Жінки при владі: довгий шлях до рівності в політиці та громадському житті
Уявіть світ, де голоси жінок рівноцінно звучать у залах парламенту, кабінетах урядів та радах директорів корпорацій.
Хоча на шляху до цього бачення досягнуто значних успіхів, сувора реальність полягає в тому, що участь жінок у громадському житті залишається далекою від рівності.
За останні три десятиліття прогрес був відчутним, але болісно повільним. У світовому масштабі представництво жінок у парламентах подвоїлося з 12% у 1995 році до 25% у 2020 році. Міністерські позиції, які обіймають жінки, зросли до 21%. При нинішніх темпах повний гендерний паритет у законодавчих органах не буде досягнутий до 2063 року, а міністерський паритет може зайняти до 2077 року.
Прогрес гальмується багатогранними перешкодами, вкоріненими в історичній, структурній та культурній нерівності. У країнах із законодавчими квотами жінки займають 26% парламентських місць порівняно з 21% у країнах без таких законів. Регіональні відмінності також значні: представництво жінок у парламентах перевищує 30% у Європі, Латинській Америці та Карибському басейні, тоді як у Північній Африці, Західній Азії та Океанії воно нижче 17%.
Український контекст
Україна посідає низькі позиції у сфері політичного впливу жінок, що підкреслюється результатами індексу Global Gender Gap Report, де країна займає 91-ше місце.
За даними Верховної Ради України та ЦВК, станом на 2024 рік у парламенті жінки становлять 21% – 85 жінок. З цієї кількості народних депутаток 57 (27%) осіб обрано в багатомандатному виборчому окрузі та 28 (15%) – в одномандатних виборчих округах.
У Кабінеті Міністрів України 5 жінок-міністерок з (24% складу Кабміну), проте серед трьох віцепремʼєрів/ок - дві жінки.
Законодавчі реформи, особливо гендерні квоти, демонструють ефективність. Країни з "жорсткими" законами щодо квот показують кращі результати. Інституційні реформи, включаючи забезпечення догляду за дітьми та створення сприятливого для сімей робочого середовища, також важливі для розширення участі жінок.
На місцевому рівні в Україні після впровадження 40% гендерної квоти представництво жінок зросло. В результаті місцевих виборів 2020 року жінки становлять 37% серед усіх депутатів місцевих рад різного рівня.
Насильство щодо жінок у громадському житті
Понад 80% жінок-парламентарів повідомляють про психологічне насильство, третина зазнала економічного насильства, чверть - фізичного насильства, а кожна п'ята - сексуального насильства. Поява соціальних мереж посилила проблему кібербулінгу та онлайн-переслідування жінок-лідерок.
У межах волонтерського моніторингового проєкту #вибориБЕЗсексизму, було виявлено майже 50 скарг на випадки сексизму, що висвітлили різноманітність проявів дискримінації, з якими стикаються жінки, які вирішили долучитися до політики в Україні. Серед зафіксованих інцидентів – кібербулінг, кіберсталкінг, сексистські висловлювання.
Роль соціальних норм та ЗМІ
Тридцять шість відсотків опитаних серед представників глобальних спільнот період з 2017 по 2020 роки все ще вважають, що чоловіки виходять кращими політиками, ніж жінки. ЗМІ часто зосереджуються на зовнішності жінок-лідерок та їхньому особистому житті замість досягнень та політики.
Прояви агресії, конкурентоспроможності, домінування та рішучості сприймаються позитивно щодо чоловіків, а щодо жінок – негативно. Тож, підвищене розуміння громадськістю та громадянами гендерної рівності та право жінок брати участь у суспільному житті та прийнятті рішень через адвокацію має вирішальне значення для зміни негативних стереотипів та дискримінаційного ставлення, щоб жінки сприймалися як такі ж законні та ефективні лідери, як і чоловіки.
Що далі?
Досягнення гендерної рівності в громадському житті вимагає термінових та рішучих дій. Це необхідно для сталого розвитку та інклюзивного управління. Для України євроінтеграційні процеси створюють унікальну можливість не лише сприяти посиленню участі жінок у громадському житті, але й закладати фундамент для системних змін у суспільстві. Вимоги до інтеграції з Європейським Союзом включають дотримання принципів гендерної рівності, що стимулює Україну оновлювати законодавство, впроваджувати сучасні політики та реформувати інституції з урахуванням європейських стандартів.
Однак цей процес виходить за межі правового регулювання. Він також сприяє зміцненню культурних і соціальних змін, формуючи нові цінності та уявлення про роль жінок у суспільстві. Європейські країни демонструють, що рівноправність між чоловіками і жінками не лише морально виправдана, а й економічно вигідна, адже розширення доступу жінок до ринку праці, політики та керівних посад підвищує загальну продуктивність і стабільність суспільства.
Україна має шанс використовувати євроінтеграційні процеси як інструмент для подолання багаторічних бар’єрів, пов’язаних із гендерними стереотипами. Це включає посилення жінок у політиці, бізнесі, громадському секторі, а також у сферах науки та технологій. Європейські механізми підтримки, такі як грантові програми, обмін досвідом і доступ до навчальних платформ, можуть стати ключовими ресурсами для цього прогресу.
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 100
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 32336
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
23554
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 21595
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 9133
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8533