Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
01.03.2021 00:14

Східноафриканська інтеграція і посилення США в регіоні

Політолог- міжнародник

Чому варто звертати увагу на інтеграційні проекти в Східній Африці

 

Знову відслідковуємо політичні події в Африці. 27 лютого відбувся 21 саміт голів держав Східноафриканської спільноти – East African Community. Для України саме країни регіону – одні з головних економічних партнерів в Субсахарській Африці (особливо Кенія та Танзанія). Тому варто слідкувати за самітами цієї економічної організації.

 

EAC тепер очолює кенійський президент – Ухуру Кеньята. Також генеральним секретарем організації став кенієць Петер Мутуку Матукі, з планом поглиблення інтеграції та розширення економічної інтеграції. Цікаво, що обговорювалось питання майбутньої Угоди економічного партнерства з Європейським Союзом. У 2019 Країни EAC експортували до ЄС товарів на $2.29 млрд, а імпортували $3.86 млрд. Один з лідерів Кенія, що поставляє 30 % свіжих квітів для потреб європейців.Ще з 2016 року Кенія та Руанда (як найрозвинутіші економіки) ратифікували угоду, тоді як Танзанія, Бурунді Уганда та Південний Судан вимагають доповнень, які забезпечать додаткові гарантії для місцевих виробників після приходу дешевих європейських товарів. Врешті саміт ухвалив соломонове рішення – Кенія та Руанда можуть одноосібно доєднуватись до Угоди. Щоправда, такий підхід ставить під сумнів подальшу ефективність EAC. Так африканська інтеграція входить в протиріччя з бажанням тісніше торгувати з багатим ринком Європи.

 

Але поки що на порядку денному розширення спільноти. Новий президент ДР Конго Фелікс Тшіскеді ще минулого року подав заявку. І хоча на сході Конго неспокійно, там присутні миротворці – але це не привід відмовити. Бо ж і Південний Судан прийняли до спільного проекту, попри громадянську війну (хоча ця країна досі не відмінила, наприклад, платні візи для громадян країн-членів). А Кенія, Танзанія та Руанда можуть посилити свій вплив у регіоні.

 

Окрім того, позитивно оцінена заявка міжнародно визнаного уряду Сомалі, що контролює тільки частину країни. До речі, днями на сомалійській території (в районі Нижнього Шабелу) особливо інтенсивно триває спецоперація миротворчих сил Африканського Союзу проти ісламістів джамаату Аш Шабааб. Серед цих миротворців найбільше представників сусідніх Кенії та Ефіопії, а також Руанди. Бо ж Аш Шабааб підтримують ісламські рухи на півночі Кенії (де компактно проживають сомалійці), їх звинувачували у терактах в столиці Кенії – Найробі. І укріплення центрального уряду лише посилить регіональне лідерство Кенії, особливо на фоні пасивності Ефіопії, що змушена вирішувати внутрішні проблеми в регіону Тиграй та зв’ясовувати відносини з Суданом та Єгиптом.

 

А оскільки Кенія – союзник США, це значить посилення присутності Вашингтону. У лютому США вперше за десять років відправила судно військово-морських сил USNS Hershel 'Woody' Williams (ESB 4) для патрулювання біля берегів Східної Африки, після грудневих домовленостей з урядом Кенії про посилення військової співпраці. Вочевидь, не останнім фактором такої уваги стали плани Росії відкрити морську базу на Червоному морі.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи