Фінансові інструменти для підтримки бізнесу під час карантину: що треба знати?
Держава намагається підтримувати підприємців під час карантину, для чого впроваджує програми – фінансові інструменти, які б мали допомогти бізнесу вижити.
Держава намагається підтримувати підприємців під час карантину, для чого впроваджує програми – фінансові інструменти, які б мали допомогти бізнесу вижити.
Так, з метою надання допомоги бізнесу та подолання наслідків пандемії Уряд вніс зміни до програми державного кредитування.
Умови нової програми
Розглянемо, що змінилося, та як підприємцям отримати допомогу.
1. Збільшено коло суб’єктів підприємництва, які можуть одержати державну фінансову підтримку за програмою. Тепер подавати до банків-партнерів проекту заявки на кредит зможуть підприємці, максимальний рівень річного доходу яких не перевищує 100 мільйонів гривень (до карантину гранична сума не мала перевищувати 50 мільйонів).
2. Збільшено максимальну суму кредиту до 3 млн грн. та розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою. Зокрема на діяльність, пов’язану з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва).
3. Звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна буде протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього.
4. Для повернення кредитів на антикризові заходи діятиме відстрочка до 9 місяців.
5. Кредити на антикризові заходи видаватимуться під мінімальну процентну ставку.
6. Розширено перелік цілей, на які підприємці можуть брати кредит в рамках проекту «Доступні кредити 5-7-9%». Так, бізнес може розраховувати на підтримку держави, беручи позику також на:
- купівлю нежитлової нерухомості без права передачі її третім особам;
- придбання об’єктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із втіленням субʼєктом підприємництва інвестиційного проєкту;
- поповнення обігових коштів суб’єктів підприємництва у розмірі не більше 25% від загальної вартості інвестпроєкту, що фінансується за рахунок кредитних ресурсів;
- інвестиційні цілі, пов’язані із запобіганням поширенню COVID-19 (виробництво лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання тощо).
7. Є можливість отримати рефінансування в рамках антикарантинного пакета під нульову процентну ставку, зможуть суб’єкти підприємництва, чий річний дохід не перевищував 10 мільйонів євро. Знімається обмеження щодо максимальної суми кредиту на таке рефінансування. Обмежується лише сума державної підтримки, що надається суб’єкту підприємництва, яка сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період 200 тис. євро. Позичальники отримують можливість рефінансувати свої діючі кредити за ставкою 3%, 5%, 7% або 9% річних (залежно від категорії кредиту) на термін до 5 років у сумі до 3 мільйонів гривень. Обидва види рефінансування стають доступними для позичальників, які мають кредити у будь-якому банку України.
8. Бізнес отримав змогу оформити відстрочку зі сплати не лише тіла кредиту, але й відсотків на обслуговування позики. Така відстрочка може сягати 9 місяців і залежить від мети надання державної підтримки.
Кредити за новими правилами за Програмою «Доступні кредити 5-7-9» надають: «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укргазбанк», «Укрексімбанк», банк «Альянс», Банк «Львів» і ПУМБ.
А як у них?
Розглянемо як іноземні держави допомагають бізнесу в умовах поширення коронавірусу.
Наприклад, у США виділено для підприємців $1,8 мільярда за програмою захисту оплати праці для покриття витрат на зарплатню. При цьому, якщо впродовж карантину усі робочі місця для персоналу на підприємстві буде збережено, позичені гроші можна не повертати.
У Німеччині діють програми екстреної фінансової допомоги бізнесу, який зазнав найбільших збитків унаслідок карантину. Підприємець, котрий змушений припинити діяльність, але зберіг робочі місця, може отримати до трьох траншів у розмірі від 3 до 5 тисяч євро (тобто, загалом – від 9 до 15 тисяч). Причому, рішення про надання підтримки ухвалюється упродовж 1-3 днів після звернення. Приміром, лише Інвестиційний банк Берліна надав вже понад 140 тисяч таких траншів за рахунок бюджетних коштів.
У Польщі затверджено пакет законодавчих змін на підтримку малого бізнесу і найманих працівників, серед яких: відтермінування сплати податків (підприємствам можуть надати відстрочку зі сплати податку на прибуток або податку з доходу фізичних осіб за працівників); компенсація частини заробітної плати упродовж 3-х місяців (за умови, що роботодавець не звільнятиме працівників); звільнення на 3 місяці від сплати внеску на державне соціальне страхування малих підприємств, на яких працюють не більше 9 людей; компенсація самозайнятим особам за припинення діяльності. 2000 злотих (приблизно 13 тисяч гривень) щомісяця; безвідсоткова позика у 5000 злотих (понад 32 тисячі гривень) для малих фірм (до 9 працівників) терміном на 12 місяців; допомога в реструктуризації кредитів та лізингу. При цьому, умови отримання вищезгаданих пільг сформульовані так, щоб програмою могли скористатися саме малий та мікробізнес, і саме підприємства, які найбільше постраждали від впровадженого в країні карантину.
Загалом, ЄС і країни-члени вже спрямували на підтримку громадян, промисловості та бізнесу в умовах пандемії COVID-19 понад 3 трильйони євро.
Щодо України, програма пільгового кредитування перезапущена. Але її дієвість, доступність та ефективність можна оцінити лише проаналізувавши реальні кейси отримання кредитування через описаний механізм.
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун вчора о 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз вчора о 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш вчора о 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк вчора о 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський вчора о 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін вчора о 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? Ольга Оніщук 14.04.2025 13:00
- Що робити під час обшуку на підприємстві: поради адвоката для бізнесу Сергій Пагер 14.04.2025 09:39
- Нація вбивць Георгій Тука 14.04.2025 08:43
- Час переосмислювати підходи: що НБУ може взяти з робіт Олів'є Бланшара? Олексій Бахтінов 14.04.2025 00:48
- Как продлить загранпаспорт за границей без военного билета: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 13.04.2025 20:52
- Нація вбивць 345
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 272
- Професії зникають, навички – у тренді 117
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 104
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 100
-
Вперше в історії українка стала володаркою титулу "Міс США-2025": фото
Життя 36029
-
Алхім, Саша Бо, Юлічка Верба: чому блогери масово позбавляються губ та інших б’юті-ін’єкцій
Життя 17288
-
Позіхання може бути небезпечним сигналом дефіциту сну: експерти пояснюють чому
Життя 13071
-
Bloomberg: Курс рубля з початку року зріс на 38%. Це погано для російського експорту
Фінанси 11099
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 10508