Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
25.06.2018 13:09

Рахункова палата України: великі сподівання

Доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів

Кілька тижнів тому Рахункова Палата презентувала результати аудиту ефективності використання коштів субвенції на оплату житлово-комунальних послуг.

Кілька тижнів тому Рахункова Палата презентувала результати аудиту ефективності використання коштів субвенції на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідні слухання відбувалися в комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики. Заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер заявив, що аудит виявив постійне зростання видатків на субсидії, адже на поточний рік заплановано таких витрат з держбюджету в розмірі 71 млрд грн. Водночас неефективність державної роботи в цій сфері виявляється не лише в зростанні видатків, але і в наявності заборгованості держави перед підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг у розмірі 26,7 млрд грн та сім’ями громадян за невиплаченими їм коштами за економію у розмірі 46 млн гривень. Не слід очікувати, що в Мінсоцполітики одразу схопляться за голову. Водночас, зважаючи на те, що таку заяву робили не експерти чи журналісти, а представники впливового органу, хотілося б побачити інші реакції, а ніж формальна відписка. Адже потенціал в Рахункової Палати, після оновлення складу, для цього є.

Передісторія

02.07.2015 року було прийнято новий Закон України «Про Рахункову палату», що стало черговим кроком у реформуванні вітчизняної системи контролю публічних фінансів. На виконання вимог закону необхідно було оновити склад членів Рахункової палати, що на той момент вже перевищували граничні терміни перебування на посадах на кілька років.

У серпні 2015 року було оголошено конкурс на заміщення посад дев’яти членів Рахункової палати. Конкурсна процедура обрання керівного складу палати передбачає декілька етапів – проходження спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», співбесіду з представниками Комітету Верховної Ради з питань бюджету і остаточне прийняття рішення шляхом голосування у парламенті.

На жаль, обрати членів Рахункової палати з першої спроби не вдалося – конкурс тривав більше ніж 1,5 року і нічим не завершився. У Верховній Раді не вистачило голосів для ухвалення рішення. У червні 2017 року було оголошено повторний конкурс. Таким чином, лише через 2,5 роки після ухвалення закону парламентарі виконали свій обов’язок і сформували керівництво вищої контрольної інституції в країні.

Чим важлива Рахункова палата?

У правовій демократичній державі існує запит суспільства на отримання повної, достовірної і незаангажованої оцінки функціонування системи державного управління – фактично актуалізованим є відвічне питання “Що ж там у них (у владі) коїться?”. У часи кризи актуальними стають питання прозорості та відповідальності влади, ефективності та результативності її дій, зокрема у сфері використання публічних фінансів та боротьби з корупцією. Важливо, щоб це робили не лише журналісти-розслідувачі, але і державна інституція, яка може вказувати іншим органам, службам та міністерствам. У розвинутих країнах оцінку ефективності діяльності держави в інтересах суспільства проводить вищий орган державного аудиту. Саме ця інституція сприяє дотриманню законності, прозорості, економічності, ефективності та результативності використання суспільних ресурсів.

В Україні таким вищим контрольним органом є Рахункова палата, яка функціонує більше двадцяти років. Водночас діяльність палати весь цей час є маловідомою для більшості населення. Інформаційна закритість та відсутність належного реагування на виявлені Рахунковою палатою порушення є основними причинами необізнаності громадян з її роллю, функціями та завданнями.

Утім роль та значення для сучасного суспільства належного функціонування вищого органу державного аудиту визнано Генеральною асамблеєю ООН. У резолюціях Генасамблеї зазначено, що вищі органи державного аудиту здатні підвищити підзвітність органів державного управління перед суспільством за використані ресурси і результати власної діяльності.

Крім того, взаємовідносини будь-якої країни з міжнародними інституціями (чи то отримання донорської допомоги, чи, приміром, вступ до ЄС) базуються на оцінці якості функціонування вищого контрольного органу країни. Ніхто не бажає фінансувати державу, якщо не існує впевненості в наявності незалежного і якісного контролю за використанням отриманих коштів та гарантії їх повернення.

Трансформації Рахункової палати України

Рахункова палата України від початку свого створення у 1996 році функціонувала достатньо успішно, виконуючи покладені на неї завдання, хоч і непомітно для громадськості.

Однак розвиток громадянського суспільства, необхідність змін системи державного управління потребують і відповідних змін системи контролю державних фінансів. Неможливо надалі обмежуватись лише застосуванням застарілих підходів до проведення контролю, спрямованих виключно на знаходження порушень законності та цільового використання публічних коштів.

Громадяни країни потребують відповідей на значно ширше коло питань – на які цілі витрачаються акумульовані в бюджетах кошти? чи досягнуто результату? яка стратегія функціонування того чи іншого органу державного управління? яку користь громада отримає від його діяльності? яка ефективність та результативність проведення реформ?

На всі ці питання здатен відповісти сучасний незалежний вищий орган державного аудиту, що підтверджується кращими практиками розвинутих країн. Утім наріжним каменем якісного та дієвого функціонування такого органу є суспільна довіра. Саме тому легітимність функціонування Рахункової палати є такою важливою.

Основні виклики, що стоять перед новим складом Рахункової палати  

Новообраний Голова Рахункової палати задекларував основні напрями реформування палати – відповідність її діяльності чинному закону, максимальна відкритість інституції, публічний конкурс на заміщення вакантних посад у регіональних представництвах, максимальна ефективність діяльності палати, міжнародна взаємодія і співпраця.

Водночас, головним напрямком зусиль новообраних членів Рахункової палати має стати забезпечення суспільної підтримки її діяльності. І відкритості може бути замало.

Насамперед, потрібно прийняти зміни до 98 статті Конституції України, визначивши статус Рахункової палати як вищого органу державного аудиту і розширивши сферу діяльності палати, включивши до неї місцеві бюджети, публічні фінанси і майно у цілому, інші ресурси держави, що мають суспільне значення. Адже зважаючи на процес децентралізації, коли з кожним роком все більше коштів опиняється в місцевих бюджетах, можемо констатувати, що там їх ніхто не перевіряє щодо ефективності використання, адже Рахункова Палата не має таких повноважень. До речі, на відміну від України, близько 20 держав світу, серед яких Австрія, Бельгія, Італія, Латвія, Польща, надали вищим органам державного аудиту повноваження щодо здійснення аудиту органів місцевого самоврядування. Тому, керівництво Рахункової палати має лобіювати прийняття відповідних конституційних змін.

Наступним важливим кроком повинна стати розробка Стратегічного плану інституційної реформи Рахункової палати, що базуватиметься на відповідних документах ООН, Міжнародної організації вищих аудиторських інституцій (INTOSAI), враховуватиме пріоритетні напрями запровадження доброчесного державного управління.

Вирішальне значення має імплементація Рахунковою палатою Міжнародних стандартів державного аудиту (ISSAI), що лише задекларована у чинному законі та поки що не має практичного втілення.

Необхідно терміново привести методичне забезпечення діяльності Рахункової палати у відповідність з оновленими вимогами стандартів ISSAI. Для цього потрібно зробити офіційний переклад стандартів ISSAI та прийняти рішення щодо рівня імплементації, передбаченого цими стандартами.

Не менш важливим викликом є забезпечення результативності діяльності палати, яка напряму пов’язана з необхідністю запровадження реальних механізмів реагування на виявлені нею порушення. Жоден якісно проведений державний аудит з оформленням повного та зрозумілого аудиторського звіту не буде мати ніякого сенсу, якщо не супроводжуватиметься миттєвою реакцією відповідальних сторін – порушення мають бути негайно усунуті, незаконно витрачені кошти повернуті до бюджету, фінансування неефективних заходів припинене, а головне, мають бути прийняті рішення, що запобігатимуть виникненню таких ситуацій у майбутньому.

Українське суспільство не просто потребує перезавантаження Рахункової палати, логічним завершенням реформи має стати перетворення палати на вищий орган державного аудиту, який сприятиме ефективному суспільному контролю за діяльністю влади. Для успіху реформи потрібен високий професіоналізм очільників палати та підтримка її діяльності з боку  громадськості, парламентарів та ЗМІ.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net