Підстав для звинувачень щодо впровадження "Роттердам+" у НАБУ все менше і менше
"Роттердам+".
Сьогодні оприлюднене цікаве повідомлення.
Антимонопольний комітет (АМКУ) закрив розслідування щодо формули «Роттердам+» у зв'язку з відсутністю порушень. «Закрити розслідування через відсутність порушень законодавства в діях Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)», - повідомили в АМКУ.
Розслідування АМКУ тривало 1,5 роки та проводилось за ініціативи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
Ретельна експертиза АМКУ встановила відсутність доказів твердження НАБУ стосовно того, що дії НКРЕКП призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або їх групам пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.
Слід відзначити послідовність позиції АМКУ, яка не змінилася після зміни керівництва цієї установи. У квітні 2019 року АМКУ офіційно зазначав відсутність порушень конкурентного законодавства у діях НКРЕКП при прийнятті постанови від 16 березня 2016 року №289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії».
Це та сама постанова НКРЕКП, якою введено в дію т.з. формулу «Роттердам+».
Насправді, позиція АМКУ не виглядає дивною. Бо той, хто стежить за ситуацією на енергоринку протягом останніх 7-8 років, знає, що саме АМКУ вимагав від НКРЕКП затвердити формульний підхід визначення вартості енергетичного вугілля, яке використовується підприємствамі теплової генерації.
Ба, більше, АМКУ у 2019 році звертав увагу на такий факт – за час дії зазначеною постанови НКРЕКП (березень 2016 року – квітень 2019 року) частка теплової генерації (а «Роттердам+» регулювала індикативну ціну вугілля саме для виробництва електроенергії на ТЕС) на ринку загальної генерації знизилась з 32% до 30%. То ж ніяких преференцій на користь ТЕС через дію формули «Роттердам+» не було. Що й треба було довести.
Особливо зазначу, АМКУ має повний набір інструментів якісної експертизи, кваліфікованих фахівців та досвід у з’ясовуванні питань щодо відповідності закону та впливу на конкуренцію тих або інших нормативних актів. У них точно більше можливостей до фахової експертизи, ніж у однієї панянки, яка була пов'язана з компаніями Коломойського, і експертним висновком якої потім розмахувало НАБУ.
Отже, до рішень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо відсутності складу злочину у т.з. «справі «Роттердам+», додана фахова експертиза АМКУ, що підтверджує правильність рішень САП та ВАКС.
P.S.
Зверніть увагу, жодним словом «професійність» детективів НАБУ у справі «Роттердам+» я не згадував.
Та й навіщо, коли САП й ВАКС все вже сказали, а АМКУ додатково все підтвердив.
Але щось мені підказує, що НАБУ намагатиметься продовжувати галас навколо цієї справи. Бо остаточний розвал цієї справи піднімає питання про компетентність керівництва цієї антикорупційної установи та наявність не державного, а іншого інтересу до неї.
У зв'язку з цим слід нагадати, що всю кампанію з дискредитації ціноутворення на енергетичне вугілля на базі «Роттердам+», до якого не було жодних претензій з боку західних партнерів України, почали Андрій Герус та Сергій Лещенко в інтересах пана Коломойського.
А потім і наш головний “громадський борець з корупцією” Віталій Шабунін “підтягнувся” до інформаційної кампанії з цього приводу.
І лише вже з його подачі в цю історію влізло, а я би сказав “вляпалось”, керівництво НАБУ.
До речі, у 2018 році в ЗМІ були повідомлення, що пан Коломойський на інформаційну кампанію по дискредитації “Роттердам+” витратив 5 млн доларів.
Зараз закривати кримінальну справу по “Роттердам+” НАБУ не захоче, але аргументів для її продовження, очевидно, залишається все менше і менше.
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 262
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 158
- Пристань для Ocean-у 150
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 107
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 9415
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8811
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3307
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3182
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2402