Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
На жаль, у нинішній Україні виникає дедалі більше ситуацій, коли люди МУСЯТЬ обов'язково плакати чи радіти, бо інакше ризикують опинитися серед тих, хто не має гідності, а відповідно і права на життя.
Сьогодні ми мусимо радіти поверненню Надії Савченко.
Не радіти її поверненню та не віддавати належне її визволителю (визволителям?) можуть лише негідники, покидьки та запроданці.
Належати до вищезазначених категорій сумна втіха, тому я також радію і віддаю належне...
Але водночас відчуваю якійсь сум...
Ситуація із Н.Савченко із самого початку до болю нагадувала мені анекдот.
Ранньою весною натовп людей стоїть на мосту і дивиться як поміж уламків криги барахтається і бореться за життя бабуся, яка через необережність впала у воду. Всі волають: "Рятуйте бабусі! Рятуйте бабусю!" і раптом якійсь чолов'яга кидається у воду, хапає бабусі і пливе до берега. За кілька хвилин він таки витягає бабусю на сушу, де її чекає швидка допомога, а його телекамери. Журналісти на випередки, перекрикуючи одне одного питають: Ви справжній герой! Як ви взагалі наважилися кинутися у річку та врятувати стареньку?
Чоловік весь мокрий, здригаючись від холоду, цокаючи зубами, відповідає:
- Як я наважився, не знаю, але ту суку, яка мене зіштовхнула з мосту, я ще знайду!
Надія виходить на сушу, героїнею, безумовно...
Проте що її чекає на березі? Там у неволі вона була символом незламності та героїзму...а тут у парламенті досить швидко перетвориться у кращому випадку на козака Гаврилюка, об'єкт для маніпуляцій та кепкування...у гіршому - на "псевдокомбатів а-ля семенчеко, білецький, мельничук, тетерук та інші" - звичайнісеньке жадібне депутатське бидло, зацікавлене лише у тому щоб якомога швидше і більше нагребсти під себе...
У будь-якому випадку, зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Але не будемо про погане, бо сьогодні всі МУСЯТЬ радіти.
П.С. насправді, я щиро радію поверненню Надії Савченко в Україну і схиляю голову перед її, безперечно, мужньою поведінкою у полоні, але водночас відчуваю тривогу і сум, передбачаючи її майбутнє в тій державі, за яку вона воювала...
25.05.2016 15:10
Повернення Н.Савченко: з неба на землю
Зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Колись А.Камю вустами персонажів свого твору стверджував, що ми живемо у суспільстві, де людина, яка не плаче на похоронах власної матері, не має гідності і права на життя.На жаль, у нинішній Україні виникає дедалі більше ситуацій, коли люди МУСЯТЬ обов'язково плакати чи радіти, бо інакше ризикують опинитися серед тих, хто не має гідності, а відповідно і права на життя.
Сьогодні ми мусимо радіти поверненню Надії Савченко.
Не радіти її поверненню та не віддавати належне її визволителю (визволителям?) можуть лише негідники, покидьки та запроданці.
Належати до вищезазначених категорій сумна втіха, тому я також радію і віддаю належне...
Але водночас відчуваю якійсь сум...
Ситуація із Н.Савченко із самого початку до болю нагадувала мені анекдот.
Ранньою весною натовп людей стоїть на мосту і дивиться як поміж уламків криги барахтається і бореться за життя бабуся, яка через необережність впала у воду. Всі волають: "Рятуйте бабусі! Рятуйте бабусю!" і раптом якійсь чолов'яга кидається у воду, хапає бабусі і пливе до берега. За кілька хвилин він таки витягає бабусю на сушу, де її чекає швидка допомога, а його телекамери. Журналісти на випередки, перекрикуючи одне одного питають: Ви справжній герой! Як ви взагалі наважилися кинутися у річку та врятувати стареньку?
Чоловік весь мокрий, здригаючись від холоду, цокаючи зубами, відповідає:
- Як я наважився, не знаю, але ту суку, яка мене зіштовхнула з мосту, я ще знайду!
Надія виходить на сушу, героїнею, безумовно...
Проте що її чекає на березі? Там у неволі вона була символом незламності та героїзму...а тут у парламенті досить швидко перетвориться у кращому випадку на козака Гаврилюка, об'єкт для маніпуляцій та кепкування...у гіршому - на "псевдокомбатів а-ля семенчеко, білецький, мельничук, тетерук та інші" - звичайнісеньке жадібне депутатське бидло, зацікавлене лише у тому щоб якомога швидше і більше нагребсти під себе...
У будь-якому випадку, зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Але не будемо про погане, бо сьогодні всі МУСЯТЬ радіти.
П.С. насправді, я щиро радію поверненню Надії Савченко в Україну і схиляю голову перед її, безперечно, мужньою поведінкою у полоні, але водночас відчуваю тривогу і сум, передбачаючи її майбутнє в тій державі, за яку вона воювала...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
Топ за тиждень
Популярне
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13639
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13504
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5190
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4885
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4745
Контакти
E-mail: [email protected]