Чи відмовляться українці від 90-річного стереотипу?
Як змінювалося сприйняття комфортного житла, де і в чому жити за останнє майже століття. Що змінилося під час війни і що може змінитися після війни.
Велика міграція в міста почалася з 30-х років минулого століття і причиною було фізичне виживання.В 60-х роках минулого століття міграція посилилася через будівництво дешевого масового житла.
На жаль житло в бетонних висотках довго сприймалося, як кращий рівень комфорту порівняно з приватним будинком. І це було близьким до правди, т.я. житло в невеликих населених пунктах переважно було збудовано з матеріалів, які вдалося дістати, а не які хотілося використати. За часів СРСР в умовах загальної скрути та відсутності в вільному продажі багатьох базових будівельних матеріалів.
Окремою перевагою була економіка такого житла, а саме можливість не виділяти багато часу, грошей та зусиль на обслуговування житла, а натомість тиснути на місцеву чи державну владу, щоб вони продовжували виконувати цю функцію. Таким чином люди прагнули в великі міста та багатоповерхівки.
Багато речей почало змінюватися ще до війни.
Приватні будинки почали демонструвати вищий рівень комфорту ніж квартира, відбулася комунальна реформа – держава відійшла від інвестицій в приватизовані багатоквартирні будинки і для подальшого ефективного обслуговування багатоквартирного житла стало потрібно самоорганізовуватися в ОСББ, вкладати свої гроші та час в спільну власність.
Забудова передмість продемострувала, що інфраструктура дуже швидко з’являється там де починають більш щільно жити люди. Інфраструктура це не тільки дороги та доступ до мереж, але і школи, дошкільні заклади, магазини тощо. Основним драйвером розширення інфраструктури є приватна ініціатива і це дає швидкість та ефективність фінальних рішень.
Що змінилося від початку війни.
Комфорт, а саме наявність світла, води та тепла в висотному будинку тепер не залежить від комунальників чи інших органів влади.
В багатоквартирному будинку можливостей самостійно вплинути на забезпечення енергією майже немає.
Частина мешканців відсутні і це ще більше зменшує можливість об’єднуватися і знаходити спільні рішення проблем.
Більшість з цих речей будуть відновлені після війни, але відсутність ресурсів для колективного відновлення (співмешканців, грошей) ще довго буде впливати на функціонування будинків.
Що буде далі?
Тренд зі збільшення мешканців односімейних чи невеликих зблокованих будинків (таунхаусів) найбільш ймовірно посилиться. Це буде стимулюватися і комфортом і передбачуваністю рівня життя і економікою – рано чи пізно тарифи стануть більш актуальними, а приватне житло дає більше можливостей впливати на витрати.
Темп переселення буде залежати насамперед від фінансування. Якщо джерела зовнішнього фінансування будуть обмеженими ми найбільш ймовірно опинимося в ситуації реконструкції та покращення існуючого приватного чи зблокованого фонду. Якщо ж кредити чи інші форми фінансування стануть доступними для приватників це дасть поштовх до нового будівництва.
Звісно для України вигідніше нове будівництво, а особливо з врахуванням новітніх підходів та концепцій, які роблять житло ще комфортнішим, енергоефективним та відповідаючим цілям сталого розвитку.
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз вчора о 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв вчора о 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір вчора о 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна вчора о 10:57
- Тіні хаосу: що об’єднує архітекторів руйнувань і влади? Дмитро Зенкін вчора о 09:56
- Коли батьківство тане в сутінках: закон як останній промінь Світлана Приймак вчора о 09:55
- Контролюйте землю безпечно Сергій Пагер 25.03.2025 12:37
- Лише 160 світових брендів не хочуть мати імідж "спонсора тероризму" Володимир Горковенко 25.03.2025 11:34
- Alibaba і Maersk відкривають нові горизонти у сфері контейнерних перевезень Володимир Гузь 25.03.2025 08:49
- Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе? Галина Янченко 24.03.2025 18:42
- Криза у ланцюгах постачання критичних мінералів: виклики та можливості для України Ксенія Оринчак 24.03.2025 18:22
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 744
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 176
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 136
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі 90
- Резервні копії під загрозою. Що ви можете зробити прямо зараз 85
-
Злочин без кари. Як Трамп хоче миру ціною України, і куди це веде світ
3985
-
Як німці з досвідом роботи в Росії розширюють контакти з Україною
3024
-
Не переймайтеся, домовленості щодо Чорного моря не працюватимуть. Чому
Думка 2999
-
Відновлення водопостачання потребує $11 млрд та 10 років. Яким регіонам найважче
Інфографіка 2865
-
Канада заморозила всі виплати знижок для автомобілів Tesla – Reuters
Бізнес 2654