Захист культурної спадщини.Чому в Україні для цього потрібно державно-приватне партнерство
Міністерство культури вирішило активно взятися за збереження архітектурної спадщини та протидіяти хаотичній забудові,для чого розробила законопроект, який може бути прийнятий парламентом вже незабаром
Головна новація законопроекту Мінкульту – це створення одразу двох нових центральних органів виконавчої влади, які будуть підпорядковані КМУ і діятимуть під координацією Міністра культури. Один з цих органів реалізовуватиме державну політику в сфері охорони культурної спадщини, а другий здійснюватиме нагляд і контроль в цій сфері.
Крім того законопроект передбачає посилення та криміналізацію відповідальності забудовників за самовільне будівництво в історичних ареалах міст або в буферній зоні об'єктів всесвітньої спадщини. Йдеться про штрафи від одного до п’яти мільйонів гривень, а також про ув'язнення на термін від 1 до 5 років. Також передбачається систематизування переліку пам’яток культурної спадщини.
У новостворених органів будуть досить широкі повноваження. Так в деяких випадках їм буде надана можливість анулювати раніше видані дозволи на будівництво в позасудовому порядку. Це може статися, в тому числі, після зміни буферної зони пам'ятки архітектури, а також якщо в радіусі 500 м від будівельних робіт виявлять об'єкт культурної спадщини під час археологічних розкопок.
Також окремі повноваження отримають і громадські активісти. Вони отримають право складати акти візуального спостереження об'єктів контролю, а також, що вочевидь не сподобається учасникам ринку, складати адміністративні протоколи.
Перш за все хотів би підтримати ідею створення окремого контрольного органу з охорони культурної спадщини. Контрольний орган завжди має бути окремим і завжди незалежним. Відділення функції контролю від функції реалізації державної політики – це, власне, і є ті європейські та цивілізовані стандарти, яких ми усі прагнемо.
Так само можна тільки привітати й ініціативу створення окремого органу з реалізації державної політики (вочевидь це має бути окреме агентство з питань охорони культурної спадщини) та відділити функцію реалізації політики від функції формування політики, яку має виконувати власне Міністерство. Саме таку структуру має виконавча влада в більшості країн Європи.
Наприклад у Франції працює постійна Комісія з охорони пам'яток культури і мистецтва при Головному управлінні архітектури. В Італії - Адміністрації охорони пам'яток культури при Міністерстві культурного надбання.
Також вважаю вкрай необхідним і намір Мінкульту систематизувати об'єкти культурної спадщини, адже наявний стан обліку архітектурних пам'яток дуже ускладнює життя і державі, і забудовникам. За даними сайту Dreamdim, з 140 тисяч об'єктів культурної спадщини України більше 90% мають лише паперову документацію. І тільки 9% пам'яток мають розроблені і затверджені в установленому порядку межі і режими використання зон охорони, а території визначені взагалі тільки для 1%. На Заході таких проблем немає вже дуже давно. Отже спершу нам потрібно дуже швидко систематизувати перелік пам’яток культурної спадщини та оцифрувати усі данні, аби остаточно осягнути з яким обсягом спадщини ми маємо справу і до чого застосовується новий закон.
Також, не можна не погодитися, що розмір штрафних санкцій за порушення у сфері охорони культурної спадщини не змінювався в Україні з 2000-го року і є критично низьким.
Втім, як голова Асоціації "Кола українських будівельників" хочу зазначити, що законопроект Мінкульту не в повній мірі враховує ту ситуацію, що склалася сьогодні в галузі будівництва і має бути ще доопрацьований. Зрештою, усі ми чудово усвідомлюємо, що рівень розвитку багатьох інституцій України ще далекий від європейського. В тому числі і рівень взаємодії бізнесу і влади.
Якщо подивитися на досвід європейських країн в питанні охорони культурної спадщини, в першу чергу Німеччини та Великої Британії, то легко помітити, що там інтереси приватного капіталу спершу перемагали державні інтереси в питаннях культурної спадщини, але з часом та економічним зростанням державні інституції європейських країн почали повертати собі історичні споруди. На цьому етапі в країнах Європи отримала розвиток така форма володіння культурними пам'ятками як приватно-державне партнерство. Державі самотужки утримувати архітектурні об'єкти, які мають високу культурну цінність, досить дорого, а тому вона запропонувала форму приватно-державного партнерства. Коли держава і бізнес спільно володіють будівлею, і приватний капітал, використовуючи об'єкт з метою отримання прибутку, зобов'язаний частину цього прибутку вкладати в збереження об'єкту та його культурної цінності. Саме такий підхід до збереження культурної спадщини практикується у більшості цивілізованих країн світу.
Головне питання, на яке, на мою думку, поки не дає відповіді законопроект Міністерства культури – це питання, як будуть взаємодіяти бізнес і держава в питанні збереження культурної спадщини. Така взаємодія необхідна, адже бізнес, попри певні стереотипи, що панують у нашому суспільстві, так само як і суспільство зацікавлений в збереженні нашого культурного надбання, принаймні, дуже велика частина бізнесу.
Переконаний більшість девелоперів готові докладати певних зусиль до збереження культурного надбання. Але, щоб ця готовність вилилася в реальні проекти, держава не повинна перекривати бізнесу кисень. Переконаний, цілком можливо знайти такі форми державно-приватного партнерства, які будуть вигідні і для держави, і для будівельного бізнесу.
Але щоб напрацювати такі форми взаємодії владі і бізнесу необхідно вести діалог та чути один одного. Хотів би запропонувати представникам бізнесу та Міністерства культури сісти за круглий стіл та розпочати такий необхідний діалог.
- Тримай стрій. Бо за спиною – Україна Дана Ярова вчора о 11:07
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід Наталія Павлючок вчора о 09:48
- Как уменьшить долги за коммуналку, если вы были за границей или не жили дома Віра Тарасенко 23.06.2025 19:28
- Бухгалтерські документи як доказ: як працює судова експертиза Олексій Ільченко 23.06.2025 16:45
- Енергетична автономія бізнесу: як встановити й підключити власну електростанцію у 2025 Ростислав Никітенко 23.06.2025 13:51
- Розмежування судових економічних експертиз: спеціальності 11.1, 11.2, 11.3 Юрій Григоренко 23.06.2025 12:00
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова 23.06.2025 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер 22.06.2025 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак 22.06.2025 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк 22.06.2025 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1545
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 266
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 171
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 160
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 106
-
Фізична втома ні до чого – "правило п’яти хвилин" допоможе впоратися з ментальним виснаженням
Життя 11147
-
Трансжири, "Е-шки" і фальшива екопродукція: як читати етикетки на продуктах
Життя 7692
-
Шпаргалка молодості: як визначити свій тип старіння шкіри та відстрочити дедлайн вікових змін
Життя 6970
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
5864
-
Ядерна точка біфуркації: завдання для України
Думка 4336