Жінки при владі: довгий шлях до рівності в політиці та громадському житті
Уявіть світ, де голоси жінок рівноцінно звучать у залах парламенту, кабінетах урядів та радах директорів корпорацій.
Хоча на шляху до цього бачення досягнуто значних успіхів, сувора реальність полягає в тому, що участь жінок у громадському житті залишається далекою від рівності.
За останні три десятиліття прогрес був відчутним, але болісно повільним. У світовому масштабі представництво жінок у парламентах подвоїлося з 12% у 1995 році до 25% у 2020 році. Міністерські позиції, які обіймають жінки, зросли до 21%. При нинішніх темпах повний гендерний паритет у законодавчих органах не буде досягнутий до 2063 року, а міністерський паритет може зайняти до 2077 року.
Прогрес гальмується багатогранними перешкодами, вкоріненими в історичній, структурній та культурній нерівності. У країнах із законодавчими квотами жінки займають 26% парламентських місць порівняно з 21% у країнах без таких законів. Регіональні відмінності також значні: представництво жінок у парламентах перевищує 30% у Європі, Латинській Америці та Карибському басейні, тоді як у Північній Африці, Західній Азії та Океанії воно нижче 17%.
Український контекст
Україна посідає низькі позиції у сфері політичного впливу жінок, що підкреслюється результатами індексу Global Gender Gap Report, де країна займає 91-ше місце.
За даними Верховної Ради України та ЦВК, станом на 2024 рік у парламенті жінки становлять 21% – 85 жінок. З цієї кількості народних депутаток 57 (27%) осіб обрано в багатомандатному виборчому окрузі та 28 (15%) – в одномандатних виборчих округах.
У Кабінеті Міністрів України 5 жінок-міністерок з (24% складу Кабміну), проте серед трьох віцепремʼєрів/ок - дві жінки.
Законодавчі реформи, особливо гендерні квоти, демонструють ефективність. Країни з "жорсткими" законами щодо квот показують кращі результати. Інституційні реформи, включаючи забезпечення догляду за дітьми та створення сприятливого для сімей робочого середовища, також важливі для розширення участі жінок.
На місцевому рівні в Україні після впровадження 40% гендерної квоти представництво жінок зросло. В результаті місцевих виборів 2020 року жінки становлять 37% серед усіх депутатів місцевих рад різного рівня.
Насильство щодо жінок у громадському житті
Понад 80% жінок-парламентарів повідомляють про психологічне насильство, третина зазнала економічного насильства, чверть - фізичного насильства, а кожна п'ята - сексуального насильства. Поява соціальних мереж посилила проблему кібербулінгу та онлайн-переслідування жінок-лідерок.
У межах волонтерського моніторингового проєкту #вибориБЕЗсексизму, було виявлено майже 50 скарг на випадки сексизму, що висвітлили різноманітність проявів дискримінації, з якими стикаються жінки, які вирішили долучитися до політики в Україні. Серед зафіксованих інцидентів – кібербулінг, кіберсталкінг, сексистські висловлювання.
Роль соціальних норм та ЗМІ
Тридцять шість відсотків опитаних серед представників глобальних спільнот період з 2017 по 2020 роки все ще вважають, що чоловіки виходять кращими політиками, ніж жінки. ЗМІ часто зосереджуються на зовнішності жінок-лідерок та їхньому особистому житті замість досягнень та політики.
Прояви агресії, конкурентоспроможності, домінування та рішучості сприймаються позитивно щодо чоловіків, а щодо жінок – негативно. Тож, підвищене розуміння громадськістю та громадянами гендерної рівності та право жінок брати участь у суспільному житті та прийнятті рішень через адвокацію має вирішальне значення для зміни негативних стереотипів та дискримінаційного ставлення, щоб жінки сприймалися як такі ж законні та ефективні лідери, як і чоловіки.
Що далі?
Досягнення гендерної рівності в громадському житті вимагає термінових та рішучих дій. Це необхідно для сталого розвитку та інклюзивного управління. Для України євроінтеграційні процеси створюють унікальну можливість не лише сприяти посиленню участі жінок у громадському житті, але й закладати фундамент для системних змін у суспільстві. Вимоги до інтеграції з Європейським Союзом включають дотримання принципів гендерної рівності, що стимулює Україну оновлювати законодавство, впроваджувати сучасні політики та реформувати інституції з урахуванням європейських стандартів.
Однак цей процес виходить за межі правового регулювання. Він також сприяє зміцненню культурних і соціальних змін, формуючи нові цінності та уявлення про роль жінок у суспільстві. Європейські країни демонструють, що рівноправність між чоловіками і жінками не лише морально виправдана, а й економічно вигідна, адже розширення доступу жінок до ринку праці, політики та керівних посад підвищує загальну продуктивність і стабільність суспільства.
Україна має шанс використовувати євроінтеграційні процеси як інструмент для подолання багаторічних бар’єрів, пов’язаних із гендерними стереотипами. Це включає посилення жінок у політиці, бізнесі, громадському секторі, а також у сферах науки та технологій. Європейські механізми підтримки, такі як грантові програми, обмін досвідом і доступ до навчальних платформ, можуть стати ключовими ресурсами для цього прогресу.
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Як зруйнувати країну 352
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 203
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 112
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
32934
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11369
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 9031
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 7993
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
7353