В даній статті встановлюється правомірність залучення працедавцем до роботи, яка виконується у вихідні дні, окремих працівників для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт з метою усунення скупчення вантажів у пунктах відправлення і
Вітчизняне законодавствогарантує працедавцю різні за своєю суттю права. Виникає природне запитання: чиможе вказаний учасник трудових відносин залучити працівників до робіт,які здійснюються у вихідні дні, для виконання невідкладнихнавантажувально-розвантажувальних робіт заради усунення скупчення вантажів упунктах відправлення і призначення?
Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогоюрізноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин,функціонуючих з приводу робіт понад встановлену тривалість робочого часу,здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) тазвичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. №322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)).
Трудове законодавство, охоплюючи різні за своєю суттююридичні норми, гарантує найманим працівникам правовий статус, що, будучибагатогранним, закріплює структурні елементи, одними з яких єсоціально-економічні права. Вищезгадані суб’єкти трудових відносин,реалізовуючи вказані можливості, водночас забезпечують високий рівень духовногой матеріального добробуту своїх дружніхта порядних родин.
Однимз найвизначніших соціально-економічних прав є право на працю. Така можливістьпередбачена відповідними нормативно-правовими актами, зокрема ч. 1 ст. 43Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
Чіткий та недвозначний зміст вищезазначеної норми в частині з’ясуванняюридичних фактів, за неодмінної наявності яких працедавець може залучати найманих працівників до робіт, що в свою чергувиконуються у вихідні дні, конкретизують інші положення чинного законодавства. Щоце означає?
Однимз найвизначніших суб’єктів трудових правовідносин є працедавець. Зазначенийучасник трудових правовідносин використовує найману працю, яка, будучи виконанавмілими особами, працюючих за трудовим договором, водночас приносить істотнукористь не лише незалежній та правовій Україні, а й її нескоримому і трудолюбивомународу.
Чинне законодавство гарантує працедавцевірізні за своєю сутністю права, яким в свою чергу властивий майновий абоособистий немайновий характер. Зокрема згідно з п. 4 ч. 2 ст. 71 КЗпП Українивказана особа може залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, впевних виняткових випадках, наприклад, для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт зметою запобігання або усуненню простою рухомого складу чи скупчення вантажів увідповідних пунктах відправлення і призначення.
Такимчином, вітчизняне законодавство дозволяє працедавцю вчиняти дії, які в своючергу не суперечать юридичним нормам і моральним імперативам. Наприклад,вищезазначений учасник трудових правовідносин може залучати окремих працівниківдо роботи, здійснюваної у вихідні дні, для виконання невідкладнихнавантажувально-розвантажувальних робіт з метою усунення скупчення вантажів у пунктах відправленняі призначення, про що закріплено п. 4 ч. 2 ст. 71 КЗпП України.
