Моніторинг фінансового законодавства (13 – 19 серпня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду
На розгляд Верховної Ради України 17 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду» (№ 5851).
Мета: повноцінне виконання банками вимог Закону про валюту та кореспондування відповідних змін до Закону про валюту із проектом Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України в частині запровадження повноважень Національного банку України щодо створення, ведення інформаційних систем (реєстри, бази даних) для виконання функцій валютного регулювання та валютного нагляду, покладених на Національний банк України відповідно до закону, а також щодо встановлення вимог стосовно створення, ведення, наповнення банками, небанківськими фінансовими установами, операторами поштового зв`язку інформаційних систем (реєстрів, баз даних) для забезпечення обміну інформацією між ними при здійсненні валютного нагляду.
Законопроектом № 5851 пропонується встановити для банків обов’язок обмінюватись інформацією про належність рахунків їх клієнтів до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, що здійснюються їх клієнтами через ці банки.
Водночас, пропонується визначити, що порядок ведення та використання банками записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ та використання банками інформації про належність рахунків до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, встановлюється Національним банком України.
Законопроект щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України
На розгляд Верховної Ради України 17 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України» (№ 5852).
Мета: надання Національному банку права здійснювати закупівлю юридичних послуг для представництва його інтересів в органах влади іноземних держав, а також тих, які пов’язані із захистом його прав та інтересів під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ, учасником яких є Національний банк, без визначеної Законом про закупівлі, процедури.
Законопроектом № 5852 пропонується доповнити частину п’яту статті 3 Закону про публічні закупівлі, яка визначає перелік випадків, на які не поширюється його дія, випадком закупівлі Національним банком юридичних послуг для представництва його інтересів в органах влади іноземних держав, а також тих, які пов’язані із захистом його прав та інтересів під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ, учасником яких є Національний банк.
Законопроект щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації
На розгляд Верховної Ради України 17 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації» (№ 5853).
Мета: уточнення в статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації положень, що відповідатиме кращій світовій практиці.
Законопроектом № 5853 пропонується внести зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України в частині визначення переліку інформації, яку Національний банк має щорічно подавати Президенту України, Верховні Раді України та Кабінету Міністрів України.
Враховуючи потребу Уряду в отриманні певної інформації від Національного банку України для складання Бюджетної декларації, пропонується встановити, що Національний банк України щорічно (до 1 березня поточного року) надає Кабінету Міністрів України, а також Президенту України та парламенту інформацію про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету. При цьому пропонується встановити, що така інформація подається Національним банком України виключно в порядку інформування.
Пропоноване обумовлюється тим, що наразі реалізація норм статті 33 Бюджетного кодексу України в частині надання визначеного цією статтею переліку інформації, яка подається Національним банком України Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України, опосередковано чинить тиск на Національний банк України. У зв’язку з цим, пропозиції змін до статті 33 Бюджетного кодексу України є вкрай важливими з огляду на те, що інформація щодо орієнтовного прогнозу частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України, що подається Національним банком як прогноз, може відрізнятись від фактичної суми прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України, відповідно до статті 51 Закону України «Про Національний банк України».
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13248
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6323
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4918
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4857
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4833