Дорожня карта – алгоритм забезпечення відродження та сталого розвитку України

Відродження та сталий розвиток країни відбувається через орієнтацію на розвиток середнього та малого бізнесу, використання високого інноваційного потенціалу та ринкових механізмів управління на основі синергетичного та кластерного підходів, системного аналізу, інноваційної інженерії, проектного менеджменту та маркетингу, технологічного бізнесу, цифровізації та сучасних інформаційних технологій. 

Війна інтелектів, на жаль, закінчиться не зараз. Реінтелектуалізація нашої країни складна і потребує значних зусиль. Нещодавно я розмістив у моєму блозі серію статей на тему ''Війна інтелектів''. Йшлося про те, що ми, на жаль, програли цю війну ще до нинішньої фази війни. Програли, коли безславно передали "старшому брату" нашу передову ядерну зброю, коли зруйнували трикутник, що склався і вже працював, "освіта - наука - виробництво", коли зробили заробітну плату вчених і педагогів найнижчою у світі і втратили значну частину інтелектуальної еліти, коли зруйнували підготовку найкращих інженерів у світі, впровадивши у навчальний процес безмозку болонську систему, націло знищивши далеко не формальний зв'язок вчитель - учень та замінивши її формальною системою бухгалтерського обліку досягнень студента у навчанні.

Отже, має бути відновлення країни. Для цього передусім потрібно намітити основні орієнтирі  майбутнього і, отже, потрібна доктрина для їхнього досягнення. Настав час відродження нашої найбільшої в Європі країни, в якій війна зруйнувала все, що можна було зруйнувати. Вестимемо саме про відродження, тобто. народження фактично нової країни, а не про відновлення, відбудову, оновлення тієї країни, якою вона стала після набуття самостійності при розвалі співдружності. Адже, не секрет, що в нас уже давно було серйозне відставання порівняно практично з усіма країнами Союзу, та на початку самостійного шляху країна ніби зупинилася у своєму розвитку. Однією з основних причин цього, на мій погляд, стало невиправдане ігнорування Концепції сталого розвитку (КСР), прийнятої всім людством (і Україною теж) вже кілька десятків років тому, але Національною концепцією, яка так і не стала для нас. Ось чому далі говоритимемо не просто про відродження, а також про подальший сталий розвиток нашої країни.

Вступ.

Ще нещодавно Україна була однією з найуспішніших промислово розвинених країн і ніколи ще не позиціонувала себе як суто аграрну державу. Вся країна була побудована на поєднанні сільського господарства та сильної промисловості, що, до речі, забезпечує розвиток сільськогосподарського виробництва. Ця синергетична єдність цих двох напрямів забезпечила та зможе швидко відродити колишню міць країни та забезпечити її сталий розвиток.

Крім того, досвід багатьох країн показав, що при реалізації КСР доцільний перехід від великих багатотоннажних виробництв до виробництва середнього та малого, обов'язково інноваційного, бізнесу. Це необхідно тому, що декларована вже багато років тому орієнтація економіки країни на розвиток середнього та малого бізнесу, на жаль, йде шляхом розвитку комерційного бізнесу, а також бізнесу послуг. У той же час, поки що недостатній розвиток товаропродуктивного середнього та малого бізнесу. Однією з основних причин цього є відсутність підготовлених кадрів для його реалізації.

Крім переходу від гігантоманії до організації виробництв середнього та малого бізнесу як важливий тактичний прийом відродження та подальшого сталого розвитку країни слід розглянути можливість удосконалення системи управління економікою країни шляхом урахування особливостей ринкової економіки. І тут, безумовно, настав час удосконалювати галузеву міністерську систему управління реальною економікою, що склалася в умовах соціалізму.

Неодноразово мною наголошено, що одним із перспективних напрямів удосконалення управління є використання кластерного підходу, який можна успішно використовувати для забезпечення динамічного розвитку товаропродуктивного середнього та малого бізнесу, який, швидше за все, стане основою розвитку реальної економіки нашої країни найближчими роками.

Захоплення інвестиціями призвело нас до того, що ми почали будувати великі промислові підприємства за старими західними проектами, тоді як власні чудові інноваційні розробки лягали на полиці архівів. Пригадую, як ми будували один за одним західні аміачні заводи-мільйонники, тоді як більш сучасні інноваційні заводи, спроектовані нашими інтелектуалами, так і не побачили світ. Можу навести і свої приклади поразок у війні інтелектів. Ось, наприклад, такий - винайшов кілька принципово нових напрямків розвитку конструкцій найбільш поширеного в хімії та нафтопереробці масообмінного обладнання, що істотно перевершує за своїми характеристиками американське чи японське. Але вдалося реалізувати лише кілька конструкцій при реконструкції імпортних підприємств.

У нашу країну і сьогодні пропонують інвестувати гроші на відродження та розвиток, багато грошей, але лише вимагають при цьому, щоб свої зусилля ми направили на впровадження західних технологій та обладнання не першої свіжості. Очевидно, у процес реіндустріалізації нашої економіки нам доведеться повчитися у наших оборонців, які давно керуються принципом паритетності оборонної техніки і далеко не завжди програють при цьому, знаходячи навіть сьогодні ефективні інноваційні рішення. Ось чому, настав час використовувати незвичні для нашої країни, стратегію та тактику, теорію та практичний досвід, нові засоби та методи відродження та подальшого розвитку країни.

В алгоритм включено далеко не випадковий набір нових і не дуже термінів, і перелік наук, які необхідно знати, і теоретичних лекційних курсів, які необхідно прослухати, необхідні організації сучасного грамотного товаропродуктивного середнього та малого бізнесу. У алгоритм включені також найважливіші питання стратегії та тактики, теорії та практики, засобів та методів забезпечення відродження країни та її сталого розвитку. Дорожня карта включає низку послідовних та паралельних етапів роботи, при виборі яких автор керувався накопиченим ним досвідом інженерної та наукової роботи при індустріалізації Казахстану, вивченням протягом 15 років досвіду підприємств. Цей алгоритм був підтриманий не лише на чисельних форумах науковців, а й багатьма ЗМІ, зокрема, на сторінках мого блогу, у численних наукових статтях та у створеному мною поки що єдиному в Україні Науково – освітньому Інтернет – порталі “Інноваційний технологічний бізнес”, а також на сторінках численних моїх книг, розміщених для вільного доступу в цьому порталі. Цей підхід неодноразово доповідався на засіданнях учасників НАТОвської програми “Наука в ім'я миру” і схвалений її учасниками. Разом з моїми учнями та співробітниками багато пропозицій в результаті цієї діяльності вдалося захистити приблизно 500 патентами та винаходами, і значну їх частину реалізувати або комерціалізувати на підприємствах країни. У цій частині роботи значною мірою нам допомогла розроблена нами нова системно-синергетична методика винахідництва, яка виявилася досить ефективною та результативною. Інших, крім КСР, шляхів розвитку світ поки що не знайшов. Хочемо ми того,  чи ні, нам доведеться наздоганяти країни, що обігнали нас, йдучи саме цим шляхом. І ось тут доведеться вирішити завдання подолання відсутності знань КСР не лише у населення, а й навіть  у  окремих представників влади.

Далі наводяться ( за потреби з короткими коментарями) назви етапів виконання всіх стадій запропонованої дорожньої карти - алгоритму відродження та розвитку країни. Це не послідовність стадій роботи за даним алгоритмом. Можлива й інша послідовність операцій,  іноді одночасна робота на кількох етапах. Наприклад,  для підвищення рівня професійної підготовки підприємця доцільно одночасно з цим етапом проводити пошук реального стартапу і вже саме на ньому проводити процес навчання. Тобто, замість тренінгу проводити коучинг – навчання на реальному об'єкті. Детальні обґрунтування та пояснення по кожному пункту наводяться в моїх статтях, розміщених у згаданому вище блозі та в порталі.

У запропонованому вище алгоритмі розвитку України є низка не дуже поширених термінів, трактування яких неоднозначне. Тому спочатку зупинимося на невеликому тезаурусі, в основному, заснованому на формулюваннях Вікопедії та Google, найбільш близьких та відповідних розумінню автора, який із задоволенням розгляне та за доцільності прийме Ваші зміни та поправки до цих формулювань. Отже, Тезаурус - словник, що відбиває систематизовану сукупність понять будь-якої галузі знань.

Відродження - прийнятий автором найбільш точний термін, що відображає майбутній у нашій країні процес відновлення країни, що плавно переходить у процес її подальшого сталого розвитку (не плутати з відновленням, відбудовою, оновленням тощо).

Сталий розвиток країни - (англ. Sustainable Development Goals (SDGs)) - набір з 17 взаємопов'язаних цілей та 169 відповідних завдань, розроблених у 2015 році ООН як план досягнення кращого та більш стійкого майбутнього для всіх.Середній та малий бізнеспідприємницький сектор. що є«хребтом» розвинених економік. Наприклад, на 2017 рік у ЄС СМБ складали від 99,8% (на2012 рік - 90% від усіх європейських компаній) і забезпечував понад 90 мільйонів людей робочими місцями (понад 66% від усіх робочих місць). Від СМБ також випливає основний імпульс у ринковій економіці у зв'язку зі своїми інноваційними устремліннями.

Інноваційний потенціал – сукупність характеристик соціально-економічної системи (підприємство, місто, громада, регіон, країна), що визначають її здатність до створення, провадження та поширення нових ідей, технологій та продуктів.

Ринкові механізми управління - економічна система, заснована на засадах вільного підприємництва та добровільного обміну, в якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.

Синергетичний підхід – синергетичний підхід - метод пізнання, що дає можливість проаналізувати сутність зміни та розвитку.

Кластерний підхід, - формування мережі взаємовідносин різноманітних організацій, що належать одній або декільком галузям в рамках певної території, з метою ефективної реалізації конкурентних переваг.

Інноваційна інженерія - створення та експлуатація інноваційної техніки на основі оригінальних

ідей та проривних технологій

Системний аналіз - сукупність методів, орієнтованих на  дослідження складних систем — технічних, економічних, екологічних тощо.

Проектний менеджмент - діяльність з вирішення завдань та досягнення поставлених цілей проекту, застосування знань, навичок, інструментів і технік при виконанні проектної діяльності для досягнення вимог проекту та запланованих результатів, що є частиною системи менеджменту підприємства. Управління проектами є частиною системи управління підприємства.

Технологічний бізнес – комплекс синергетично пов'язаних робіт з розробки, впровадження та

експлоатації об'єкта народного господарства.

Цифровізація - пояснень не потрібно, сенс зрозумілий з назви.

Інформаційні технології - управління проектами, діяльність з вирішення завдань та досягнення поставлених цілей з використанням сучасних засобів та методів обчислювальної техніки.

Перейдемо власне до дорожньої карти - алгоритму відродження та сталого розвитку нашої країни. Досить докладні пояснення щодо кожного пункту алгоритму є у значній частині з 400 статей, опублікованих у блозі або у статтях у трьох базах даних для держслужбовців, підприємців, винахідників на http://invest.ho.ua/corporativ.shtml , а також у ряді книг та навчальних посібників, які можна завантажити, натиснувши на відповідний розділ у вікні “Теоретичні основи” на головній сторінці порталу www.invest.ho.ua. 

2. Опанування концепції сталого розвитку. 

Розробка, всенародне обговорення, затвердження, подальше вивчення та реалізація Національної концепції сталого розвитку (КСР) та вироблення національної ідеї щодо її реалізації в масштабах країни є невідкладним завданням і має бути виконане на самому початку етапу відродження та розвитку країни. Це особливо важливо для нашої країни, бо ми маємо ввійти до Європейської співдружності, а відповідність вимогам країни – кандидата на входження до ЄС перевіряється Європейською комісією за допомогою 17 індикаторів саме за їх відповідністю в країні - кандидаті вимогам КСР.

Рекомендації щодо вивчення КСР є у матеріалах UNESCO за підсумками Десятиріччя освіти на користь сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй (ДОУР, 2005-2014рр. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000217210_ukr  ). На жаль, через те, що Україна з моменту розвалу Союзу не врахувала прийняті більшістю країн світу вимоги КСР, це призвело до того, що ми відстали від усіх країн колишнього Союзу і навіть стали об'єктом загарбницької війни.

3. Реінтелектуалізація країни, підготовка кадрів для її відродження.

Проведення робіт із оволодіння широкими масами населення основними положеннями КСР, розвитку їх творчих здібностей та вивчення ними основ підприємництва, теоретичних засад інноваційного інжинірингу, технологічного бізнесу  можливі шляхом використання засобів масової інформації та сучасних методів навчання. Організація підготовки кваліфікованих підприємців інженерної спрямованості у вишах країни, звісно, ​теж можлива та доцільна, але вона дасть необхідних країні фахівців лише за кілька років,  якщо університети зможуть швидко перебудуватися на підготовку таких кадрів.

Головною проблемою, з якою нам доведеться розпочати відродження країни, не чекаючи на закінчення повномасштабних військових дій, є проблема практично повної відсутності кадрів, здатних виконати це завдання. Адже наша вища школа завжди була орієнтована на підготовку кадрів для роботи на великих промислових підприємствах з невеликою номенклатурою вироблених товарів, пристосованих для роботи в умовах планового соціалістичного господарства з розвиненою системою їх управління. А в нас поставлено з урахуванням ринкових умов роботи економіки завдання реіндустріалізації економіки за рахунок товаровиробників середніх та малих підприємств, найчастіше заснованих на використанні праці підприємців. Особливістю їх роботи є те, що їхня професійна підготовка має бути зовсім іншою, ніж у інженерних кадрів, навчених для великих підприємств, які ще недавно були основними в нашому народному господарстві. Головна особливість останніх – у вузькопрофесійній підготовці. У будь-якому заводоуправлінні ще недавно ми зустрічалися з десятками, чи не сотнями відділів та управлінь, кожен з яких працював у досить вузькому напрямку, і фахівці для якого підбиралися найчастіше у цьому напрямі.

Крім того, давно декларована в нашій країні доцільність реіндустріалізації економіки країни не за рахунок відновлення великих підприємств або будівництва нових, а за рахунок розвитку середнього та малого товаропродуктивного (не лише комерційного) бізнесу. Справді, для будівництва або відновлення великих підприємств будуть потрібні значні інвестиції, які бюджет, виснажений війною, та й наш олігархат не мають, сподіватися на значний приплив інвестицій ззовні не доводиться, через втому потенційних інвесторів від значної допомоги нашій країні під час повномасштабної фази війни, та нинішнього незадовільного інвестиційного клімату (за рахунок екологічної обстановки, руйнування інфраструктури, кадрових проблем та ін.).

Будь-який бізнес-проект, як зараз прийнято його називати стартап, у всіх країнах світу починають з вибору його теми та перевірки її відповідності вимогам Концепції сталого розвитку, насамперед, за її 17 індикаторами стійкості, найчастіше прийнятими для аналізу у більшості країн світу, насамперед всього, через повноту та обґрунтованість. Орієнтація на розвиток переважно середнього та малого бізнесу, крім причин, відзначених на початку статті, визивається необхідністю забезпечення зайнятості суспільно корисною працею молоді, та й людей середнього віку, які не встигли через війну здобути спеціальну освіту. Нами запропоновано систему дистанційної спеціальної освіти в галузі інноваційного підприємництва та технологічного бізнесу.

Найважчим є вирішення кадрової проблеми СМБ. Справа ще й у тому, що середній та малий бізнес без інноваційного наповнення найчастіше, як показав світовий опіт, виявляються збитковими або недостатньо енергійними. Використання ще зовсім недавно невичерпних інноваційних здібностей наших співвітчизників можливе і доцільне вже з перших етапів роботи за цим алгоритмом при виборі або розробці стартапів і особливо при їх реалізації. Але зараз знайти таких фахівців дуже важко. Вони або знайшли застосування своїм здібностям за кордоном, або в боротьбі за виживання змушені займатися зовсім не творчою роботою. Необхідно розбудити в них творчий початок, якщо він колись був,  або навчити його творчому процесу, пам'ятаючи, що творчими людьми та винахідниками люди не народжуються,їми становляться..

При необхідності для підготовки підприємців можна використати згадану вище нашу методику винахідництва, що дозволяє розвивати творчі способності підприємця. На жаль, зараз ми рідко шукаємо таланти серед молоді. Де колишні конкурси та ігри у цьому напрямі на ТБ? Де професійний відбір абітурієнтів вишами? Наразі, намагаючись забезпечити виконання плану з набору, вони про це не дуже дбають. І хлопці часто обирають собі спеціальність при вступі до вишу не за покликанням, а лише з урахуванням затребуваності та матеріальної забезпеченості у майбутньому. Погано, що багато вишів не приділяють достатньої уваги питанням креативного розвитку студентів у процесі навчання.

Вирішення кадрової проблеми для СМБ можливе шляхом створення при регіональній адміністрації центрів сприяння організації та роботі підприємств СМБ, на які доцільно покласти також функції організації професійної підготовки та контролю її рівня не лише у майбутніх підприємців, а й у чиновників, з використанням більш сучасних, чим прийнято у вишах, форм навчання шляхом тренінгів, коучингів, семінарів тощо. у поєднанні з дистанційним навчанням, дуальною освітою. Створення центрів підтримки СМБ (освіта, розробка та підбір стартапів, комплектація кластерів, коучинг та тренінги, питання забезпечення синергетики з іншими підприємствами СМБ, логістикою тощо) – справа влади. Вони ж мають насамперед зайнятися питаннями самоосвіти, а також освітою чиновників та службовців місцевих органів влади. Рекомендований набір лекційних спецкурсів та тренінгів досить великий. Це: Концепція сталого розвитку, Теорія технічних систем, Інноваційний проектний менеджмент та маркетинг, Методика пошуку нестандартних оптимальних рішень та створення винаходів, Інноваційний інжиніринг, Технологічний синергетичний бізнес. І, звичайно, передусім потрібно навчити їх методам міжгалузевої синергетики в СМБ, а також енерго-індустріально – аграрному симбіозу, а медиків та соціальних працівників – концепції та конкретним методам адаптації та реабілітації людини до техногенних та військових завантажень, концепція яких була розроблена вченими України і навіть схвалена нашою Академією наук. В університетах інженерного профілю доцільно організувати для всіх майбутніх магістрів та за бажанням для майбутніх бакалаврів навчання теорії та практиці інноваційного інжинірингу та сучасного СМБ. Окрім читання спеціальних лекційних курсів, організації виробничої практики, можливо використовувати для цього переваги дуальної освіти, а також створення при випускних кафедрах студентських технологічних бізнес-інкубаторів. Пора також впритул зайнятися виданням українською мовою методичної літератури для СМБ та перекладом спеціальної літератури, насамперед написаної українськими авторами, виданої раніше російською мовою.

4. Створення заснованої на синергетичному та кластерному підходах системи управління відродженням та стійким розвитком країни.

Однією з причин відставання України від інших країн колишнього Союзу є те, що в ній збереглася планова радянська система управління народним господарством, незважаючи на те, що країна вже давно перебуває у середовищі ринкової економіки, яка потребує іншої структури та методів управління економікою. Наприклад, що збереглися галузеві міністерства не завжди спроможні ефективно одночасно управляти підприємствами різних форм власності та  не можуть  налагодити взаємодію між підприємствами різних галузей,  враховувати появу нових міжгалузевих напрямів розвитку і реальної економіки тощо. У зв'язку зі зникненням окремих міністерств трапляються навіть такі казусні ситуації, коли зі списку пріоритетних галузей розвитку до 2030 року зникають такі, як хімічна промисловість, хоча є видобуток копалин. Не ясно, що робити з видобутками, вивозити відразу і продавати задешево, або все ж таки переробляти, створюючи додаткову вартість і робочі місця. Адже цим хімія завжди займається. І хімічна продукція потрібна  для нових галузей науки та техніки, для оборонної промисловості, для харчової промисловості, нарешті. Здивований не тільки, як людина, яка все життя присвятила розвитку саме цієї галузі діяльності, а й як колись старанний учень, якому втовкмачували в голову на все життя, що хімія – це цариця наук та її методи застосовуються повсюдно.

Очевидно з урахуванням взаємодії різних галузей виробництва та взаємного проникнення наук нині, доцільно створити у Кабміні країни , певне, найважливіше сьогодні Міністерство чи Управління синергетики. Можливо, і на регіональному рівні є необхідність у таких, звичайно, не настільки великих, як за Кабміну, територіальних управліннях влади.

Саме Управління синергетики в центральних органах влади, а також в органах місцевого самоврядування змогли б здійснювати не лише оперативне управління діючими підприємствами, а й перспективне планування робіт, а також вибір тематики робіт та відбір проектів (стартапів) для формування так званих кластерів у відповідність до вимог Концепції сталого розвитку, сприяти формуванню складу кластерів, проводити експертизу бізнес-проектів кластерів на відповідність вимогам КСР, сприяти вирішенню питань фінансування та власне виконанню робіт.

Кластеризація - зовсім не новий напрямок менеджменту в різних сферах діяльності. Раніше були в нас академічні містечка в НАНУ з об'єднаннями НДІ, дослідних виробництв, машинобудівних заводів, КБ, технополісами, технопарками. Були в'язниці з промисловими виробництвами та навчальними закладами при них, секретні НКВС з 1930р. (НДІ + КБ + завод), були політехнізовані середні школи з навчально – виробничими майстернями (мій батько створив першу таку школу в Україні у нашому місті у свій час). Саме у нас в Україні були вперше в Союзі створені великі промислові підприємства з НДІ та КБ при них, наприклад, один із найбільших у світі ракетний кластер Південмашу, або танковий завод у Харкові, авіакластер Антонова та ін.

Під час Другої світової війни відновлення та розвиток реальної економіки країни відбулися насамперед за рахунок реалізації кластерного підходу для галузей, пов'язаних із оборонною тематикою. Багато з цих гігантських кластерів з'явилися тоді в Україні та показали перспективність кластеризації як перспективного динамічного засобу розвитку.

Зауважу, що кластеризація – аж ніяк не нова висока наука, а лише ефективний сучасний метод менеджменту, який на чисельних прикладах довів свою ефективність. Немає науки "кластеризація", є ідеологія гармонії. Кластеризацію можна успішно використовувати для забезпечення динамічного розвитку товаропродуктивного середнього та малого бізнесу, який, найімовірніше, може стати основою розвитку реальної економіки нашої країни найближчими роками. Для реалізації цього проекту багато може зробити наша влада як центральна, так і місцева, насамперед, як ініціююча, стимулююча, законодавча підтримка кластерів.

Для реалізації цього підходу в нас нині замість галузевих міністерств, можливо, доцільно створити в країні кілька рівнів ієрархії кластеризованої системи: державний, галузевий, регіональний, проектний (ринок технологічного бізнесу). При цьому можна реалізувати кілька варіантів кластерної політики. Міжнародний досвід демонструє чотири її варіанти залежно від системи влади та методів управління державою:

-каталітична кластерна політика, коли уряд зводить зацікавлені сторони та забезпечує обмежену фінансову підтримку проекту;

-підтримуюча кластерна політика, за якою каталітична функція держави доповнюється її інвестиціями в інфраструктуру регіонів, освіту, тренінги та маркетинг для стимулювання розвитку кластерів;

-директивна кластерна політика, коли підтримуюча функція держави доповнюється проведенням спеціальних програм, націлених на трансформацію спеціалізації регіонів через розвиток кластерів;

-інтервенціоністська кластерна політика, при якій уряд разом із виконанням своєї директивної функції переймає у приватного сектору відповідальність за прийняття рішення про подальшему розвитку кластерів та за допомогою трансфертів, субсидій, обмежень чи регулювання, а також активного контролю над фірмами у кластері, формує його спеціалізацію.

 У цьому роль влади зводитися до:

Мотивування та формулювання завдання та ініціювання появи кластерів.

Створення спонукальних мотивів та механізмів кластеризації.

Сприяння створення інфраструктури – живильного  середовища (мереж приватних підприємців – бізнес ангелів, технологічних бізнес – інкубаторів, сервісних центрів).

Законодавче забезпечення технологічного бізнесу.

Стимулювання отримання позитивних результатів.

Цей розділ цієї статті про кластерний підхід писати простіше, оскільки саме це було основною темою наших робіт останніми роками перед війною у Галузевій лабораторії гнучких виробничих систем. Ми виконали цілу низку теоретичних розробок у галузі кластеризації, які зараз можуть виявитися корисними. Серед них:

- теоретичні основи системного підходу до створення кластерів та синтезу кластерних систем,

- методи суміщення та основи синергії комбінованих модулів (кластерів),

- теорія поєднання технологічних процесів та створення гнучких систем,

- основи ефектів емерджентності та їх використання у блочно - модульних системах,

- теоретичні основи інтеректності при поєднанні та комбінуванні модулів,

- основи теорії гнучкості та адаптивності модульних (кластерних) об'єктів,

- методи оптимізації об'єктів із поєднаними технологічними процесами на основі системного аналізу та ін. 

В результаті наших досліджень ми рекомендували такий склад кластерів СМБ: інтелектуальний інвестор, зазвичай ініціатор стартапу (людина чи інше мале підприємство цього профілю) - фінансовий інвестор (наприклад, так званий "бізнес - ангел") - виконавці. Відповідно до масштабного чинника виявилася доцільною 3-х ступінчаста ієрархія кластерів - Державний кластер 1 рівня типу главка, що включає підприємства, розташовані в різних регіонах країни (наприклад, Ракетний кластер, Хімічний кластер, фармацевтичний кластер і т.інш.), Регіональні кластери 2 рівня, які забезпечують взаємозв'язок кластерів одного регіону з урахуванням декларованого нами індустріально – аграрно - промислового симбіозу, комплексну переробку відходів та їх утилізацію та інших.

Будь-який бізнес-проект, як зараз прийнято його називати стартап, у всіх країнах світу починають з вибору його теми та перевірки її відповідності вимогам Концепції сталого розвитку, насамперед, її 17 індикакторам стійкості, найчастіше через повноту та обґрунтованість прийнятих для аналізу у більшості країн світу. Орієнтація на розвиток переважно середнього та малого бізнесу, крім уже відзначених причин, визивається наявністю великої кількості молоді та людей середнього віку, які не встигли через війну здобути спеціальну освіту.

Нами запропоновано систему дистанційної спеціальної освіти в галузі інноваційного підприємництва. Однією з найважливіших стадій кадрової підготовки до створення кластерів та реалізації синергетичного підходу є навчання інноваційному інжинірингу,  методикам пошуку нестандартних рішень та винахідництву, що дозволяє забезпечити інноваційну складову стартапу СМБ.

5. Інноваційне заповнення стартапів, реалізованих кластером СМБ.

Найбільш перспективним напрямом оптимізації економіки будь-якої країни є її технологічний розвиток та перетворення на інноваційну шляхом використання технологічного бізнесу. Серед засобів та методів реалізації технологічного бізнесу – синергетичне використання індустріального, індустріально – аграрного, або  індустріально0 аграрно- енергетичного  симбіозів,  формування та підтримка кластерів технологічного бізнесу.

Ключовим моментом є розширення міжнародного співробітництва для комерціалізації та масштабування вже досягнутих результатів, а також запуск нових проектів.

Рекомендації щодо вивчення та використання розробленої нами нової системно-синергетичної методики винахідництва неодноразово публікувалися мною. Найбільш докладно тут   http://invest.ho.ua/Txt/algorithm.pdf. Запропоновано Системно-синергетичну методику винахідництва, що є частиною нового, поки що мало поширеного методу інноваційного інжинірингу (захист інтелектуальної власності, створення інформаційного поля, пошук та просування інноваційного рішення, бізнес-планування, ініціювання створення кластеру, проектний менеджмент, забезпечення впровадження та менеджменту) стратегії інноваційного технологічного бізнесу, що замінив неефективний трансферт технологій. Вперше основні відомості про цю методику були викладені в ряді постів мого блогу (http://blog.liga.net/user/vzadorskiy/profile , ) кожен з яких є одним із розділів даної методики винахідництва. У методиці збережено популярний у молоді, дещо вільний стиль викладу з урахуванням того, що саме молоді притаманне прагнення розвивати свої творчі здібності.   Ось адреси цих публікацій:

https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/36044

https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/36118

https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/36134

https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/36165

https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/36223

https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/36248

https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/36317

https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/36409

Методика винахідництва не з'явилася на порожньому місці. Вона увібрала в себе не тільки те, що було запропоновано мною, а й усе найкраще, що було запропоновано більш ранніми методами. Але, головне те, що ця методика чи не вперше пропонує проводити пошук новацій, спираючись як на давно відомі знання, так і на спеціально розроблені теоретичні основи системних підходів до творчого процесу, а також засоби та методи їх реалізації. Останні вперше в повному обсязі також наведені в моєму  порталі,  в його кількох спеціальних розділах, насамперед у розділі “Теоретичні основи”, а також у багатьох моїх книгах, майже всі з яких також розміщені у порталі та їх цілком вільно можна завантажити з нього.

Головне в новому методі те, що він пропонує проводити спочатку системний аналіз об'єкта з метою побудови ієрархії рівнів об'єкта та визначення лімітуючого рівня, для якого визначаються основні протиріччя, які далі перетворюють, використовуючи внутрішні чи зовнішні параметри впливу,  на дружні, гармонійно пов'язані з рівнями  ієрархії.  Складність у тому, що для  впевненого використання цієї методології винахідництва необхідно як знати ті чи інші засоби і методи впливу  на систему, так й вміти їх обирати чи пропонувати нові. Для того, щоб навчити цього ми створили для потенційного винахідника спеціальну Школу системно-синергетичного винахідництва, яка повинна забезпечити творчий розвиток того, хто навчається як у явочному, так і в онлайновому режимі, навчити пошуку нестандартних рішень не тільки в техніці шляхом креативного технологічного бізнесу, а й в економіці. , політиці, управління.

Основні девізи школи: Правильне рішення сьогодні – запорука успіху завтра! Особистість + знання + системність + творчість = Ваше майбутнє. Мета школи: активізувати креативні можливості особистості людини та навчити її навичкам системного мислення, теоретичним основам та практиці пошуку нестандартних оптимальних рішень. У школі  вивчають загальні системні методи, прийоми, алгоритми прийняття рішень, навчають самостійно вирішувати великий спектр завдань у технологічному бізнесі, науці, техніці та економіці, обирати економічно виправдані, соціально важливі стартапи.

Створення шкіл розвитку творчих здібностей та винахідництва, насамперед, для молоді добре зарекомендувало себе в цілій низці країн, багато  з яких стали сьогодні найбільш розвиненими. Наприклад, у США – це велика мережа шкіл синектики – американського методу винахідництва, заснованого на використанні аналогій інноваційних рішень у техніці з аналогами у природі. Втім, мені здається, що в самого метода досить вузька сфера застосування, оскільки він працює лише для одного рівня або стадії об'єкта. Нову виробничу багатостадійну установку з його допомогою не винайдеш, тоді як за допомогою нашого методу нам вдавалося знайти інноваційні рішення для досить багатостадійних промислових установок.

Як часто буває останніми роками, нас знову здивували китайські підходи. Минули ті часи, коли вони на межі та за межею законів займалися тим, що завантажували свій середній та малий бізнес тиражуванням розробок, зроблених винахідниками інших країн. Сьогодні ця країна конкурує зі США і бореться за першість серед найбільш розвинених країн саме тому, що ухвалено урядове рішення про повну відмову від запозичення чужого інтелекту та концентрування зусиль на створенні та, головне, використанні свого інтелекту. І з'явилися чудові здобутки у всіх нових галузях науки та техніки. Про них написана академіком О.Л. Фіговським велика оглядова стаття, яку ми не випадково ексклюзивно розмістили у своєму порталі (http://invest.ho.ua/Newsdir/1688232946.htm).

У Китаї вже кілька років працює урядова програма креативного розвитку молоді та навчання винахідництва “1000 талантів”.  Як учителів вони запросили видатних учених та винахідників з усього світу. Можливо, варто, з урахуванням китайського досвіду, і нам зайнятися вирощуванням талановитих хлопців, звернувши особливу увагу на прищеплення їм вкрай необхідних особливо сьогодні навичок креативності, винахідливості та заповзятливості. Впевнений, що не лише у нас, а й в інших навчальних закладах нашої країни для цього накопичений чималий досвід. Хто заважає нам використати його вже сьогодні? Це спростить обмін знайденими рішеннями, досвідом роботи у цих напрямках та й відповідає духу ринкової економіки. Чому б не організувати легальну торгівлю мізками у системі освіти. Мозки - теж товар, і досить дорогий, принаймні, на заході. Багато прикладів використання нових  методів винахідництва можна знайти у нашому порталі «Технологічний бізнес». Наголошую, що це – не розважальний портал для студентів, а портал для переважно дистанційного навчання професіоналів, випускників вузів інженерного профілю, фахівців, бізнесменів, підприємців, чиновників, депутатів, науковців, насамперед суб'єктів малого та середнього бізнесу тощо. Його мета - не лише дати їм інформацію та розширити їхній професійний кругозір, але, що важливіше, навчити інноваційній техніці  та технології бізнесу, забезпечити розвиток творчих здібностей, схильностей створювати інноваційні рішення без яких, повторюся, середній та малий бізнес не може бути ефективним.

6.Технологічний бізнес стартапу.

Ну, ось і останній розділ цієї важкої статті. Трудній не за змістом, а за неможливістю радісно, ​​з пафосом, підйомом закінчувати цю публікацію, присвячену перспективам нашої змученої війною країни, її світлому майбутньому. Технологічний бізнес є завершальною після інноваційного інжинірингу стадією важкого процесу реалізації стартапів, присвячених товаровиробництву у невеликих підприємствах, які називаються середнім та малим бізнесом, наскільки можна, інноваційними методами на інноваційному обладнанні інтелектуальнообдарованими інноваційними інженерами. Ну, нема чого мені писати з цього питання. Погані справи. Ми програли війну інтелектів, про яку я написав цілий цикл статей, які так нікого і не зацікавили.Втім, багато хто зі мною не погоджується. Кажуть, що незабаром після закінчення війни чи її активної фази нам дадуть багато грошей на відродження та розвиток країни не лише у вигляді репарацій від рашистів, а й  від наших партнерів у вигляді грантів та інвестицій та  наших  численних друзів, бізнес-ангелів.

А ця стаття про те, що ми  можемо і повинні  перемогти і у війні інтелектів. Усі передумови для цього були і є сьогодні. Народ то наш талановитий, креативний, інноваційний від народження. Можу навести сотні прикладів, але нема для  чого, ви й так це знаєте.

Чому ж у нас нічого не вийшло із середнім та малим товаровиробником (не банками, саунами, перукарнями, магазинами, аптеками тощо) та бізнесом. Багато років тому якось відвідав кафедру, яку я тоді очолював, наш випускник, який став одним із перших керівників країни В.В. Послухав він мою інформацію про подвиги кафедри, планшети, макети, дипломи з наших розробок похвалив, а потім запитав: А чому у вас немає жодного проекту (тоді ще про стартапи ми не знали) та жодного патенту рідного міста? Відповів йому чесно – Коли я з учнями прилітаю до Іркутська, нам до трапу подають машину, щоб їхати за 2 сотні км на завод. А коли я приходжу до будь-якого головного інженера підприємств нашого міста, то можу 2-3 години просидіти у приймальні і мене все одно не приймуть. Ось таке ставлення у нас до науки ... Але справа навіть не в цьому. Справа в тому, що непопулярні у нас люди, які думають. Ні-ні, дивлячись про що думати. З фінансовими роздумами та справами все гаразд. Усі приїжджі кажуть, що, судячи з будівництва, машин, благоустрою ми - на висоті. Та тільки інтелектуальним інженерам та динеголовим вченим у цьому бенкеті якось незатишно. Не в пошані вони у нас, принаймні, у фінансовому відношенні. Суджу за своїми останніми аспірантами – найталановитіші, всі пішли в торгівлю і процвітають там, талановиті тому що… Втім, останній, найталановитіший, майже закінчив дослідницьку частину дисертації (розробляв кавітаційні змішувачі, дуже потрібна тема), але вирішив використати свої напрацювання на практиці - пішов у бармени, вони теж теж змішують рідини, і став чемпіоном серед барменів не знаю точно, Європи чи Азії… Придумав я для вчених та інтелектуальних професіоналів дуже потрібну роботу – адже прибрали  більшість з них із установ, де вони хоч і на 0.2 ставки намагалися реалізувати свої ідеї, багато з яких так чи інакше були антивоєнними – не могло бути в інтелектуалів аід час війни по-іншому. Запропонував я використати їхній високий інтелектуальний потенціал для нового, спеціального, потрібного, у тому числі й для організації середнього та малого бізнесу, волонтерства. Жаль, що влада і цією ідеєю не зацікавилася. Натомість наших пнсіонерів у нашому місті за спеціальною програмою навчають (принаймні у мирний час) ходьбі зі скандинавськими палицями та вишивати болгарським хрестиком або другою професією у 99 років навчатися… багато хто з них так чи інакше були антивоєнними – не могло бути в інтелектуалів інакше. Запропонував я використати їхній високий інтелектуальний потенціал для нового, спеціального, потрібного, в тому числі й для організації середнього та малого бізнесу, волонтерства. Жаль, що влада і цією ідеєю не зацікавилася. Отже, ставлення до професій та людей проявляється зараз у грошовому еквіваленті. Наприклад, зарплата двірника (він тепер називається директором двору) перевищує зарплату будь-якого вченого, навіть професора чи академіка. Непрестижність інтелектуальних професій швидко розуміють діти. При розмовах з майбутніми абітурієнтами останніми роками ніхто навіть не заїкнувся про плани зайнятися наукою, винахідництвом тощо, крім хлопців із “крутими татами”, які вже приготували їх до навчання та роботи в айтішних організаціях. Втім і там, останніми роками, нашим хлопцям віддають перевагу індусам.

Можна було б щось зробити з інноваційним технологічним бізнесом, якби вдалося зацікавити цим напрямком владу, але в достатньому житті влади думки спрямовані в якийсь інший бік, зацікавити їх не вдалося. Ось і пишу цю, боюсь останню з цієї теми, статтю. А, втім, може хтось із них дочитає статтю, а може навіть зацікавиться?