Як українські підприємці рятуватимуть бізнес у 2025 році
“Ми знаємо, що легше не буде”. Початок року в українських бізнес-колах відзначився серйозним емоційним спадом.
Якщо попередні три роки працювали на адреналіні, то тепер емоційні запаси деяких підприємців вичерпані. На горизонті – чергова криза. Але бізнес, який звик боротися, вкотре закочує рукави.
Після падіння ВВП на 28,8% у 2022 році та слабкого відновлення на 5,3% у 2023-му, про швидке зростання економіки поки що не йдеться. Національний банк прогнозує зростання ВВП на 3,4% за підсумками 2024 року. Це означає, що не варто сподіватися на покращення економічних умов, бо купівельна спроможність населення залишається низькою.
Тож, як підприємці, які сфокусовані на українському ринку рятують бізнес у 2025 році?
Раціоналізація витрат: економія як новий фундамент
Українські компанії сьогодні орієнтовані на збереження існуючих позицій. Скорочення витрат стало обов’язковим кроком для більшості підприємств. Багато бізнесів зменшують свої бюджети на 30–40% порівняно з довоєнними показниками, відмовляючись від проєктів направлених на масштабування та орієнтуються на базові операції.
Водночас підприємці активно створюють фінансові резерви, відкладаючи 10–15% доходу. Ці кошти дозволяють швидко реагувати на кризові ситуації та непередбачувані витрати: такі як можлива релокація офісу або потреба у новому енергогенеруючому обладнанні.
Автоматизація та перехід на цифрові моделі роботи. Новітнє обладнання допомагає пришвидшити процеси і зробити продукт дешевшим. Наприклад, раніше в нас на виробничій лінії для виготовлення продукції працювало 7–8 працівників, зараз достатньо лише трьох операторів. При цьому зросла швидкість виготовлення продукції. Варто врахувати, що такі технологічні оновлення потребують фінансових вкладень. Тому краще розглянути можливості для додаткового фінансування. Наприклад, скористатися державними програмами кредитування.
Перехід на дистанційну роботу. Переведення команди чи частини команди з офісу дозволяє зекономити на витратах обслуговування інфраструктури, а також зробити графік співробітників більш гнучким. Таким чином команда почувається більш мобільно, може релокуватися, незалежно від компанії та продовжувати працювати будь-де. Такий підхід до організації роботи став критично важливим зокрема також через глибоку кризу кадрів.
Робота з клієнтами: лояльність понад усе
Збереження довіри існуючих клієнтів стає пріоритетом для більшості компаній. Щоб стимулювати попит, компанії пропонують вигідні умови для постійних клієнтів. навіть попри зменшення прибутків.
Також підприємства відпрацьовують схеми роботи, які допоможуть не втратити клієнтів на випадок екстреної релокації. Наприклад, формують спеціальні міні-групи, які працюють за принципом чергування. Ці групи беруть на себе комунікацію та виконання термінових замовлень у той час, коли основна частина компанії релокується.Такий підхід дозволяє зберегти довіру у стосунках між клієнтом та компанією навіть у складних обставинах.
Конкурентоспроможність: перегони якості
На тлі зростання конкуренції українські підприємства змушені знаходити унікальні способи залучення клієнтів. Компанії вдосконалюють свою продукцію, фокусуючись на її якості та відповідності сучасним запитам. Особливу увагу приділяють локальним ринкам, навіть якщо вони скоротилися. Інноваційні рішення, як нові формати обслуговування чи послуги, дозволяють виділятися серед конкурентів.
2025 рік не буде легшим. Проте за роки повномасштабної війни український бізнес довів свою гнучкість і здатність адаптуватися навіть у найскладніших умовах. Безперечно наша Перемога відкриє нові перспективи для зростання та інвестицій в українську економіку. А тому попри втому, українці мають стійку віру і надію, а також велике бажання впоратися зараз, аби розвиватися завтра. Наша стійкість сьогодні – найкраща інвестиція у стабільність майбутнього.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 153
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 76
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3063
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 1981
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1867
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1410
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1148