Земля без корупції: державна оренда через аукціони у "Земельному банку"
Коли кожен гектар на вагу золота, неефективне управління державними землями стає критичною загрозою для продовольчої та економічної безпеки країни
Повномасштабне вторгнення росії завдало нищівного удару по українських земельних ресурсах. Через окупацію, бойові дії та замінування ми тимчасово втратили доступ до близько 5 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. Загальна площа угідь, доступних для використання, скоротилася з 41,3 млн га у 2021 році до 32,8 млн га у 2024-му.
На цьому тлі давні проблеми у сфері управління державними землями перетворилися на ще більшу критичну вразливість для економіки. Роками ця сфера залишалася синонімом корупції, "сірих схем" та застарілого права «постійного користування» – радянського пережитку, що толерував зловживання. В результаті державний та місцеві бюджети щороку недоотримували мільярди гривень.
Відповіддю на ці виклики – як давні, так і породжені війною – став проєкт «Земельний банк».
Прозорість замість корупційних схем
«Земельний банк» – результат спільної роботи Фонду державного майна, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Його головна мета – знищити корупційні схеми та створити для аграріїв прозорий і конкурентний механізм доступу до державних земель через онлайн-торги.
Важливо наголосити: йдеться не про продаж, а виключно про суборенду. Всі землі залишаються у 100% державній власності. Це принципова позиція, яка дозволяє зберегти контроль держави над стратегічним ресурсом, водночас забезпечуючи його ефективне використання.
Усі аукціони з суборенди відбуваються в державній торговій системі Прозорро.Продажі, що є гарантією прозорості та чесної конкуренції. Правила тут єдині для всіх: стартова ціна лота складає 12% від його нормативно-грошової оцінки, а переможцем стає учасник, який запропонував найвищу ставку під час відкритих електронних торгів. Принцип «хто запропонував вищу ціну, той переміг» виключає будь-які непрозорі домовленості чи суб'єктивні рішення.
Всі землі на екрані
При виборі землі для агробізнесу ключову роль відіграє її розташування. Саме для того, щоб зробити пошук та аналіз ділянок візуальним та інтуїтивним, команда «Земельного банку» розробила інтерактивну мапу. Вона розміщена на сайті landbank.spfu.gov.ua й дозволяє фермеру не просто переглядати список лотів, а одразу оцінити їхню реальну привабливість: близькість до власних господарств, доріг та інфраструктури.
Це реальний приклад того, як держава стає зручним сервісом. Замість того, щоб ходити по кабінетах, громадянин може знайти всю ключову інформацію онлайн, на екрані свого смартфону, планшету або комп'ютера. У кілька кліків по карті відкривається повна картка об'єкта: від точного розташування та кадастрового номера до стартової вартості, статусу торгів та прямих посилань на аукціон і Держгеокадастр.
Але мапа є не лише інструментом для пошуку окремих ділянок. Для зручності стратегічного планування землі на ній об'єднані в кластери – групи розташованих поруч лотів. Це дозволяє аграріям заздалегідь розрахувати логістику та поборотися на торгах за кілька ділянок одразу, щоб сформувати єдиний масив.
Тож інтерактивна мапа – це значно більше, ніж просто зручний пошук. Це інструмент, який дає аграрію повний контроль над ситуацією: він бачить, аналізує та приймає рішення, спираючись на точні й повні дані. Саме такий підхід і є основою для чесної конкуренції, де перемагає не той, хто має зв'язки, а той, хто запропонував найкращу ціну на відкритому аукціоні.
Результати, що говорять самі за себе
Проєкт стартував у жовтні 2024 року, і результати вже доводять його ефективність. Станом на травень 2025 року, лише за вісім місяців роботи, проведено 483 успішні аукціони, залучено в ринковий обіг 37,5 тис. га земель. Загальна сума надходжень від переможців сягнула 819 млн грн. Середня вартість оренди становить 21,9 тис. грн/га. Ціна під час торгів зростала в середньому в 7 разів від стартової.
Та найкращий доказ ефективності моделі – це звичайна ринкова конкуренція. Судіть самі: на аукціонах «Земельного банку» за лот змагаються в середньому 7,5 учасників, тоді як на торгах за комунальні землі – лише 3,1. Результат такої боротьби очевидний: середня вартість гектара тут у 2-3 рази вища, ніж на аукціонах за комунальні землі. Це і є найкращий доказ довіри бізнесу до системи та її здатності заробляти для держави максимум.
Важливо розуміти – йдеться про щорічні надходження живих грошей, які посилюють державний та місцеві бюджети. Це додатковий ресурс, який є критично важливим як в умовах війни, так й для майбутньої відбудови країни та довгострокового економічного розвитку.
Масштабування прозорості
Успіх «Земельного банку» доводить, що прозорість та цифровізація – єдиний ефективний шлях до детінізації та розвитку. Вже на черзі формування другого пулу земель, запланованого на 2025 рік. Це дозволить повернути в повноцінний ринковий обіг ще десятки тисяч державних сільськогосподарських земель, що роками простоювали або використовувались неефективно.
Водночас ми бачимо запити від аграріїв на поширення подібного прозорого механізму і на землі комунальної та навіть приватної власності. Це і є головний сигнал ринку: бізнес готовий і хоче працювати "по-білому". Він прагне чітких та прозорих правил, від яких у підсумку виграють усі – і самі агровиробники, і державний бюджет, і економіка країни в цілому.
Проєкт «Земельний банк» – це не лише про оренду землі. Це про встановлення цивілізованих і прозорих правил гри, про повернення довіри між державою та бізнесом, а також про ефективне управління державними активами в інтересах усього суспільства. І цей процес вже невідворотний.
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 03.12.2025 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 03.12.2025 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 03.12.2025 02:01
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1456
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 305
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 251
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 170
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 162
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 3895
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
3129
-
"Впевнена на 99%". Рада у 2026 році розгляне підвищення зарплат військовим – Підласа
Бізнес 2894
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2875
-
"Планую дожити до 120 років": що їдять мільярдери Тіль, Еллісон й інші та що каже наука
Життя 2491
