Житло 2.0: як пандемія COVID-19 вплине на уявлення українців про комфортну оселю
Людина в середньому проводить 90% свого часу в приміщенні, що не одноразово підтверджено дослідженнями.
І якщо до пандемії це були могли бути офіси, квартири, магазини/торгівельно-розважальні центри, то карантин чітко сфокусував увагу на одному конкретному приміщенні – нашому домі.
Передумови: на що звернули увагу люди в період карантину
По-перше – сприйняття житла. Зараз воно як ніколи швидко змінюється і еволюціонує від «суто приватного простору» до розширеного бачення «безпечного і здорового середовища». Місця, яке забезпечує соціальну ізоляцію і при цьому надає достатній рівень комфорту для довшого, ніж ми звикли, перебування.
По-друге – сприйняття зовнішнього середовища. Зовнішній простір (двір, вулиця, парк) – це речі, без яких ми не можемо існувати довго і COVID-19 це підтвердив. Це зона «перезарядки» і бажаного соціального контакту. Прагнення вийти на вулицю, бути на свіжому повітрі, займатися спортом, іноді ірраціональне, але було присутнє навіть на ранніх, найсуворіших стадіях карантину, з достатньою кількістю підтверджених публічних випадків. Серйозно розглядати житло без легкого доступу до зовнішнього простору стає все важче і важче.
Третє і останнє, віддалена робота стала звичною. Багато бізнесів несподівано зрозуміли ефективність і вигоди дистанційної роботи. Все частіше зустрічаються коментарі про можливість постійної роботи в дистанційному режимі суттєво більшого кола працівників. Віддалена робота створює нові вимоги до наших помешкань і їх функціональності. COVID-19 прискорив перетворення дому на «хаб для всього»: місця ночівлі, розваг, відпочинку та роботи. Тренд на урбанізацію та чіткий фокус на інфраструктуру починає розмиватися запитом на більшу площу, яка дозволяє краще зонувати житло, легкий, швидкий і, головне, постійний доступ до зовнішнього середовища.
Тенденції після пандемії: наслідки для звичного способу життя і наших домівок
Світ 2020 упевнено довів свою глобальність. COVID-19 – не перша пандемія за останнє десятиліття, а, отже, ризик нових пандемій – цілком реальний. Ситуація, коли ми будемо проводити більше часу в оселі ніж до 2020 може і, швидше за все, буде повторюватися. Фокус на інфраструктуру замінюється фокусом на автономність, контакт з природою та підвищений комфорт. Він, у свою чергу, комбінується з запитом на ізольованість, а саме на житло, в якому можна тримати бажану соціальну дистанцію і при цьому мати більше свободи. Ці вимоги може задовольнити кілька рішень: переїзд до приватного будинку, максимальне залучення площі існуючого будинку, з фокусом на комфорт, та більш активне використання дач і літніх будиночків.
Приватний будинок і життя за містом вирішує більшість викликів, дає більшу площу та задовольняє запит на відкритий простір – свіже повітря.
Максимальне використання площі існуючого будинку, має на увазі, наприклад, прибудову до будинку, щоб збільшити вітальню, коли з’явилася звичка проводити більше часу разом, перетворення гаража на спортивну залу чи мансарди – в робоче місце.
Більш активне використання дач і літніх будиночків – простіше і дешевше рішення ніж постійне проживання в приватному будинку, але дарує переваги тільки протягом теплої частини року.
Облаштування робочого місця вдома. Традиційні для офісних приміщень вимоги до робочого місця, від яких залежить здоров’я та працездатність, стануть орієнтиром і для приватного житла. І це вже розмова не лише про комфортні меблі, а запит на повноцінне робоче місце в приміщенні з достатнім рівнем природного освітлення (вищим ніж у спальні, приміром), ефективним провітрюванням, покликаним уникнути підвищеного рівня СО2, та раціональним зонуванням.
Замість висновків.
Основним глобальним фокусом останнього десятиліття стала боротьба за енергоефективність, що залишається природнім та актуальним для України з нашим обмеженим доступом до корисних копалин. Наступним етапом після досягнення енергоефективності зазвичай є етап розуміння комфорту і, як наслідок, фокус зміщується до пошуку балансу між енергоефективністю та комфортним середовищем. Останній досвід може допомогти українцям швидше пройти перший етап і одразу зважати на комфорт свого житла. Вже сьогодні можна впевнено говорити, що параметрами оцінки помешкання в найближчому майбутньому, окрім традиційних для України, стануть як освітленість так і ефективна природня вентиляція.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 176
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 53
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 19810
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 6249
-
Після п’яти років полону відкрив ресторан. Історія танкіста, який став підприємцем
Бізнес 5783
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4945
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 4891