Новели у процедурі розгляду повідомлень про корупцію
Важливі аспекти антикорупційного законодавства, зумовлені набранням 01.01.2020 чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції".
01 січня 2020 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції», ухвалений Верховною Радою України 17 жовтня 2019 року.
Зазначений Закон стосується не лише Закону України «Про запобігання корупції» (що очевидно з назви), а зумовлює відповідні зміни:
Кодексу законів про працю України;
Кодексу України про адміністративні правопорушення;
Кримінального кодексу України;
Цивільного кодексу України;
Кримінального процесуального кодексу України;
Цивільного процесуального кодексу України;
Кодексу адміністративного судочинства України;
Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»;
Закону України «Про звернення громадян»;
Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;
Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань».
Отже, керівникам уповноважених підрозділів (та уповноваженим особам) з питань запобігання та виявлення корупції; керівникам державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, а також підприємств, які підпадають під обов’язок затвердження антикорупційної програми, –варто звернути увагу на окремі вимоги та новітні норми антикорупційного законодавства.
Тепер читаємо текст і зауважуємо на отриманих обов’язках та прописаному керівництві дій за певних умов.
Закон зобов’язує створити канали для повідомлення про корупцію (з урахуванням анонімних повідомлень).
1. Внутрішні канали для повідомлення про корупцію (з урахуванням анонімних повідомлень) створюють: Національне антикорупційне бюро України; Національне агентство; інші спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції; державні органи; органи влади Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування; юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені у частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції».
2. Регулярні канали для повідомлення про корупцію створюються: спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції; органами досудового розслідування; органами, відповідальними за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах; іншими державними органами, установами, організаціями.
Не створення таких регулярних та внутрішніх каналів для повідомлення про корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення є прямим порушенням Закону.
У оновленій редакції Закону України «Про запобігання корупції» визначено строки розгляду повідомлень.
Звернемось до тексту Закону:
«Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону підлягає перевірці у строк не більше 15 днів від дня його отримання. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до 30 днів від дня його отримання».
(пункт 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції»/ в частині доповнення розділу VIII Закону України «Про запобігання корупції» статтями 531 - 539).
«Повідомлення про вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону через регулярні або внутрішні канали повідомлення такої інформації підлягає попередній перевірці у строк не більш як десяти робочих днів.
За результатами попередньої перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень:
1) призначити проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування інформації у разі підтвердження фактів, викладених у повідомленні, або необхідності подальшого з'ясування їх достовірності;
2) передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
3) закрити провадження у разі непідтвердження фактів, викладених у повідомленні.
Викривачу надається детальна письмова інформація про результати попередньої перевірки за його повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону у триденний строк з дня завершення відповідної перевірки».
Прочитали – занотували:
- Анонімне повідомлення про корупційні прояви підлягає перевірці у строк не більше 15 днів від дня його отримання. За потреби додаткового часу на перевірку – строк розгляду повідомлення продовжується до 30 днів від дня його отримання».
- Повідомлення щодо корупції, отримане через спеціальні канали (НЕ анонімне), підлягає попередній перевірці у строк не більше 10 робочих днів.
Увага! Службовець, відповідальний за виконання попередньої перевірки, окрім строкових зобов’язань, має прийняти рішення щодо:
1) призначення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування;
2) передання матеріалів до органу досудового розслідування;
3) закриття провадження.
А також у триденний строк з дня завершення відповідної перевірки потрібно надати детальну письмову інформацію про результати викривачу.
Читаємо далі:
У разі, якщо отримана інформація про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) вона надійшла, викривач повідомляється про це у триденний строк без проведення попередньої перевірки із роз'ясненням щодо компетенції органів або юридичних осіб, уповноважених на проведення перевірки або розслідування відповідної інформації.
Внутрішня (службова) перевірка або розслідування за повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попередньої перевірки. Якщо у зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, керівник відповідного органу або юридичної особи чи його заступник подовжують строк перевірки або розслідування інформації до 45 днів, про що повідомляється викривач.
(пункт 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції»/ в частині доповнення розділу VIII Закону України «Про запобігання корупції» статтями 531 - 539; стосовно нововведеної статті 532).
З викладеного – беремо до уваги:
- Про відсутність повноважень на розгляд отриманого повідомлення інформуємо викривача у триденний строк (з дня отримання повідомлення), з роз’ясненням компетенції органів (юридичних осіб), уповноважених на подібні перевірки або розслідування.
- Внутрішня (службова) перевірка або розслідування за повідомленням здійснюється у строк не більше 30 днів з дня завершення попередньої перевірки. За певних обставин строк перевірки або розслідування інформації може подовжуватись до 45 днів, про що повідомляємо викривачу.
У Законі прописано дії за результатами внутрішньої (службової) перевірки. Це своєрідні показники повноти виконання та ефективності роботи з повідомленнями.
У Законі зафіксовано:
«За результатами внутрішньої (службової) перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень:
1) передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення;
2) у межах компетенції про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства, інформацію стосовно яких повідомлено, про усунення виявлених порушень, причин та умов вчинення правопорушення, спричинених ними наслідків, а також про здійснення заходів щодо відновлення прав і законних інтересів осіб та відшкодування збитків, шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок допущених порушень».
Тобто відповідальний за перевірку службовець має:
- або передати матеріали до відповідного уповноваженого органу;
- або відповідно до (та у межах) повноважень визначитись щодо притягнення винних до відповідальності та відшкодування «потерпілим».
Також важливо пам’ятати вимогу Закону України «Про запобігання корупції», що «посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання повідомлення про вчинення такого правопорушення зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно, протягом 24 годин, письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції».
Невиконання цієї законодавчої норми карається застосуванням до посадової/службової особи штрафних санкції, передбачених статтею 172‑9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накладення штрафу з позбавленням права обіймати певні посади (займатися певною діяльністю) строком на один рік застосовується також за «незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень» (стаття 172‑8 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Цікавим для багатоаспектного розгляду є розділ про захист та права викривача.
У межах цього стислого огляду новацій у тексті Закону України «Про запобігання корупції» зупинимось на нововведеній статті 53-4.
Цитуємо:
«Викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше».
І при цьому згадаємо зміст статті 172 Кримінального кодексу України.
«Стаття 172 ККУ Грубе порушення законодавства про працю
1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю -караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, - караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців».
З викладеного відповідальному посадовцю треба просто пам’ятати про порядність, чесність, законність та верховенство права.
Підсумуємо цей огляд новел антикорупційного законодавства традиційним зверненням до державних службовців: «Читайте – свідомо; дійте – чесно».
- Мобилизация 50+: действительно ли существует запрет? Віра Тарасенко вчора о 21:58
- Сила особистого бренду Наталія Тонкаль вчора о 18:43
- Як ініціювати приватизацію обʼєкту та організувати роботу з Фондом державного майна Віталій Жадобін вчора о 15:31
- ЄС затвердив нові вимоги до промислових зразків Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Чи мають право слідчі відібрати ваш телефон? Сергій Моргун вчора о 11:20
- Межа між дисциплінарною й адміністративною відповідальністю військовослужбовців Світлана Приймак вчора о 11:00
- Як українським трейдерам успішно працювати на IBEX: умови доступу та переваги Ростислав Никітенко вчора о 10:29
- Механізм стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Євген Морозов вчора о 10:13
- Суд визнав: студент іноземного вишу має право на відстрочку від мобілізаці Арсен Маринушкін 25.11.2024 21:42
- Енергоефективність для багатоповерхівок: інвестиції в енергію, які окупляться Христина Ліштван 25.11.2024 16:42
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв 25.11.2024 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов 25.11.2024 14:16
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 25.11.2024 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов 24.11.2024 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда 24.11.2024 11:28
-
Рада скасувала можливість конфіскувати майно у корупціонерів за угодою зі слідством
Бізнес 58278
-
У Британії опублікували дані про реальний стан економік України та Росії
Фінанси 32086
-
Польський єврокомісар порадив Україні посилити малі й середні сімейні ферми
Бізнес 25522
-
Уряд виплатить 6500 грн допомоги на дітей для проходження зими: хто отримає
Бізнес 13935
-
Польські фермери блокували кордон з Україною через угоду з Південною Америкою: про що вона
Бізнес 12765