Архітектурний безвіз
Нещодавно народні обранці проголосували, а згодом президент підписав зміни у Законі «Про будівельні норми», в якому вводиться поняття «параметричний метод нормування».
Нещодавно народні обранці проголосували, а згодом президент підписав зміни у Законі «Про будівельні норми», в якому вводиться поняття «параметричний метод нормування». Цей термін описано як спосіб, який передбачає визначення параметрів і матиме значну роль в українській архітектурі. Підхід чудово реагує на безліч критеріїв, що впливають один на одного.
Вітчизняна будівельна галузь довгі роки переживала процес стагнації, адже більшість норм були розроблені ще за радянських часів. Тож, не дивно, що сучасна українська архітектура несе відбиток застарілих будівельних понять та методів.
Удосконалення державних будівельних норм (ДБН) проводилися, однак сама процедура внесення змін така заплутана і довготривала, що після узгодження зі всіма інстанціями новий документ вже був морально застарілим і одразу ж потребував внесення нових правок.
Нині переважна більшість будівельних нормативів регламентують проектування по чітко заданим параметрам (розпорядчий метод): не менше ніж, не більше за, обов’язково передбачити, не допускається застосовувати, та багато інших формулювань, що не піддаються аналізу.
Для прикладу можна взяти сміттєпроводи, які продовжують з’являтися у новобудовах, а після введення в експлуатацію їх одразу заварюють, або обов’язкові господарські майданчики біля багатоповерхівок, на яких уже давно господині не розвішують білизну. Попри здоровий глузд норми зобов’язують передбачити проектом сміттєпроводи і господарські майданчики.
Можливо, користуючись новим параметричним методом, ми зможемо відповісти собі на питання: як коректно застосовувати норми з пожежної безпеки в офісних приміщеннях типу оупенспейс; почнемо при розрахунку паркомісць користуватись не узагальненими табличними показниками, а реальною статистичною інформацією; у питаннях реконструкції керуватись особливостями об’єкта та обирати максимально зручні та оптимальні рішення, аналізуючи нормативні вимоги.
Так, для прикладу, ми часто маємо справу з будівлями, які не відповідають сучасним вимогам і навіть фізичні розміри приміщень змушують вигадувати нестандартні підходи.
Коли у будівлі радянської епохи потрібно створити комфортні умови мікроклімату, а висота перекриття не дозволяє прокласти вентиляцію за стелею доводиться йти на компроміс з геометрією/площею приміщень, адже норми не дозволяють зменшити висоту стелі. При влаштуванні шахти ліфта часто не вистачає дещиці для розміщення нормативного ліфтового холу, попри це, не можна уявити сучасну будівлю без ліфта.
Тож, такий метод дозволить аналізувати норми та знаходити рішення, які перетворять застарілу за будівельною логікою споруду на сучасний комфортний об’єкт, при цьому не порушуючи зовнішній вигляд історичної будівлі.
Із точки зору сучасних пожежних вимог переважна більшість будівель минулого століття становлять загрозу, однак вони продовжують використовуватися. Те ж стосується і вимог до безбар’єрності.
Кабінет міністрів у двомісячний термін має привести усі нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Однак, саме на цій стадії можуть виникнути складнощі.
Цими змінами до Закону для проектувальників відкрили двері до нових підходів, але за цими дверима поки що стоїть стіна з нормативних вимог. Необхідно розробити механізм використання параметричного методу нормування, який дасть змогу аналізувати існуючі вимоги та пояснить, як можна застосувати такий підхід на практиці. Без цього новітні методи проектування ризикують залишитись виключно на папері.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева вчора о 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський вчора о 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер вчора о 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 224
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 10004
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 8938
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 8284
-
Harley-Davidson запустить власну гоночну серію з MotoGP у 2026 році
Бізнес 4200
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3995