Як геть збанкрутілий, ганебно прокравшись у владі, "Народний фронт" намагається залишитися на бантині влади, зберігши за собою ключовий пост прем'єр-міністра, запопадливо виляючи хвостом перед Вашингтонським обкомом партії і її головним ревізом - Джо Байде
Напередодні,3 грудня ц.р., глава уряду А. Яценюк і його найближче оточення, повантажившисьна літальний апарат, полинули попід небесами у бік Середземномор’я, забувшизвідтіля помахати ручками очільнику Одещини Міхаїлу Саакашвілі, який останнімчасом переріс у запеклого ворога дорогого Арсенія Петровича. Високі гості мандруючина протилежний бік водної акваторії, ризикуючи при цьому стати "випадковою" мішенню російських винищувачів, невдовзіопинилися на борту американського атомного авіаносця «Гаррі Трумен». (Дивітьсятут).
Напевне ж, вороги глави Кабміну придумали нехитру байку проте, що літав він задля високої піар мети – аби засвідчити свою непосидючу,махрову меншовартість перед новими старшими нашими братами американцями. ПанЯценюк, зауважують, був готовий потрапити і під російські вогневі обстріли лишби доказати персональну вірнопідданість Вашингтону напередодні візиту до Києва головногозаокеанського ревізора – віце-президента США Джо Байдена. З огляду на це,виступаючи нині у ролі політолога на телеканалі 112.ua,я підкреслив, що Україна, либонь, так багато втрачає лише тому, що в народі бракуєтакого талановитого борзописця, яким був колись геніальний сатирик Микола Гоголь.Під перо якого вже неодмінно потрапили б такі вікопомні історичні особисучасності, як пристосуванець до будь-якої влади Арсеній Яценюк та унтер-торгашз обох боків бойових дій у російсько-українській війні Петро Порошенко.
(Тут же, у дужках, виділивши цей абзац курсивом, зазначу: чи пам'ятаєте ви, друзі, такий ось факт? Якось, коли Юрій Луценко був, здається, звичайним, не коронованим президенстьким престолом народним депутатом України ще до свого міліціянства, він з якогось дива чи "будуна" із парламентської трибуни заявив про те, що українцям потрібно заборонити згадувати Миколу Гоголя, припинити видавати його книжки в Україні, блокувати читання його класики молодим поколінням. Позаяк цей "хохол" начебто все своє творче життя саркастично насміхався над українцями, принижував їхню людську гідність. Якщо малося на увазі змалювання в наших людях ось цієї потворної жадоби до влади, яка передається з покоління в покоління недалеких наших вождиків, що особливо буйно розквітло зараз в образі пана Яценюко, котрий забувши про будь-яку скромність і повагу до ближніх, нахабно й по-блюзнірськи поспіль зі своєю фракцією "Народного фронту" заявляє: "якщо не наш премє'р, то ми розвалимо коаліцію", всі пам'ятники автору безмертного "Ревізора" і "Мертвих душ" належало б, мабуть, перелити в... золото, а не зносити. Правда, навряд чи все це зможе зрозуміти, підтримати чоловік, який, схоже на те, аж надто пригрівся нині в примітивній ролі "сірого кардинала" поблизу престолу на Банковій.)
Ще одні недоброзичливці незрівнянного Арсенія Петровича навітьдоговорилися до того, що мовбито задля того, аби проявити свою заздріснузапопадливість перед американцями, він у ході візиту на атомний авіаносець буцімтонавіть десь там мив, даруйте, гальюни та камбуз і зубною щіткою драїв головну палубу «ГаріТрумена». З огляду на те, що на борту океанського лайнера поспіль із А.Яценюком перебував такий вельми серйозний чоловік як посол США в Україні пан Пайєтт,зазначу, що такого хлоп’яцтва А. Яценюк, звісно ж, допустити не міг. Хочазаради кар’єрного росту міг би, либонь, й вдатися до подібного хлоп'яцтва. Насправдіж, переодягся на борту атомного всюдихода в льотну форму американського пілота,посидів навіть у високому і просторому кріслі капітана ударного авіаносця, якийби міг в одну мить стерти з лиця землі половину бойового арсеналу нашихвіковічних ворогів, але в штурмовик не сідав. У Путіна-літуна, "головстерха" не уподоблявся.Недарма ж Арсеній Петрович ось уже десяток літ в Україні носить титул головногонашого «фронтовика». То був вождем «Фронту змін», тепер ось – «Народного фронту».І хоч ці фронти під його орудую завжди чомусь перетворюються в політичний попіл, це жне так важливо для гостинних американців, які далекі від українських політичнихреалій. Головне, що він, і таке не важко помітити, вельми бажає стати "фронтовим" генералісимусом, одначе всі його наступичомусь перетворюються в фіаско. То нехай уже похизується на капітанському містку атомногоавіаносця… Як мовиться, чим би дитя не забавлялося…
Пан Яценюк терпить не лише політичне фіаско одне за одним напартійній ниві, але й на напрямку державного будівництва, управління економікоюдержави, намертво захопивши в свої руки стерно Кабміну. І це найбільше тривожить,позаяк таке безпосредньо зачіпає життєві інтереси десятків мільйонів громадянУкраїни. За винятком, можливо, групки членів «мафіозного клану парламентськоїфракції «Народного фронту», якою він повсякчас активно опікується. Якраз там самезосереджені найближчі його побратими, за допомоги яких він таємно кришить,розсовує по кишенях державний бюджетний коровай. Ця остання фраза про бандитів увладі з "НФ", до речі, не моя, а запозичена у народного депутата України з фракції БППВіктора Чумака, з його виступу на останньому листопадовому ток-шоу студії Савіка Шустера.
І все таки, заради чого ризикував життям над водами Середземногоморя, боячись наштовхнутись на російських повітряних піратів А. Яценюк,здійснюючи марш-кидок аж до берегів Італії, на авіабазу «Сігонелла»? Танасамперед, аби заявити про свою особливу лояльність до Вашінгтонського обкомупартії, особисто до невблаганного ревізора Джо Байдена. Бо в Україні, можна сказати,діючого прем'єр-міністра вже мало хто розуміє і терпіти бажає. Через особливу бездарність,невміння вести справи. Навряд чи зможе він стати іншим на третьому році прем'єрства, коли два попередні строки керівництва економікою держави (з двома урядами поспіль!) ганебно провалив. Судіть самі.
У намальованому урядом А. Яценюка проекті бюджету України на2016 рік передбачається, що внутрішній валовий продукт нашої держави маєскласти 101 млрд. доларів США. Тепер зверніть увагу на такий факт: у2013 році ВВП нашої держави дорівнював 182 млрд. доларів! Це, звичайно ж,означає, що за два роки правління економікою України саме паном А. Яценюкомпоза хмарами невідомо як і куди подівся (розчинився чи що?) аж 81 млрд. доларів США?! Чи не забагато,скажіть, будь ласка, втрат? Ні, війна на Донбасі навіть з анексією Криму цього явно немогли відгризти стільки. Значить левову частку цієї складової банально розікрали.І це без ворожки зрозуміло, що тут постаралися такі вірні й близькі друзі А.Яценюка, як, приміром, упійманий за руку міжнародними правоохоронними органами представник НФ М. Мартиненко та інші.
Нинішній уряд, готуючи проект бюджету передбачив, що за рікприріст ВВП може скласти до двох відсотків. А це означає, що для виходу нарівень економічних показників бодай того ж таки 2013 року, кабмінівській команді імені Яценюка належить водитиукраїнський народ підворітнями й манівцями Європи не менше сорока (!) років.Ну, просто таки, не Арсеній Петрович, а новоявлений єврейський Мойсей, про котрогорозповідається в знаменитій біблейській притчі. З’являється він перед телекамерами,то в тозі маршала сіромашного «Народного фронту», то в льотному комбінезоніслужника палубної авіації американського атомного авіаносця! Ось чому до А.Яценюка та його химерного «Народного фронту» рівень довіри в українському народіскладає нині перконливий мінус. А це однозначно означає, що нинішнійКабмін є просто таки нелегітимним. Його дальше перебування на командній висоті урядової вулиціГрушевського є протиправним.
Але Арсеній Петрович не такий, як могли б ми подумати, простачок, аби ні за цапову душу, вряди-годи, без серйозного бою здати оманливо високий пост глави уряду, дорожчий для нього за рідну матір, у котрий за два неповних роки він врісся корінням як грецький горіх у Печерський пагорб столиці. ПанЯценюк добре розуміє, що врятувати його на вершині влади може виключно ревізоріз Вашингтона. В крайньому випадку він готовий його передати своїй людині з «Народногофронту», - звичайно ж, Олександру Турчинову.
А ось цей ефемерний діяч нинішньої трагічної сучасностіпрославився на владних олімпах України насамперед тим, що під час тимчасового нимвиконання обов’язків глави держави, безєдиного пострілу здав 2014 року В. Путіну Крим. Не знайшов жодних факторів, заприкладом героїчної Туреччини щодо агресії РФ, - сімнадцяти секунд великокремлівськогосамодурства, аби єдиним пострілом чи залпом, самопожертвою українців, а здатнихна подібне тоді, 2014-го було чимало людей, тим самим зупинити ворога, а, отже, анексіюКриму. Підтиснувши хвоста, поспіль якраз з А. Яценюком, котрий уже приступив довиконання обов’язків прем’єр-міністра України, до речі, на цей пост останній був призначений саме за рекомендацією В. Януковича, - давайте не забувати цього історичного факту, нічого особисто не робили, аби зупинити навалу ворогів. Тепер пан Турчинов відзначаєтьсялише тим, що з періодичністю приблизно раз на місяць, як Пилип із конопель,висовується з свого РНБОзівського віконця і кидає в голодне на сенсації медіосередовищечергову страшилку на кшталт того, що російські танки вже, мовляв, заправили баки, зайняли бойові позиції іготові завтра ж штурмувати наші міста і села. Стільки ж то разів уже повторювалосяподібне кіно на тему страхополоху! 3 грудня ц.р., напевне, щоб привернути особливу увагу до себе вчергове у зв’язку звізитом Джо Байдена до Києва, зненацька заявив, що росіяни готові застосуватиштурмову авіацію для знищення наших укріплень, військ, населених пунктів.Словом, гукнув щосили: шукайте щілини всі, хто може – рятуйтеся! У зв’язку зцим попередженням, так і хочеться запитати: а віце-президенту США це потрібно вчиняти також?
План порятунку поста прем’єр-міністра у Яценюка-Турчинова донеймовірності простий: Олександр Валентинович, звчиайно ж, готовий поміняти АрсеніяПетровича на Грушевського. Аби, мабуть, довести ВВП України до 50 мільярдів, після чого вони знову можуть провести поміж собою шахматну рокіровку. Щоб не мозолити тривалий час очі українцям своєю управлінськоюбездарністю, господарською незграбністю, елементарним скудоумством. Іншими словами, "народнофронтівці" бажають запровадити безглуздий київський варіант ротації, учинений свого часуненависними кремлівськими карликами: Путіна міняє Медведєва, Медведєв Путіна, і так до безконечності. А ви кажете, що ми одірвалися від Москви. Уженадійно лежимо під Штатами, а все вчиняємо по-рашівски. Що, звичайно ж свідчить, лише одне: совок у наших людяхбезсмертний.
У той саме час, коли пан Яценюк готовий був навіть запопадливо помити палубу на американському авіаносці, з високого амвону головного собору Українськоїгреко-католицької церкви святійший Святослав, винятково світла голова у релігійному нашому середовищі, в столиці над Дніпром, виголосив проникливе і людинолюбне звернення до діючого уряду, суть котрого зводилася до проникливого заклику не допустити затвердження такого антинародного, спустошливого бюджету, якого розробилийого фахівці під патронатом МВФ. Викликане це було тим, що церква побачила в цьомудокументі відвертий замах на існування української нації. І це справді так. Пан Яценюк та його гоп-команда новоявлених крадіївбюджету, як це неодноразово публічно всюди стверджують народні депутати України С.Каплін, С. Лещенко, В. Чумак та інші, і я їм щиро вірю, створили економічну нову конституціюдержави в дусі стрімкого остаточного перетворення України на країну новоявленихбезпросвітних жебраків. У документі, зокрема, передбачено, що в 2016 році підкерівництвом нового уряду В. Яценюка відбудеться:
скасування спеціально режиму оподаткуваннясільського господарства;- фактична ліквідація спрощеної системи оподаткування;- продовження дії «військового збору» та оподаткуванняпенсій;- можливе підвищення пенсійного вікудля всіх до 62 років та скасування права на пенсію для працюючих пенсіонерів; -індексація ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях (акцизнийподаток, екологічний податок, рентна плата); - підвищення ставки ПДВ на ліки;- підвищення тарифів для населення за електроенергіюпротягом 2016 року на 55% і подальше підвищення тарифів на газ (75% паритетуімпорту) та теплову енергію.
Тому пропоную всімпоаплодувати мудрості керманичів «Народного фронту», які з допомогою фракції щеодних крадіїв з БПП «Солідарність», впевнено і безповоротно ведуть Україну до нових сяючих капіталістичних висот. 7грудня ц.р. усі великодушно і радісно підкидаймо чепчики догори на вшануваннявізиту до Києва високого і дорого Вашингтонського ревізора, який дасть оцінку діяльностіперсонажів постмайданівської трагікомедії з повного розвалу нашої незалежноїдержави.
