Захист культурної спадщини.Чому в Україні для цього потрібно державно-приватне партнерство
Міністерство культури вирішило активно взятися за збереження архітектурної спадщини та протидіяти хаотичній забудові,для чого розробила законопроект, який може бути прийнятий парламентом вже незабаром
Головна новація законопроекту Мінкульту – це створення одразу двох нових центральних органів виконавчої влади, які будуть підпорядковані КМУ і діятимуть під координацією Міністра культури. Один з цих органів реалізовуватиме державну політику в сфері охорони культурної спадщини, а другий здійснюватиме нагляд і контроль в цій сфері.
Крім того законопроект передбачає посилення та криміналізацію відповідальності забудовників за самовільне будівництво в історичних ареалах міст або в буферній зоні об'єктів всесвітньої спадщини. Йдеться про штрафи від одного до п’яти мільйонів гривень, а також про ув'язнення на термін від 1 до 5 років. Також передбачається систематизування переліку пам’яток культурної спадщини.
У новостворених органів будуть досить широкі повноваження. Так в деяких випадках їм буде надана можливість анулювати раніше видані дозволи на будівництво в позасудовому порядку. Це може статися, в тому числі, після зміни буферної зони пам'ятки архітектури, а також якщо в радіусі 500 м від будівельних робіт виявлять об'єкт культурної спадщини під час археологічних розкопок.
Також окремі повноваження отримають і громадські активісти. Вони отримають право складати акти візуального спостереження об'єктів контролю, а також, що вочевидь не сподобається учасникам ринку, складати адміністративні протоколи.
Перш за все хотів би підтримати ідею створення окремого контрольного органу з охорони культурної спадщини. Контрольний орган завжди має бути окремим і завжди незалежним. Відділення функції контролю від функції реалізації державної політики – це, власне, і є ті європейські та цивілізовані стандарти, яких ми усі прагнемо.
Так само можна тільки привітати й ініціативу створення окремого органу з реалізації державної політики (вочевидь це має бути окреме агентство з питань охорони культурної спадщини) та відділити функцію реалізації політики від функції формування політики, яку має виконувати власне Міністерство. Саме таку структуру має виконавча влада в більшості країн Європи.
Наприклад у Франції працює постійна Комісія з охорони пам'яток культури і мистецтва при Головному управлінні архітектури. В Італії - Адміністрації охорони пам'яток культури при Міністерстві культурного надбання.
Також вважаю вкрай необхідним і намір Мінкульту систематизувати об'єкти культурної спадщини, адже наявний стан обліку архітектурних пам'яток дуже ускладнює життя і державі, і забудовникам. За даними сайту Dreamdim, з 140 тисяч об'єктів культурної спадщини України більше 90% мають лише паперову документацію. І тільки 9% пам'яток мають розроблені і затверджені в установленому порядку межі і режими використання зон охорони, а території визначені взагалі тільки для 1%. На Заході таких проблем немає вже дуже давно. Отже спершу нам потрібно дуже швидко систематизувати перелік пам’яток культурної спадщини та оцифрувати усі данні, аби остаточно осягнути з яким обсягом спадщини ми маємо справу і до чого застосовується новий закон.
Також, не можна не погодитися, що розмір штрафних санкцій за порушення у сфері охорони культурної спадщини не змінювався в Україні з 2000-го року і є критично низьким.
Втім, як голова Асоціації "Кола українських будівельників" хочу зазначити, що законопроект Мінкульту не в повній мірі враховує ту ситуацію, що склалася сьогодні в галузі будівництва і має бути ще доопрацьований. Зрештою, усі ми чудово усвідомлюємо, що рівень розвитку багатьох інституцій України ще далекий від європейського. В тому числі і рівень взаємодії бізнесу і влади.
Якщо подивитися на досвід європейських країн в питанні охорони культурної спадщини, в першу чергу Німеччини та Великої Британії, то легко помітити, що там інтереси приватного капіталу спершу перемагали державні інтереси в питаннях культурної спадщини, але з часом та економічним зростанням державні інституції європейських країн почали повертати собі історичні споруди. На цьому етапі в країнах Європи отримала розвиток така форма володіння культурними пам'ятками як приватно-державне партнерство. Державі самотужки утримувати архітектурні об'єкти, які мають високу культурну цінність, досить дорого, а тому вона запропонувала форму приватно-державного партнерства. Коли держава і бізнес спільно володіють будівлею, і приватний капітал, використовуючи об'єкт з метою отримання прибутку, зобов'язаний частину цього прибутку вкладати в збереження об'єкту та його культурної цінності. Саме такий підхід до збереження культурної спадщини практикується у більшості цивілізованих країн світу.
Головне питання, на яке, на мою думку, поки не дає відповіді законопроект Міністерства культури – це питання, як будуть взаємодіяти бізнес і держава в питанні збереження культурної спадщини. Така взаємодія необхідна, адже бізнес, попри певні стереотипи, що панують у нашому суспільстві, так само як і суспільство зацікавлений в збереженні нашого культурного надбання, принаймні, дуже велика частина бізнесу.
Переконаний більшість девелоперів готові докладати певних зусиль до збереження культурного надбання. Але, щоб ця готовність вилилася в реальні проекти, держава не повинна перекривати бізнесу кисень. Переконаний, цілком можливо знайти такі форми державно-приватного партнерства, які будуть вигідні і для держави, і для будівельного бізнесу.
Але щоб напрацювати такі форми взаємодії владі і бізнесу необхідно вести діалог та чути один одного. Хотів би запропонувати представникам бізнесу та Міністерства культури сісти за круглий стіл та розпочати такий необхідний діалог.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393