Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
На жаль, у нинішній Україні виникає дедалі більше ситуацій, коли люди МУСЯТЬ обов'язково плакати чи радіти, бо інакше ризикують опинитися серед тих, хто не має гідності, а відповідно і права на життя.
Сьогодні ми мусимо радіти поверненню Надії Савченко.
Не радіти її поверненню та не віддавати належне її визволителю (визволителям?) можуть лише негідники, покидьки та запроданці.
Належати до вищезазначених категорій сумна втіха, тому я також радію і віддаю належне...
Але водночас відчуваю якійсь сум...
Ситуація із Н.Савченко із самого початку до болю нагадувала мені анекдот.
Ранньою весною натовп людей стоїть на мосту і дивиться як поміж уламків криги барахтається і бореться за життя бабуся, яка через необережність впала у воду. Всі волають: "Рятуйте бабусі! Рятуйте бабусю!" і раптом якійсь чолов'яга кидається у воду, хапає бабусі і пливе до берега. За кілька хвилин він таки витягає бабусю на сушу, де її чекає швидка допомога, а його телекамери. Журналісти на випередки, перекрикуючи одне одного питають: Ви справжній герой! Як ви взагалі наважилися кинутися у річку та врятувати стареньку?
Чоловік весь мокрий, здригаючись від холоду, цокаючи зубами, відповідає:
- Як я наважився, не знаю, але ту суку, яка мене зіштовхнула з мосту, я ще знайду!
Надія виходить на сушу, героїнею, безумовно...
Проте що її чекає на березі? Там у неволі вона була символом незламності та героїзму...а тут у парламенті досить швидко перетвориться у кращому випадку на козака Гаврилюка, об'єкт для маніпуляцій та кепкування...у гіршому - на "псевдокомбатів а-ля семенчеко, білецький, мельничук, тетерук та інші" - звичайнісеньке жадібне депутатське бидло, зацікавлене лише у тому щоб якомога швидше і більше нагребсти під себе...
У будь-якому випадку, зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Але не будемо про погане, бо сьогодні всі МУСЯТЬ радіти.
П.С. насправді, я щиро радію поверненню Надії Савченко в Україну і схиляю голову перед її, безперечно, мужньою поведінкою у полоні, але водночас відчуваю тривогу і сум, передбачаючи її майбутнє в тій державі, за яку вона воювала...
25.05.2016 15:10
Повернення Н.Савченко: з неба на землю
Валентин Гладких
Політичний консультант, аналітик
Зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Колись А.Камю вустами персонажів свого твору стверджував, що ми живемо у суспільстві, де людина, яка не плаче на похоронах власної матері, не має гідності і права на життя.На жаль, у нинішній Україні виникає дедалі більше ситуацій, коли люди МУСЯТЬ обов'язково плакати чи радіти, бо інакше ризикують опинитися серед тих, хто не має гідності, а відповідно і права на життя.
Сьогодні ми мусимо радіти поверненню Надії Савченко.
Не радіти її поверненню та не віддавати належне її визволителю (визволителям?) можуть лише негідники, покидьки та запроданці.
Належати до вищезазначених категорій сумна втіха, тому я також радію і віддаю належне...
Але водночас відчуваю якійсь сум...
Ситуація із Н.Савченко із самого початку до болю нагадувала мені анекдот.
Ранньою весною натовп людей стоїть на мосту і дивиться як поміж уламків криги барахтається і бореться за життя бабуся, яка через необережність впала у воду. Всі волають: "Рятуйте бабусі! Рятуйте бабусю!" і раптом якійсь чолов'яга кидається у воду, хапає бабусі і пливе до берега. За кілька хвилин він таки витягає бабусю на сушу, де її чекає швидка допомога, а його телекамери. Журналісти на випередки, перекрикуючи одне одного питають: Ви справжній герой! Як ви взагалі наважилися кинутися у річку та врятувати стареньку?
Чоловік весь мокрий, здригаючись від холоду, цокаючи зубами, відповідає:
- Як я наважився, не знаю, але ту суку, яка мене зіштовхнула з мосту, я ще знайду!
Надія виходить на сушу, героїнею, безумовно...
Проте що її чекає на березі? Там у неволі вона була символом незламності та героїзму...а тут у парламенті досить швидко перетвориться у кращому випадку на козака Гаврилюка, об'єкт для маніпуляцій та кепкування...у гіршому - на "псевдокомбатів а-ля семенчеко, білецький, мельничук, тетерук та інші" - звичайнісеньке жадібне депутатське бидло, зацікавлене лише у тому щоб якомога швидше і більше нагребсти під себе...
У будь-якому випадку, зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Але не будемо про погане, бо сьогодні всі МУСЯТЬ радіти.
П.С. насправді, я щиро радію поверненню Надії Савченко в Україну і схиляю голову перед її, безперечно, мужньою поведінкою у полоні, але водночас відчуваю тривогу і сум, передбачаючи її майбутнє в тій державі, за яку вона воювала...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 732
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 373
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 110
Популярне
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7240
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5353
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4302
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3615
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2802
Контакти
E-mail: [email protected]