Корупційні накопичення
У проекті закону виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
Читайте також"Ванкувер – приклад для Києва". Архітектор про побудову комфортного міського просторуАвтоматичний захист для будинків від 100 років. Як врятувати історичну забудову столиціБізнес-тиждень: копалини для США, можлива націоналізація ГЗК Жеваго та новий iPhone
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Комітет з питань антикорупційної політики 01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: (044) 255-35-03, e-mail: crimecor@rada.gov.ua | |||
|
|
|
|
Рішення Комітету
щодо експертного висновку
законопроекту № 2683
Згідно зі статтею 93 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до предмета відання і за дорученням Голови Верховної Ради України, Комітет для підготовки експертного висновку щодо відповідності вимогам антикорупційного законодавства, розглянув проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами.
Відповідно до пояснювальної записки законопроект направлений на визначення правових, економічних та організаційних засад загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні, які дозволять забезпечити необхідні регулятивні та організаційні умови для запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення.
У проекті акта виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
1. Україна не має достатнього рівня економічного розвитку та стану справ з запобіганням корупції для запровадження складного недержавного інструменту з обов’язковим залученням коштів.
Через це недержавний пенсійний фонд має ризик перетворитись на «фінансову піраміду», «корупційну схему розкрадання коштів».
2. Відбір учасників другого рівня пенсійної системи закладає значні корупційні ризики – фактично буде відібрано окремі фінансові установи, яким надаватимуться в розпорядження кошти громадян. Відсутні запобіжники для такого відбору з корупційною складовою.
Пенсійний фонд Національного банку України, щодо розкрадання коштів якого є низка кримінальних справ, є наочним прикладом важливості належного регулювання державою цієї сфери.
Вважаємо, що запропонована у проекті схема діяльності загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах накопичення внесків учасників системи у Пенсійному казначействі, залучення центрального адміністратора, а також недержавних пенсійних фондів, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом їх авторизації вимагає суттєвого доопрацювання. Це стосується необхідності чіткого визначення підстав та змісту відносин між Пенсійним фондом, Пенсійним казначейством та авторизованими недержавними пенсійними фондами, а також між учасниками системи та авторизованими недержаними пенсійними фондами.
Проект не містить чіткої адміністративної процедури щодо визначеного порядку дій учасника стосовно вибору ним компанії з управління активами та можливості її зміни. Недостатня увага приділена належному забезпеченню інвестування активів системи загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, чіткій системі гарантування їх збереження та повернення, зокрема, при вкладенні у фінансові інструменти.
3. Створюється Пенсійне казначейство, у формі державної установи, з фінансуванням за рахунок активів учасників системи, що суперечить частині четвертій статті 50 Закону України «Про державу службу».
Оскільки Пенсійне казначейство пропонується утворити у формі державної установи, його діяльність має фінансуватися з коштів Державного бюджету України, а не за рахунок пенсійних активів учасників системи.
4. Фондовий ринок в Україні нерозвинений та з доволі слабкою регуляцією та контролем, відсутня диверсифікація можливостей інвестування. Через це є значний ризик інвестування коштів громадян не в прозорий конкурентний спосіб, а шляхом створення «кишенькових» фінансових установ і з використанням адміністративного ресурсу для їх розподілення.
Громадяни України переважно зневірені в ефективності довгострокових накопичувальних систем. Періодичні «банкопади», фінансові піраміди, чисельні афери на фінансовому ринку, будівельні афери та інші приклади неефективних регулятивних функцій держави та відвертих корупційних зловживань не сприяють впевненості, що у разі запровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні у поточних умовах недосконалого законодавства ми не отримаємо черговий приклад наймасштабнішої корупції.
Таким чином, у проекті Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення:
- присутні ризики створення фінансової піраміди за участю держави;
- присутні корупційні ризики, пов’язані з отриманням статусу учасників ринку, допущених до роботи на другому рівні (недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами, банки-зберігачі, страховики),
- присутні корупційні ризики, пов’язані з обранням напрямів та об’єктів інвестуванням коштів пенсійного забезпечення.
Керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 55 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет на своєму засіданні 3 листопада 2020 року, протокол № 54 дійшов до висновку та прийняв рішення, що проект Закону проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Заступник Голови Комітету Г.І. ЯНЧЕНКО
- Історія повторюється. І вона має повторюватись правильно Віктор Плахута 17:05
- Без землі. Небо хамелеонів Олег Короташ 16:19
- 3 роки вторгнення. 11 років війни. 400 років нашої боротьби Володимир Горковенко 12:31
- Процедура переведення військовослужбовця в іншу частину після самовільного залишення Тетяна Шупик 12:16
- Несправедливі умови договорів: як захистити себе від пастки? Дмитро Зенкін 10:00
- Біженці та мирні перемовини: час працює проти України Любов Шпак 08:52
- Альтернативна енергетика: що краще – СЕС, ВЕС чи приватні ГЕС? Ростислав Никітенко 07:37
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша вчора о 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
-
Литва розпочала розбирати ЛЕП до Росії. Частину обладнання передадуть Україні – фото
Бізнес 2358
-
Що для України означає результат виборів у Німеччині
Думка 2266
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 2056
-
FT: У нового уряду Німеччини будуть проблеми зі збільшенням допомоги Україні
Фінанси 1533
-
Третій за величиною НПЗ Росії зупинився після атаки українських дронів
Бізнес 1485