Навіщо Президент Макрон псує свято в Лондоні?
Емануель Макрон зробив ряд заяв, які подобаються далеко не усім.
Напередодні Лондонського саміту з нагоди 70-річчя утворення Північноатлантичного альянсу, тон дискусії задав Президент Франції Емануель Макрон: "НАТО – це організація колективної оборони, але проти чого чи проти кого? Хто наш спільний ворог? Це дуже стратегічне питання. Часом хтось говорить, що наш ворог – це Росія чи Китай. Але чи є метою Альянсу визначити одного з них своїм ворогом? Я так не вважаю. Наш спільний ворог, ворог усіх у Альянсі – це тероризм, який вдарив по наших країнах".
Німеччина не погоджується з Францією.
Здавалося б, Емануель Макрон, не дивлячись на досить різку заяву перед ювілеєм, лише повертає свою країну в канву традицій французької особливої ролі в складі НАТО. Адже, з часів президентства Шарля де Голя до президентства Ніколя Саркозі, тобто з 1966 по 2009 року Париж не брав участь у стратегічному військовому плануванні, хоча є членом-засновником. Та й взагалі, видається, що Макрон мріє аби його ім’ям назвали аеропорт не менший ніж Руассі.
Зрозуміла реакція Берліна, який сприйняв ці слова з Парижу, як удар під дих. Канцлер Меркель розкритикувала президента Франції та різко заявила: "Цей погляд не відповідає моєму". А тому очікувати, що під час перемовин четвірки, Ангела Меркель гратиме свою дипломатичну гру в унісон із Емануелем Макроном не варто.
Така заява з Єлисейських полів викликала бурхливу реакцію у світі. Для України вона має значення напередодні зустрічі 9 грудня в Нормандському форматі. Французька преса називає виконання Москвою рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права з повернення українських моряків та кораблів як те, що «Росія проявила добру волю, передавши київській владі три українські катери, захоплені рік тому», а відповідно, робить реальні кроки, аби ця зустріч відбулася.
Проросійська позиція президента Франції.
Але пряма позиція Макрона на загравання з Путіним розпочалась іще із традиційної щорічної наради французьких послів в Єлисейському палаці. Макрон у своїй промові, що стосувалась бачення президента в зовнішньополітичному векторі та орієнтирі, сказав буквально наступне: «І якщо ми не зможемо в якийсь момент зробити щось корисне з Росією, то залишимося в стані абсолютно безплідної напруженості. У нас збережуться заморожені конфлікти по всій Європі. Європа залишиться ареною стратегічної боротьби між США і Росією… Тому що все це не можна зробити без дуже глибокого переосмислення наших зв'язків з Росією. Крім того, я вважаю, що витісняти Росію з Європи - це велика стратегічна помилка. Річ у тому, що ми підштовхуємо Росію до ізоляції, яка підсилює напруженість, або альянсу з іншими великими державами, такими як Китай, що абсолютно не в наших інтересах».
Росія повертається до G8?
До речі, ця нарада відбулась одразу після проведеного саміту G7, де в своїй промові Емануель Макрон закликав присутніх зробити усе, аби повернути Франції колишні позиції на світовій арені. Напередодні саміту G7, у телефонній розмові президенти Макрон та Трамп обговорили можливість запросити Росію у 2020 році на зустріч великої сімки, яку звідти вигнали в 2014 році після анексії Криму. Макрон дуже хотів, щоб озвучив цей меседж саме Дональд Трамп. Це був би його вклад у підготовку до нормандського формату і демонстрація прихильності Вашингтону до поступок та бажанню домовлятись.
Всі ці кроки та заяви є прагненням Франції взяти на себе ініціативу улестити Путіна та йти на поступки в українському питанні.
Париж прагне стати драйвером мирного процесу.
Президент Макрон, який першим із світових лідерів зустрівся Зеленським, збагнув, що саме Париж може стати драйвером завершення конфлікту на Донбасі. Зеленський, так би мовити, завербував Макрона на користь завершення війни в інтересах Москви.
Саме тому, Емануель Макрон особисто закликав повернути Росію до Ради Європи, що, за великим рахунком, було подією, що виходила за межі гідності посади президента Французької Республіки.
Отже, після зустрічі 9 грудня розпочнеться процес зняття санкцій з Росії. Нехай і часткового, але процес, як то кажуть, піде. Принаймні цього буде достатньо для телевізійної картинки в кожній із зацікавлених країн. Україна отримає договір про транзит газу та документ про наміри шукати компроміс, а Володимир Зеленський отримає сатисфакцію від зустрічі із лідером, якого він вважає справжнім, а не кіношним президентом.
- Забезпечення позову в доменних спорах: як суди блокують домени й обхід Ігор Дерев’янко 21:22
- Після війни — без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1222
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 710
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 349
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 209
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 150
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 1735
-
"Важливий кожен мегават". Україна активізує розбудову ЛЕП на схід держави
Бізнес 1015
-
У Литві горів завод, що випускає обладнання для ЗСУ. Звинувачують шістьох іноземців – відео
Бізнес 743
-
Масштаби єОселі зростають, квартири меншають: що зміниться у держіпотеці у 2026 році
Бізнес 742
-
Міста, які не замовкають: як гул генераторів повільно виснажує мозок і нервову систему
Життя 673
