Там, де померла емпатія, проросла лють
Свідчення не лише особистої втрати, а й зміни ментального коду цілого покоління, яке змушене було перестати відчувати, щоб мати сили боротися.
Моя емпатія вмерла давно.
Вона вмерла в пологовому будинку Маріуполя. Вона вмерла разом з горем жінок, які після деокупації Бучі робили аборти.
Вона вмерла на руїнах будинків в Дніпрі, Харкові, Сумах, Одеси та Києва.
Вона вмерла на завалах Охматдиту. Вона вмирала на похованнях друзів. Вона вмирала кожної ночі під час обстрілів.
Вона вмирала з 2014 року.
Поступово, повільно, страждаючи.
Але вона вмерла.
І я навіть забула місце, де я її поховала.
На її місці, бо природа не любить порожнечі, народилась та виросла ідеально відшліфована, відкалібрована, відпрацьована, удосконалена, раціоналізована, усвідомлена лють.
Вона набула таких масштабів та таких форм, що інколи мені самій буває страшно. Вона росте кожного разу, коли відбуваються обстріли.
Кожного разу коли я бачу фото та відео зруйнованих життів та доль.
Вона зростає, поширюється, проникає в кожну клітину мого тіла та починає змінювати моє ДНК.
Це дивне переродження, бо до подій 2014-го року я була пацифісткою, а зараз в мене одне бажання — взяти в руки зброю.
Мені не шкода жодної людини в країні 404, будь-якого віку. Не шкода, взагалі. Так, я може й безсердечна, але і цього мені не шкода.
Мені дуже хочеться, щоб там зникли всі форми життя, навіть віруси та бактерії.
Ні, мені не шкода.
Мені шкода, що вони досі не зникли.
А ось коли вони зникнуть, може бути, а може й ні, я згадаю, де я поховала свою емпатію. Відкопаю її. Вдягну біле довге плаття, розпущу коси та сяду на березі того самого мертвого океану, слухати шум хвиль. І подумаю про те, щоб знову стати пацифісткою, але до того перевірю чи заряджений мій автомат.
Господи, ти ображаєшся?
Вибач, я також.
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар вчора о 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин вчора о 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов вчора о 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 18.08.2025 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 18.08.2025 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 18.08.2025 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 18.08.2025 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 18.08.2025 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 18.08.2025 10:49
-
Кортизолова залежність чи хронічний стрес: як зрозуміти, що стрес став залежністю
Життя 24075
-
Прагнете здорового харчування: додайте пів склянки цієї їжі до щоденного раціону
Життя 5889
-
Як їжа "переписує" наші гени: що покласти на тарілку, щоб вимкнути старіння
Життя 5118
-
Падел: як спорт із Мексики підкорює Україну та чому став улюбленцем зірок і мільярдерів
Життя 4799
-
Без Бена Стіллера: усе, що відомо про третій сезон серіалу "Розрив"
Життя 3727