Панельні будинки та Starbucks: що між ними спільного

Нещодавно Starbucks збудували нову кав’ярню з нуля, витративши на це лише 6 днів. Так, це дуже короткий термін. Як їм це вдалося?

Чому панельні технології, які в Україні давно стали синонімом житла незадовільної якості, на Заході вважаються однією з найбільш перспективних та екологічних альтернатив традиційному будівництву?

Приклад від Starbucks

Компанія Starbucks заявила, що нещодавно змогла збудувати нове кафе всього за шість днів. Компанія також наголосила на відсутності будівельного сміття після завершення спорудження. Головним секретом найбільша мережа кав'ярень назвала використання панельних технологій.

За проєкт та безпосередньо будівництво відповідала канадська фірма Nexii Building Solutions. Нещодавно вона пройшла через черговий раунд інвестицій, зібравши додаткові 33 мільйони доларів. Nexii також оголосила про плани відкрити перший завод у США. Його потужності розраховані на виробництво панелей для майже 750 тисяч м2 готових споруд на рік.

В основі технології компанії лежать звичайні модульні будинки. "Пиріг" стіни такого будинку збирається на заводі, а не на будівельному майданчику.

Серед додаткових переваг, на яких наголошують представники фірми – енергоефективність споруд, а також фінішний шар зі спеціального матеріалу, який одразу робить стіни водостійкими і захищеними від ризику швидкого займання.

Чи є друге життя у панельних будинків?

Чи може популяризація панельних технологій великими західними компаніями та їх просування в якості більш екологічних альтернатив стати фактором масового повернення саме до таких будинків, в тому числі в Україні?

Сьогодні в Україні значна частина всього житлового фонду приходиться на панельні будинки. Наприклад, майже половина так званих будинків перших масових серії – хрущівок, є саме панельним. Їх плановий термін експлуатації складає всього 50 років. Враховуючи, що більшість з них були спроєктовані та зведені в 60-тих роках минулого сторіччя, такі будинки вже перейшли межу свого планового використання.

Відомі кожному українцю дев'ятиповерхові панельки зводились в 1970-1990 роках, і їх термін експлуатації вже від початку становив 100 років. Однак все одно сьогодні таке житло вже не відповідає більшості сучасних вимог комфорту.

Нарешті, на ринку новобудов панельні споруди характерні для економ-сегменту. Наприклад, у Києві, на них приходиться не більше 2-4% пропозиції.

Про переваги панельних споруд

Серед переваг панельних споруд – висока швидкість будівництва. Тому їх активно будували в Радянському союзі, а також державах соціалістичного блоку, де гостро стояла потреба забезпечення житлом зростаючого населення в найкоротші строки.

Мінуси таких будинків зі старого фонду – погана тепло- та шумоізоляція, невисокі стелі, під'їзди без ремонту, зношені комунікації. Особливо проблемними є стики панелей, адже саме там формуються так звані "містки холоду", а також збирається волога. Зокрема через це в панельних будинках мешканці часто можуть роками безрезультатно боротися із пліснявою в кутках. Стандартизований прямокутний вигляд старих панельних будинків без жодних прикрас також не можна віднести до плюсів технології.

В середньому, строк служби навіть нового панельного будинку на 20-50% поступається опціям, зведеним за монолітно-каркасною технологією, або цегляним спорудам.

З усім тим, навряд можна говорити про перспективність повернення панельних будинків в сегмент багатоповерхівок.

Розумна і дешева альтернатива

Однак саме використання панельних технологій, у поєднані з сучасними цифрами інструментами, може стати хорошою альтернативною для приватних будинків та комерційних об'єктів. Можливість звести коробку навіть якщо не за рекордні 6 днів, то за місяць роботи – це гарна перевага для бізнесу, а також людей, що інвестують в спорудження дому для власного проживання.

Натомість саме сучасні технології можуть допомогти вирішити проблему "однотипності" споруд, зведених за панельними технологіями. Треба тільки звести в одну систему інформацію про матеріали та доступні до виробництва рішення, а також побажання замовника. Через декілька секунд вона згенерує ряд опцій, серед яких треба лише вибрати ту, яка буде до вподоби. Потім будинок, розбитий по деталях, одразу надсилається на виробництво, де машини приступають до виготовлення всіх компонентів. Це може стати певною комбінацією технологій каркасних SIP-будинків та 3D-друку. Якщо раніше для адаптації будь-якого проекту треба було чимало роботи архітектора та інженерів, сьогодні це реально зробити майже повністю автоматизовано.

Також при переході на панельні технології можна дійсно домогтися скорочення витрат матеріалів – завдяки оптимізації процесу будівництва, а також ефекту масштабу при замовленні та використанні усіх компонентів.

Отже, цілком ймовірно, що панельні технології все ж отримають нове продовження в будівельному секторі. На сьогоднішньому етапі мова не йде про їх повернення в сегмент багатоповерхівок. Окрім швидкості зведення та дещо нижчої собівартості, тут панельні будинки не можуть змагатися на рівних з альтернативними технологіями. А тому навряд вони зможуть зацікавити покупців в сегментах, окрім економ-класу.

З іншого боку, поява автоматизованих систем дизайну, коли кожен проект можна буде індивідуалізувати з урахуванням технічних та виробничих обмежень, спроможні зробити панельні технології популярними в комерційному секторі, а також при будівництві приватних будинків. Тоді, слідуючи за прикладом Starbucks, все більше замовників будуть зводити локації саме за принципом конструктора - із заздалегідь вироблених панелей.