Там, де померла емпатія, проросла лють
Свідчення не лише особистої втрати, а й зміни ментального коду цілого покоління, яке змушене було перестати відчувати, щоб мати сили боротися.
Моя емпатія вмерла давно.
Вона вмерла в пологовому будинку Маріуполя. Вона вмерла разом з горем жінок, які після деокупації Бучі робили аборти.
Вона вмерла на руїнах будинків в Дніпрі, Харкові, Сумах, Одеси та Києва.
Вона вмерла на завалах Охматдиту. Вона вмирала на похованнях друзів. Вона вмирала кожної ночі під час обстрілів.
Вона вмирала з 2014 року.
Поступово, повільно, страждаючи.
Але вона вмерла.
І я навіть забула місце, де я її поховала.
На її місці, бо природа не любить порожнечі, народилась та виросла ідеально відшліфована, відкалібрована, відпрацьована, удосконалена, раціоналізована, усвідомлена лють.
Вона набула таких масштабів та таких форм, що інколи мені самій буває страшно. Вона росте кожного разу, коли відбуваються обстріли.
Кожного разу коли я бачу фото та відео зруйнованих життів та доль.
Вона зростає, поширюється, проникає в кожну клітину мого тіла та починає змінювати моє ДНК.
Це дивне переродження, бо до подій 2014-го року я була пацифісткою, а зараз в мене одне бажання — взяти в руки зброю.
Мені не шкода жодної людини в країні 404, будь-якого віку. Не шкода, взагалі. Так, я може й безсердечна, але і цього мені не шкода.
Мені дуже хочеться, щоб там зникли всі форми життя, навіть віруси та бактерії.
Ні, мені не шкода.
Мені шкода, що вони досі не зникли.
А ось коли вони зникнуть, може бути, а може й ні, я згадаю, де я поховала свою емпатію. Відкопаю її. Вдягну біле довге плаття, розпущу коси та сяду на березі того самого мертвого океану, слухати шум хвиль. І подумаю про те, щоб знову стати пацифісткою, але до того перевірю чи заряджений мій автомат.
Господи, ти ображаєшся?
Вибач, я також.
- Бронювання працівників. Правила та вимоги. Віталій Соловей 12:15
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 03.12.2025 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 03.12.2025 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 03.12.2025 02:01
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1456
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 305
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 247
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 170
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 154
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 3824
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
3124
-
"Впевнена на 99%". Рада у 2026 році розгляне підвищення зарплат військовим – Підласа
Бізнес 2888
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2875
-
"Планую дожити до 120 років": що їдять мільярдери Тіль, Еллісон й інші та що каже наука
Життя 2389
