 до 68 млн тонн) і, відповідно, зменшення валютних надходжень від експорту продукції. Завважу, що менший об’єм надходжень валютної виручки призводить до більшого тиску на національну валюту, адже державі доводиться виплачувати борги світовим кредиторам.
Темпи зростання (зниження) експорту товарів наростаючим підсумком (дані Держстату), % р/р

Додам, що скорочення об’ємів торкнулося також імпорту товарів і послуг. У І півріччі 2020 року цей показник зменшився на 15,5% (на 4,9 млрд дол.) у порівнянні з відповідним періодом 2019 року і склав 26,5 млрд дол.
Темпи зростання (зниження) імпорту товарів наростаючим підсумком (дані Держстату), % р/р

У І півріччі 2020 року негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів склало 1,3 млрд дол. – тобто, ми витрачаємо назовні валюти більше, ніж отримуємо. Держстат констатує певне поліпшення цього балансу, але радіти тут немає чому. На мою думку, покращення відбулось лише за рахунок стрімкого здешевлення імпорту – зокрема, падіння цін на енергоресурси на світових товарних ринках. Щойно ділова активність у світі відновиться, ціни на енергоресурси зростуть і імпорт подорожчає. Україні доведеться витрачати ще більше валюти.
Українська економіка надзвичайно вразлива до світових потрясінь. На моє переконання, одними з ключових причин цього є системні проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності (проблеми з відшкодуванням експортного ПДВ та низький рівень підтримки експорту державою), а також нереформованість українського законодавства (високий рівень податкового навантаження, недосконале та застаріле митне і податкове регулювання).
Певен, що без впровадження структурних реформ, насамперед, у сфері оподаткування та на митниці, темпи розвитку економіки та експортного потенціалу України суттєво відставатимуть від динаміки росту імпорту та відтоку валюти з країни.
Як науковець я вже три роки досліджую податкову систему України та її вплив на стан економіки. Отже, маю власні попозиції з покращення ситуації з валютними надходженнями в країну:
1. Необхідно запровадити податкову амністію і податок на виведений капітал.
2. Податки слід лібералізувати – вони мають бути прозорими, гнучкими і необтяжливими для найменш захищених категорій підприємців.
3. Слід реформувати всю податкову систему, аби вона стимулювала бізнес, а не була для нього непосильним тягарем.
4. Звести до мінімуму втручання державних органів у діяльність підприємців.
5. Принципом роботи податкових і правоохоронних органів мусить стати нульова толерантність до корупції.
6. Держава має розширити коло отримувачів доступних кредитів за програмою «5-7-9%».
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко вчора о 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк вчора о 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська вчора о 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак вчора о 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко вчора о 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер вчора о 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
36994
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 13406
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
9883
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
6018
-
Євросоюз опублікував новий економічний прогноз для України: очікування погіршилися
Фінанси 4582