Індекс економічної свободи: падаємо
Інвестклімат, податкова політика, корупція
Американський центр Heritage Foundation оприлюднив свій щорічний індекс економічної свободи-2022.
Україна посіла 130-те місце з показником 54,1 бала зі 100 можливих. Як і очікувалось, порівняно з торішнім рейтингом, Україна погіршила свій показник з 56,2 бала до 54,1 бала. Росія займає вище місце у рейтингу – 113 місце. У Киргизстану 116 місце, Узбекистан – 117 місце. А, наприклад, Молдова – 76 місце.
На жаль, всі рейтинги, які демонструють рівень економічної привабливості України, демонструють погіршення протягом 2020-2021 років. Що, звісно, не дивує.
З одного боку – не припиняються розмови влади щодо інвестнянь та максимально сприятливих умов для ведення бізнесу.
З іншого боку, в реальному житті – тотальний тиск на бізнес. Який стрімко посилюється.
Так, за даними порталу «Дія-Бізнес», кількість перевірок бізнесу контролюючими органами зростає: 2018р – 139 тис. (95 тис. планових та 44 тис. позапланових), 2019р – 181 тис. (109 тис. планових та 72 тис. позапланових), 2020 – 248 тис. (111 тис. планових та 137 тис. позапланових), 2021р – 254 тис. (122 тис. планових та 132 тис. позапланових).
Стрімке зростання кількості позапланових перевірок (у 3 рази за 3 роки) – свідчення війни податківців та правоохоронців проти легального бізнесу у стилі сумнозвісного Миколи Азарова.
Каральні інструменти – донарахування податків та штрафи. 2020 року під прес податківців потрапили «Інтерпайп», «АТБ», «Сільпо». 2021 року – «Нова пошта», «Синєво». У 2022 році – «Арселор Міттал Кривий Ріг» і «Метінвест». Усі вони – це легальний бізнес міжнародного чи національного масштабу, який максимально прискіпливо стежить за дотриманням норм українського законодавства. Бо будь-які негативні повідомлення щодо них погіршує можливості для залучення інвестицій та значних запозичень.
З третього боку – результати Індексу економічної свободи-2022 говорять самі за себе, як би не рвали на собі сорочку Президент Зе та його головний податковивй ідеолог пан Гетманцев.
Контролюючі органи не гидують навіть тим, що ігнорують рішення судів, що набули чинності – компанії в суді доводять свою правоту, але податківців це не зупиняє. Податківці тиснуть на суди
З інших прикладів – системи блокування податкових накладних немає в жодній країні світу. Навіть Путін та Лукашенко не наважилися її запровадити.
Тільки наша влада вирішила знищити загальноприйнятий правовий принцип презумпції невинності. Фіскали вважають, що не органи влади мають доводити, що підприємство порушило правові норми, а платник ПДВ має доводити, що проведена ним операція є законною.
Чим більша економічна свобода – тим швидше зростає її економіка. У нас при владі люди з рівнем мислення начальника районної податкової (Гетманцев).
До речі, днями давав інтерв'ю журналістці одного Інтернет ЗМІ стосовно інвестклімату в Україні. Вона скаржилась, що Офіс Президента ігнорує запит щодо позитивних прикладів впровадження закону про інвестнянь. На що я відповів, що все цілком зрозуміло. Цих прикладів просто немає. Бо інвесторів цікавлять не слова, а практичні дії влади, спрямовані на зменшення податкового тиску на бізнес, особливо в частині прямих податків, сприятлива монетарна, митна, регуляторна політика. Якщо в цьому плані ситуація протягом 2020-2021 років лише погіршується, то немає чого чекати інвестицій. Хоча, насправді, враховуючи, що Україна останній місяць не сходить зі шпальт ЗМІ всього світку, у тому числі в контексті активної підтримки з боку США та Великобританії, саме зараз є вікно можливостей для справді значних багатомільярдних інвестицій в українську економіку. Але при тій економічній політиці, яку реалізують нинішні можновладці, з тим рівнем корупції, некомпетентності, повного нерозуміння, що і як потрібно робити, розраховувати на них, на жаль, не доводиться.
Тому Україна не має шансів на швидке зростання економіки та підвищення добробуту пересічних громадян.
Надіятися залишається лише на проведення якомога раніше дострокових парламентських, а можливо, і президентських виборів.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13662
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5633
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5621
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 5061