Земля без корупції: державна оренда через аукціони у "Земельному банку"
Коли кожен гектар на вагу золота, неефективне управління державними землями стає критичною загрозою для продовольчої та економічної безпеки країни
Повномасштабне вторгнення росії завдало нищівного удару по українських земельних ресурсах. Через окупацію, бойові дії та замінування ми тимчасово втратили доступ до близько 5 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. Загальна площа угідь, доступних для використання, скоротилася з 41,3 млн га у 2021 році до 32,8 млн га у 2024-му.
На цьому тлі давні проблеми у сфері управління державними землями перетворилися на ще більшу критичну вразливість для економіки. Роками ця сфера залишалася синонімом корупції, "сірих схем" та застарілого права «постійного користування» – радянського пережитку, що толерував зловживання. В результаті державний та місцеві бюджети щороку недоотримували мільярди гривень.
Відповіддю на ці виклики – як давні, так і породжені війною – став проєкт «Земельний банк».
Прозорість замість корупційних схем
«Земельний банк» – результат спільної роботи Фонду державного майна, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Його головна мета – знищити корупційні схеми та створити для аграріїв прозорий і конкурентний механізм доступу до державних земель через онлайн-торги.
Важливо наголосити: йдеться не про продаж, а виключно про суборенду. Всі землі залишаються у 100% державній власності. Це принципова позиція, яка дозволяє зберегти контроль держави над стратегічним ресурсом, водночас забезпечуючи його ефективне використання.
Усі аукціони з суборенди відбуваються в державній торговій системі Прозорро.Продажі, що є гарантією прозорості та чесної конкуренції. Правила тут єдині для всіх: стартова ціна лота складає 12% від його нормативно-грошової оцінки, а переможцем стає учасник, який запропонував найвищу ставку під час відкритих електронних торгів. Принцип «хто запропонував вищу ціну, той переміг» виключає будь-які непрозорі домовленості чи суб'єктивні рішення.
Всі землі на екрані
При виборі землі для агробізнесу ключову роль відіграє її розташування. Саме для того, щоб зробити пошук та аналіз ділянок візуальним та інтуїтивним, команда «Земельного банку» розробила інтерактивну мапу. Вона розміщена на сайті landbank.spfu.gov.ua й дозволяє фермеру не просто переглядати список лотів, а одразу оцінити їхню реальну привабливість: близькість до власних господарств, доріг та інфраструктури.
Це реальний приклад того, як держава стає зручним сервісом. Замість того, щоб ходити по кабінетах, громадянин може знайти всю ключову інформацію онлайн, на екрані свого смартфону, планшету або комп'ютера. У кілька кліків по карті відкривається повна картка об'єкта: від точного розташування та кадастрового номера до стартової вартості, статусу торгів та прямих посилань на аукціон і Держгеокадастр.
Але мапа є не лише інструментом для пошуку окремих ділянок. Для зручності стратегічного планування землі на ній об'єднані в кластери – групи розташованих поруч лотів. Це дозволяє аграріям заздалегідь розрахувати логістику та поборотися на торгах за кілька ділянок одразу, щоб сформувати єдиний масив.
Тож інтерактивна мапа – це значно більше, ніж просто зручний пошук. Це інструмент, який дає аграрію повний контроль над ситуацією: він бачить, аналізує та приймає рішення, спираючись на точні й повні дані. Саме такий підхід і є основою для чесної конкуренції, де перемагає не той, хто має зв'язки, а той, хто запропонував найкращу ціну на відкритому аукціоні.
Результати, що говорять самі за себе
Проєкт стартував у жовтні 2024 року, і результати вже доводять його ефективність. Станом на травень 2025 року, лише за вісім місяців роботи, проведено 483 успішні аукціони, залучено в ринковий обіг 37,5 тис. га земель. Загальна сума надходжень від переможців сягнула 819 млн грн. Середня вартість оренди становить 21,9 тис. грн/га. Ціна під час торгів зростала в середньому в 7 разів від стартової.
Та найкращий доказ ефективності моделі – це звичайна ринкова конкуренція. Судіть самі: на аукціонах «Земельного банку» за лот змагаються в середньому 7,5 учасників, тоді як на торгах за комунальні землі – лише 3,1. Результат такої боротьби очевидний: середня вартість гектара тут у 2-3 рази вища, ніж на аукціонах за комунальні землі. Це і є найкращий доказ довіри бізнесу до системи та її здатності заробляти для держави максимум.
Важливо розуміти – йдеться про щорічні надходження живих грошей, які посилюють державний та місцеві бюджети. Це додатковий ресурс, який є критично важливим як в умовах війни, так й для майбутньої відбудови країни та довгострокового економічного розвитку.
Масштабування прозорості
Успіх «Земельного банку» доводить, що прозорість та цифровізація – єдиний ефективний шлях до детінізації та розвитку. Вже на черзі формування другого пулу земель, запланованого на 2025 рік. Це дозволить повернути в повноцінний ринковий обіг ще десятки тисяч державних сільськогосподарських земель, що роками простоювали або використовувались неефективно.
Водночас ми бачимо запити від аграріїв на поширення подібного прозорого механізму і на землі комунальної та навіть приватної власності. Це і є головний сигнал ринку: бізнес готовий і хоче працювати "по-білому". Він прагне чітких та прозорих правил, від яких у підсумку виграють усі – і самі агровиробники, і державний бюджет, і економіка країни в цілому.
Проєкт «Земельний банк» – це не лише про оренду землі. Це про встановлення цивілізованих і прозорих правил гри, про повернення довіри між державою та бізнесом, а також про ефективне управління державними активами в інтересах усього суспільства. І цей процес вже невідворотний.
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук вчора о 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов вчора о 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська вчора о 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський вчора о 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 231
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 194
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 125
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 103
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 22365
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 6092
-
Нове тепло для столиці. Чи є способи замінити зруйновані ТЕЦ в Києві
Бізнес 5466
-
Удар по доходах Кремля. Bloomberg повідомило, що РФ змушена робити дедалі більші знижки на нафту
Бізнес 3420
-
Україна вперше відправила контрейлерний поїзд до Угорщини, частково – євроколією: фото
Бізнес 2422
