Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

15.03.2017 17:33

Окремі аспекти предмету заповідального відказу

Ярослав Ковальчук Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті зясовується, чи може бути предметом заповідального відказу майно, що не належить до складу спадщини.

Чинне законодавство гарантує заповідачеві право на заповідальнийвідказ. Чи може предмет такого розпорядження охоплювати майно, щоне належить до складу спадщини?

Правове регулювання вищевказаного питанняздійснюється за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокремаюридична регламентація цивільних правовідносин, функціонуючих з приводу заповідальноговідказу, відбувається: Головним законом Українськогонароду (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі потексту – Конституція України)), а також поточними законами (Цивільний кодексУкраїни від 16.01.2003 року № 435-IV (надалі по тексту – ЦК України)).

Вітчизнянезаконодавство закріплює різні за своєю сутністю можливості, яким в свою чергувластивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема згідно зі вказівкою, якапередбачена ч. 1 ст. 41 Конституції України, коженмає право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а такожрезультатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Подібну за своєю суттю норму закріплюютьінші нормативно-правові акти, які є одними з найважливіших частин вітчизняноїсистеми приватного права. Наприклад, увідповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння,користування та розпорядження своїм майном.

Кожній зі згаданих правомочностей властивівідповідні юридичні ознаки. Зокрема право розпорядження, будучи найбільшскладним за своїм змістом, водночас може реалізовуватися у відповідному порядкурізними способами, одним з яких в свою чергу згідно з ч. 1 ст. 1233 ЦК Українивизнано заповіт.

Право на вчинення згаданого правочинугарантовано виключно заповідачу. Зокрема, якзакріплено ч. 1 ст. 1234 ЦК України, заповіт дозволено скласти фізичній особі зповною цивільною дієздатністю.

Даній особі чинне законодавство гарантуєвсілякі за своєю сутністю права. Зокрема у відповідності до ч. 2 ст. 1236 ЦКУкраїни заповідач може охопити своїм заповітом усю спадщину або її частину.

Зазначений правочин може охоплювати різніза своїм змістом вказівки. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 1237 ЦК Українизаповідачеві дозволено зробити в своєму заповіті заповідальний відказ.

Вищевказаному розпорядженню притаманнівідповідні юридичні ознаки. Зокрема у відповідності до норми, яка передбаченач. 1 ст. 1238 ЦК України, предметом заповідального відказу може бути переданнявідказоодержувачеві у власність або за якимось іншим речовим правом майновогоправа чи речі, що належить або не належить до складу спадщини.

Таким чином,заповідальному відказу притаманні різні юридичні ознаки. Зокрема багатогранний предмет вказаного розпорядження може охоплювати різні юридичнідії, окремі з яких, наприклад, полягають в переданні спадкоємцем відказоодержувачевіу власність або за іншим речовим правом майнового права чи речі, що в свою неналежить до складу спадщини.

Усі матеріали автора