Верховна Рада "законсервувала" проблеми з законом про підтримку значних інвестицій

Незважаючи на серйозні зауваження, які мали місце при багаторазових слуханнях законопроекту 3760, його таки затвердили

Два тижні тому я опублікувала тут статтю, де були проаналізовані недоліки цього законопроекту, який є надзвичайно важливим для залучення інвестицій в Україну. https://blog.liga.net/user/zborisenko/article/38835. Нагадаю, що на наступний день після прийняття закону, народними депутатами Южаніною Н.П. та Бондарем М.Л. було внесено Проект Постанови «Про скасування рішення Верховної Ради України від 17.12.2020 року про прийняття в цілому проекту Закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» (№3760) Реєстраційний номер Постанови 3760-П від 18.12.2020.

В пояснювальній записці до проекту Постанови її автори зазначили, що ухвалення цього рішення відбулося з грубими порушеннями вимог Регламенту ВРУ. Його стаття 117 передбачає, що законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного комітету та інші супровідні документи до нього мають надаватися депутатам не пізніш як за десять днів до дня розгляду законопроекту на пленарному засіданні. А насправді, ці документи були надані лише у переддень до розгляду.

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ, до предмета відання якого належать зазначені порушення, розглянувши проект Постанови, 24.12.2020 зауважив, що під час обговорення Южаніна Н.П. та Бондар М.Л., висловили свої зауваження до правового змісту зазначеного законопроекту, проте не висловлювали зауважень щодо процедури розгляду і голосування цього проекту. Вони не зверталися до головуючого із заявою про порушення. Тому він і поставив на голосування пропозицію про прийняття законопроекту № 3760 в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. За це проголосувало 252 народних депутата.

Після цього автори Постанови внесли таки її на розгляд ВРУ, а зазначений комітет в терміновому порядку підготував свій Висновок. У ньому було запропоновано Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення цього проекту Постанови.

Вважаємо, що логічним було б переглядати рішення Ради не тільки з причини порушення Регламенту, але й задля усунення великої кількості суттєвих недоліків цього надважливого закону, що очевидно, призведе до серйозних проблем в процесі його застосування. Тобто, перед тим, як переглядати зазначене рішення ВРУ необхідно було надати час для ретельного опрацювання тексту з тим, щоб усунути недоліки, які зазначалися у висновках та зауваженнях і Головного науково-експертного управління, і Головного юридичного управління ВРУ, і інших фахівців. Вони у своїх дописах неодноразово наголошували, що їх експертизи здійснювались у вкрай стислі строки, бо необхідні документи не надавались завчасно. Більше того, повідомлялося, що ряд зауважень так і не було враховано під час доопрацювання законопроекту, що свідчить про необхідність продовження роботи над ним.

 На жаль керівництво ВРУ не пішло по такому логічному шляху, а поспіхом відреагувало на цей проект Постанови, формально розглянувши його на пленарному засіданні вже 26.1.2021р. Як нерідко буває, важливе, але незручне питання розглядали за скороченою процедурою. Стенограма обговорення просто вражає. Спочатку Н.Южаніна обґрунтувала позицію авторів постанови зокрема і тим, що в процесі реалізації нового закону буде спотворюватися економічна конкуренція. Тобто не буде рівних прав учасників відповідного бізнесу, що насправді є порушенням вимог Конституції України. Як наслідок, можуть поступово виходити з ринку вітчизняні підприємства - конкуренти, які не будуть мати таких же податкових пільг, які встановлюються лише для обраних.

Водночас голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ С.Кальченко зосередив увагу залу лише на порушеннях процедури. Причому не на всіх. Він з зауважив тільки, що ініціатори проекту постанови під час голосування за закон не звертались до головуючого із заявою про порушення Регламенту, а надали її лише на наступний день. Інших порушень він не назвав. Тому головуючий тут же хотів поставити закон на голосування, але за наполяганням залу обговорення все ж таки продовжили.

Автор проекту Постанови Н.Южаніна звернулась до колег з профільного комітету з питанням, чи побачили вони, що таблиця до повторного другого читання була подана після 19-ї години напередодні розгляду в залі. Тому зразу ж мала бути реакція перш за все членів цього комітету на те, що порушена стаття 117 Регламенту. Тобто пряме порушення було очевидним, а комітет його оперативно не припинив. У результаті більшість депутатів навіть не могли зорієнтуватися, що насправді розглядається, бо таблиця до другого читання і повторного другого читання відрізнялися. Виявляється, що туди додалися лобістські поправки, якими надаються пільги окремим учасникам одного і того ж ринку. Крім усього іншого, важливо і те, що це приймається в поточному 2021 році, на який Бюджет вже затверджений. Тому це вимагає врахування відповідних вимог Податкового і Митного кодексів. Все це свідчить, що однозначно потрібне повторне друге читання.

Від фракції «Батьківщина» виступив С.Соболєв, який зазначив, що вперше українська Верховна Рада прийняла законопроект, який стимулює не українське виробництво, не розвиток власної промисловості, аграрного сектора, тощо, а пропонує якісь дивні преференції для тих фінансових спекулянтів, що будуть використовувати український ринок для своїх оборудок. Крім того, тисячі поправок, які були надані депутатами та названі процедурні порушення є підтвердженням того, що законопроект був не готовий для затвердження. Тому роботу над ним слід продовжити. На підставі цього фракція «Батьківщини» закликає проголосувати за Постанову про скасування рішення ВРУ про прийняття закону №3760 і розглянути нову процедуру, нехай це буде повторне друге читання. Але не можна йти в порушення Регламенту і здорового глузду, вносячи такі законопроекти на голосування в зал.

Член профільного комітету О.Колтунович запевнив, що його фракція ОПЗЖ буде підтримувати проект постанови, оскільки в законі є дискримінаційна норма, яка фактично унеможливлює надходження прямих іноземних інвестицій в національну економіку. Це норма, яка в принципі зупиняє прямі іноземні інвестиції з країн Азії і ряду інших регіональних економічних об'єднань, які знаходяться в рамках Азійського континенту. Крім того він наголосив, що в законі не приділено уваги питанням демонополізації та дерегуляції, що дуже важливо для інвестиційної привабливісті країни. І нарешті, він заувжив, що конфлікт на території окремих районів Донецької і Луганської областей взагалі обнуляє інвестиційний потенціал України. Без врегулювання цього конфлікту ми не зможемо залучати прямі іноземні інвестиції. За цих умов вирішення питання інвестицій не має перспектив. Тобто по суті ефективне впровадження закону неможливе.

На думку співголови депутатської групи "Партія "За майбутнє" В.Бондара більш безглуздого закону для української промисловості важко знайти. Він по суті заводить в країну іноземців, замінюючи ними вітчизняних виробників. Тобто відбудеться ущемлення українських підприємців за рахунок відкриття дороги іноземцям. Якщо іноземний виробник вкладе 20 мільйонів євро, він цілком може знищити будь-яку галузь української економіки. З іншого боку можуть створитися приховані офшорні зони всередині країни. Наші фінансово-промислові групи можуть за 20 мільйонів євро імітувати створення підприємства, завезення обладнання, а по суті всередині країни вони отримають безмитну і безподаткову зону, якою будуть користуватися 15 років. Краще слід створити такі самі умови для всіх українських підприємців. Тобто цей закон насправді відкриває Україну для іноземців і знищує вітчизняне виробництво. Цей закон просто "підставляє» Президента, якщо він його підпише. Тому юристи Офісу Президента мають підказати йому, що такі речі неприпустимі, підписувати закон не можна, бо це знищення української промисловості.

А представник депутатської групи "Довіра" С.Шахов наголосив, що якщо ми хочемо поліпшувати інвестиційний клімат у нашій державі, то треба краще прийняти законопроект №2070, який спрямований на економічне зростання Луганської та Донецької областей і дати можливість інвестиціям зайти саме на ці території. А ми розглядаємо ті законопроекти, які не мають перспективи.

Я.Железняк від партії "Голос" наголосив, що навіть не обговорюючи змістовні недоліки законопроекту, слід підтримати авторів постанови оскільки при його розгляді справді було допущено серйозні порушення процедури. Депутатам роздали одну друковану таблицю, а була ще електронна таблиця, яка не була ідентичною, бо правки по номерам не співпадали. Тому депутати не могли толком додати свої правки. Навіть цього порушення процедури вистачає для підтримання цієї постанови. Слід знову виходити на повторне голосування. Бо крім цього порушення процедури, є ще і багато серйозних зауважень по суті законопроекту

Отже, практично всі виступаючі висловили підтримку позиції авторів постанови щодо скасування щойно прийнятого закону і необхідності усунення суттєвих його недоліків. Тому дуже дивним виглядає, що коли після такого практично одноголосного несприйняття і самого закону, і процедури його затвердження, більшість депутатів так і не проголосувала за це. На пропозицію головуючого щодо затвердження проекту Постанови №3760-П в залі знайшлося лише 123 голоси «за». Тому Постанову було відхилено і в цей же день направлено на підпис Президенту.

Тут може бути два пояснення – або більшість депутатів не зрозуміли за що вони голосують, або цей лоббістський закон правдами і неправдами свідомо протягли в інтересах своїх же олігархів. Це свідчить, що влада олігархічних структур в країні все ще залишається сильною. Згадайте, як на днях Президент вдруге намагався сприяти призначенню Ю.Вітренка на посаду віце-прем’єр-міністра, але влада олігархів його таки перемогла.

Залишається слабка надія, що Президент  не підпише цей закон, бо він не відповідає конституційним вимогам щодо забезпечення рівних прав у підприємницькій діяльності, правилам захисту доброчесної конкуренції і буде сприяти продовженню руйнації економічного потенціалу країни. Але для цього підприємницька громадськість, і перш за все професійні об’єднання підприємців, мають стукати у всі провладні двері, щоб захистити інтереси вітчизняного бізнесу.