Індекс економічної свободи: падаємо
Інвестклімат, податкова політика, корупція
Американський центр Heritage Foundation оприлюднив свій щорічний індекс економічної свободи-2022.
Україна посіла 130-те місце з показником 54,1 бала зі 100 можливих. Як і очікувалось, порівняно з торішнім рейтингом, Україна погіршила свій показник з 56,2 бала до 54,1 бала. Росія займає вище місце у рейтингу – 113 місце. У Киргизстану 116 місце, Узбекистан – 117 місце. А, наприклад, Молдова – 76 місце.
На жаль, всі рейтинги, які демонструють рівень економічної привабливості України, демонструють погіршення протягом 2020-2021 років. Що, звісно, не дивує.
З одного боку – не припиняються розмови влади щодо інвестнянь та максимально сприятливих умов для ведення бізнесу.
З іншого боку, в реальному житті – тотальний тиск на бізнес. Який стрімко посилюється.
Так, за даними порталу «Дія-Бізнес», кількість перевірок бізнесу контролюючими органами зростає: 2018р – 139 тис. (95 тис. планових та 44 тис. позапланових), 2019р – 181 тис. (109 тис. планових та 72 тис. позапланових), 2020 – 248 тис. (111 тис. планових та 137 тис. позапланових), 2021р – 254 тис. (122 тис. планових та 132 тис. позапланових).
Стрімке зростання кількості позапланових перевірок (у 3 рази за 3 роки) – свідчення війни податківців та правоохоронців проти легального бізнесу у стилі сумнозвісного Миколи Азарова.
Каральні інструменти – донарахування податків та штрафи. 2020 року під прес податківців потрапили «Інтерпайп», «АТБ», «Сільпо». 2021 року – «Нова пошта», «Синєво». У 2022 році – «Арселор Міттал Кривий Ріг» і «Метінвест». Усі вони – це легальний бізнес міжнародного чи національного масштабу, який максимально прискіпливо стежить за дотриманням норм українського законодавства. Бо будь-які негативні повідомлення щодо них погіршує можливості для залучення інвестицій та значних запозичень.
З третього боку – результати Індексу економічної свободи-2022 говорять самі за себе, як би не рвали на собі сорочку Президент Зе та його головний податковивй ідеолог пан Гетманцев.
Контролюючі органи не гидують навіть тим, що ігнорують рішення судів, що набули чинності – компанії в суді доводять свою правоту, але податківців це не зупиняє. Податківці тиснуть на суди
З інших прикладів – системи блокування податкових накладних немає в жодній країні світу. Навіть Путін та Лукашенко не наважилися її запровадити.
Тільки наша влада вирішила знищити загальноприйнятий правовий принцип презумпції невинності. Фіскали вважають, що не органи влади мають доводити, що підприємство порушило правові норми, а платник ПДВ має доводити, що проведена ним операція є законною.
Чим більша економічна свобода – тим швидше зростає її економіка. У нас при владі люди з рівнем мислення начальника районної податкової (Гетманцев).
До речі, днями давав інтерв'ю журналістці одного Інтернет ЗМІ стосовно інвестклімату в Україні. Вона скаржилась, що Офіс Президента ігнорує запит щодо позитивних прикладів впровадження закону про інвестнянь. На що я відповів, що все цілком зрозуміло. Цих прикладів просто немає. Бо інвесторів цікавлять не слова, а практичні дії влади, спрямовані на зменшення податкового тиску на бізнес, особливо в частині прямих податків, сприятлива монетарна, митна, регуляторна політика. Якщо в цьому плані ситуація протягом 2020-2021 років лише погіршується, то немає чого чекати інвестицій. Хоча, насправді, враховуючи, що Україна останній місяць не сходить зі шпальт ЗМІ всього світку, у тому числі в контексті активної підтримки з боку США та Великобританії, саме зараз є вікно можливостей для справді значних багатомільярдних інвестицій в українську економіку. Але при тій економічній політиці, яку реалізують нинішні можновладці, з тим рівнем корупції, некомпетентності, повного нерозуміння, що і як потрібно робити, розраховувати на них, на жаль, не доводиться.
Тому Україна не має шансів на швидке зростання економіки та підвищення добробуту пересічних громадян.
Надіятися залишається лише на проведення якомога раніше дострокових парламентських, а можливо, і президентських виборів.
- Отсрочка от мобилизации преподавателям. Изменения. Законопроект 13193 Віра Тарасенко 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти росії» Юлія Овчинникова вчора о 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
-
Україна пропонує Азербайджану зберігати газ у підземних сховищах без податків і зборів
Бізнес 22998
-
Путін націоналізував одного з найбільших виробників тушонки для потреб росармії
Бізнес 4958
-
Як не потрапити в "лапи" газлайтера на етапі знайомства: три фрази, які вони використовують
Життя 4858
-
Як навчити дитину самостійності та впевненості – прості поради
Життя 4796
-
На центральну частину Буковелю чекає повна реконструкція: розробляє Archimatika – фото
Бізнес 3812