блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.07.2018 11:16

Як помирають американські Президенти...

... або, Чому люди народжуються без сідел на спині?

Цю вельми зворушливу історію про події у Злучених Стейтах Америки (по нинішньому – США) я бережу, мабуть, уже з пів року, щоб розповісти її саме 4 липня – у День Незалежності Сполучених Штатів Америки, у День їхньої Нації. Віднайшов її випадково у старій затертій україномовній газеті нашої діаспори, котра видавалася за океаном. Дата виходу цього номера - 4 липня 1950 року. Отож, до справи…

4 липня 1826 року, у п’ятдесяті роковини з часу, коли 58-ро громадян підписали історичний документ про Незалежність держави, у живих залишилися тільки… троє. Це були – Джон (Джан) Адамс, Томас (Тамес) Джеферсон та Чарлз Карол. За збігом долі всі вони – колишні Президенти США. Пану Адамсу, який був другим Президентом Злучених Держав на ту святкову дату в житті країни вже виповнилося 92 роки, третьому Президенту Томасу Джеферсону – 86. А про Чарлза Карола сказано так: він пережив своїх двох побратимів на шість літ, але тієї доби йому виповнилося 89 років.

Ці старі державні мужі вже належали більше історії, а ніж сучасності. І начебто, щоб продемонструвати, що вони і справді належать вічності, двоє з цих трьох великих діячів зустріли ранок 4 липня 1826 року, отримали святкові привітання, випили по келиху вина за процвітання Нації, привітали всіх американців, і... померли. В один і той же день, за дві години один після одного. Джеферсон представ перед Богом у своєму улюбленому Монтічелло у Вірджинії, а Джан Адамс у старому будинку Адамсів у Квінсі, Масачусетс.

У давній газеті наголошувалося, що рідко буває такий значущий збіг подій, як смерть двох Президентів США. У даному випадку Джана Адамса і Тамеса Джеферсона. Та ще й у той самий день — день п'ятдесятих роковин народження Республіки, у творенні якої обоє відіѓрали велику, значущу роль.

Джан Адамс був одним з найзавзятішнх борців за незалежність США; Тамес Джеферсон написав безсмертніѓй документ, що його проголосили 1776 року. Протягом усіх бурхливих подій Революційної Війни і Континентального Конгреєў вони були політичннми спільниками і щирими особистими друзями. Був поміж них, щоправда, і період відчуження, коли обидва стали суперниками, оскільки одночасно кандидатували на пост Президента. У Президентських виборах 1796 року Джан Адамс дістав 71, а Джеферсон - 68 голосів. 180О року прийшла черга Джеферсона стати главою Держави, а в 1804 році він був обраний Президентом удруге. На той час відчуження друзів уже поминуло і в старшому віці обидва патріоти постійно листувалися.

У день смерті Джан Адамс послав листа до мешканців свого міста з нагоди місцевого `святкування Дня Незалежності, пишучи про „Незалежність навіки".

Глибокі почуття Джеферсона були висловлені в його листі, написаному у відповідь на запрошення на святкування Дня Незалежності у Вашингтоні. Цей лист, датований днем 24 червня, очевидно є останнім листом пана Джеферсона.

Цей лист починається так:

„Високоповажаний Пане! Ласкаве запрошення, що я дістав, як один з досі живих мужів, що підписали Документ вагітний нашою власною долею, як і долею всього світу, є надзвичайно приємне мені... Хоч воно чимало додає до страждань від хвороби, яка не дає мені змоги взяти участь у святкуванні цього дня…"

„Звичайно, то була би велика насолода для мене особисто зустрітися і обмінятися привітаннями з маленькою групою тих, що ще залишилися з достойників, котрі приєдналися до нас того далекого дня у сміливому і водночас повному сумнівів виборі, що ми мали зробити для нашої країни, вибравши між покорою і мечем; я би так хотів разом з ними порадіти з того, що наші співгромадяни, після півсторіччя досвіду і розквіту нашої Kpaїни, продовжують схвалювати той вибір, що ми зробили. І нехай цей вибір буде для всього світу — а я певний, що він колись буде, для деяких частин світу скоріше, для інших пізніше — сигналом до повстання людей, щоб розв'язати ланцюги, якими вони себе зв'язали Під впливом невігластва та забобонів, і щоб прийняти благословення і переваги самоврядування...»

„Всі очі одкрились, або одкриваються на права людини. Загальне поширення світла науки уже відкриває кожному очевидну правду, що людські маси не народжувалися з сідлами на спинах, так само як і не народжувалась жменька людей у чоботах з острогами, щоб законно, буцімто, з Божої ласки, їздити верхи на тих масах…»

ЯКІ ВЕЛИКІ, ЗОЛОТІ СЛОВА ВИГОЛОСИВ ОДИН ІЗ ПОМИРАЮЧИХ ПРЕЗИДЕНТІВ США. ВОНИ АКТУАЛЬНІ Й СЬОГОДНІ. ЧИ НЕ ТАК, ПАНІ Й ПАНОВЕ?

Світлина від Olexandr  Gorobets.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.