Коли керівник вигорів, але продовжує працювати — компанія часто цього не помічає. Поки не стає пізно.
У кожній компанії є момент, коли керівник усе ще «тягне», але вже не живе цією справою. Раніше — драйв, ідеї, амбіції; тепер — втома, надмір контролю, зниження емпатії до команди. Зовні — усе під контролем. Усередині — виснаження.
Після чотирьох років повномасштабної війни український бізнес працює в умовах постійного стресу, нестабільності та дефіциту людського ресурсу. Керівники приймають десятки рішень щодня, часто в ситуаціях невизначеності, одночасно думаючи про безпеку людей, фінанси й репутацію.
У цьому режимі емоційне вигорання стає не просто «особистою проблемою», а ризиком для бізнесу.
Що показують дослідження
? Вигорання СЕО прямо впливає на результати компанії. Дослідження Sirén et al., 2018 (Journal of Business Research) на вибірці 156 керівників підтвердило: чим вище рівень вигорання у СЕО, тим гірші показники продуктивності компанії. Вигорання знижує якість стратегічних рішень, ризиковість стає надмірною або, навпаки, паралізує дії.
? Баланс життя й роботи — критичний фактор для топів. Дослідження Top Executives’ Work-Life Balance, Job Burnout and Turnover Intentions (New Zealand, 2021) показало, що низький рівень балансу веде до хронічного емоційного виснаження, цинізму й зростання намірів покинути посаду.
? Український контекст має власну специфіку. У роботі Differential Typology of Burnout in the Ukrainian Sample (Чернівецький національний університет, 2022) доведено: в українських спеціалістів домінують емоційне виснаження та зниження почуття особистих досягнень, що підсилюється тривалою соціальною напругою.
? Війна поглибила психологічне навантаження. Дослідження Organization of labor under conditions of uncertainty (Business Perspectives, 2023) фіксує, що українські управлінці працюють у режимі постійної мобілізації, що підвищує ризики тривожних розладів і професійного вигорання навіть серед найуспішніших керівників.
Ці дані узгоджуються зі статистикою ВООЗ: через депресію й тривожність світова економіка щорічно втрачає понад 12 млрд людино-днів продуктивності, що еквівалентно понад $1 трлн доларів США втрат.
Як розпізнати вигорання, яке ховається за силою
Ознаки, що керівник у «тихій кризі»:
зниження енергії, байдужість до нових ідей;
ухилення від особистих зустрічей, мінімальна емпатія до команди;
емоційна холодність або, навпаки, дратівливість;
надмірний контроль, складність із делегуванням;
відчуття, що «ніхто не може зробити краще»;
робота за інерцією — без відновлення і без радості.
Що може зробити компанія
1. Проведіть «аудит ресурсу» керівника
Не формально, а по-людськи: сон, навантаження, час на відновлення, тривалість робочого дня. Якщо в керівника немає пауз навіть на базові потреби, ефективність його рішень знижується, а ризик помилок зростає. В українських реаліях це особливо помітно — тривога, сигнали, нестабільність ринку виснажують навіть найсильніших.
2. Запросіть психолога на період
Відмінно працює формат, коли фахівець приходить у компанію на 2–3 місяці. Проводить індивідуальні сесії з керівниками, допомагає пропрацювати особисті й професійні питання, які впливають на стиль управління, та навчитися відновлювати ресурс. Це не про «поговорити», а про короткострокову структурну роботу, орієнтовану на результат: ясність мислення, зниження напруги, стабільність рішень. Такий формат мінімізує витрати, не вимагає найму, і водночас дає відчутний ефект для компанії вже за кілька тижнів.
3. Нормалізуйте психологічну підтримку
У воєнній Україні психотерапія для лідера — це елемент управлінської гігієни, а не слабкість. Власники, які створюють умови для психологічної підтримки своїх топів, отримують менше конфліктів, нижчу плинність і стабільнішу команду. Керівник, який має доступ до терапії, менше «зривається» на підлеглих і приймає більш виважені рішення — навіть у кризі.
4. Вимірюйте результати просто
Не треба складних KPI. Достатньо відстежити:
чи зменшилась кількість емоційних рішень;
чи зросла здатність делегувати;
чи повернулася ініціатива команди. Через 2–3 місяці ці показники стають відчутними навіть без анкет і звітів.
Українська реальність: чому це стратегічне питання
Після чотирьох років війни бізнес-середовище працює на межі. Керівники часто тримаються «на волі» й внутрішній відповідальності — поки не настає виснаження, яке вони ігнорують. Але компанія не може бути стійкішою, ніж її лідер.
Психологічна підтримка топ-менеджерів — це інвестиція в стійкість бізнесу, а не в «комфорт». Підтриманий, стабільний керівник — це той, хто здатен приймати рішучі, а не хаотичні рішення; бачити довгострокову перспективу навіть тоді, коли навколо темно.
Коли лідер вигорів, але продовжує керувати, компанія втрачає більше, ніж здається: ідеї, ясність, людей. Відновлення починається не з відпустки, а з чесного погляду на власний стан і готовності прийняти допомогу. І в цьому немає слабкості — є професійна відповідальність перед собою, командою й бізнесом.
