Напрямки вирішення проблеми виживання авіабудівної галузі
Дискусія. Виживе - чи не виживе український авіапром? Серія публікацій. Частина 1.
Вибір напрямку вирішення проблеми, або, іншими словами, траєкторії руху галузі до досягнення позитивного результату, визначається прийняттям рішень по двох принципових питань:
1. Збереження і розширення державного володіння і управління галуззю.
2. Самостійне (анклавний) розвиток галузі АБО розширення всіх форм міжнародного коопераційного та інвестиційного співробітництва.
Вибір першого рішення на обох «розвилках» (посилення ролі держави + анклавний розвиток) означає вибір одного варіанта (напрямку) розвитку галузі. Курс на розвиток приватно-державного партнерства та міжнародної інтеграції призводить до реалізації альтернативного варіанту.
Напрямок 1.
Вибір цього напрямку означає, що відповідальність за успіх або неуспіх у досягненні амбітної мети перетворення українського авіапрому в один з небагатьох світових центрів авіабудування практично цілком лягає на державу. У цьому варіанті держава бере на себе функції визначення продуктового ряду, відповідальність за правильність цього визначення і, відповідно, за комерційний успіх бізнесу. На бюджет в цьому випадку лягає обов'язок фінансування не тільки фундаментальних досліджень і випереджальних розробок «проривних» продуктів, але і дослідно-конструкторських розробок, підготовки виробництва, а також систем підтримки продуктів в експлуатації для всього ряду комерційних продуктів, пропонованих на ринок.
Неминучим наслідком прийняття рішення про розвиток галузі по першому напрямку стане її фактична націоналізація. При цьому держава не володіє ні мотивованими кадрами, ні технологіями управління підприємницькою діяльністю, ні можливостями по залученню інвестицій, необхідних для реалізації складних бізнес-проектів.
Вищевикладене дає підставу для висновку про невисоку вірогідність досягнення очікуваного результату, практично нульову реалізації Стратегії при виборі першого напряму розвитку галузі. По всяк час, історичний досвід показав, що держава та її інституції на це неспроможні.
Напрямок 2.
Альтернативним способом вирішення проблеми антикризового розвитку авіапромисловості є об'єднання зусиль держави, світового і вітчизняного бізнесу при одночасному активному входженні української авіаційної промисловості в міжнародну кооперацію. Пропонована в рамках цього напрямку модель розвитку заснована на принципах тісної взаємодії держави і приватного бізнесу як міжнародного так і вітчизняного, що дозволяє ефективно поєднувати державні можливості концентрації ресурсів на необхідних напрямках і вмотивованість приватних власників щодо кінцевих результатів бізнесу.
Фінансові ресурси, необхідні для розвитку в даному напрямку, виявляться приблизно такими ж, що і при реалізації першого напряму, проте навантаження на бюджет може бути істотно знижена за рахунок все зростаючого фінансування авіабудівних проектів з позабюджетних джерел - власних коштів підприємств та їх іноземних партнерів, комерційних кредитів, стратегічних і портфельних інвестицій. Крім того, в порівнянні з першим напрямком істотно підвищується ймовірність більш ефективного управління фінансовими ресурсами і авіабудівельними активами за рахунок залучення високопрофесійних і добре мотивованих менеджерів, які працюють в недержавному секторі економіки.
Однак підвищення рівня позабюджетного фінансування не відбудеться стрибкоподібно. Приватні інвестиції в українську авіаційну промисловість в її нинішньому стані ще тривалий час залишатимуться високо ризикованими і низькорентабельними, з тривалим терміном окупності (не менше 7-12 років), що обумовлено не тільки станом галузі, а й об'єктивно тривалим циклом створення нової, конкурентоспроможної авіатехніки. Глибина кризи вітчизняного авіабудування та специфіка галузі як такої вимагають збалансованої державної підтримки в різних формах, прийнятих в сучасній світовій практиці. В рамках запропонованої за другим напрямом моделі розвитку держави відводиться найважливіша роль у вирішенні проблем оборони і безпеки, в підтримці і розвитку науково-дослідної бази авіаційної промисловості, в рішенні завдання підготовки висококваліфікованих фахівців, в підтримці реалізації перспективних, «проривних» проектів, у вибудовуванні системи приватно-державного партнерства, включаючи сприяння бізнесу в організації інфраструктури авіаційного ринку, у розвитку міжнародних коопераційних зв’язків і в просуванні продукції галузі на світові ринки.
Відповідальність за визначення продуктового ряду комерційної продукції, за успіх комерційних проектів на внутрішньому і світовому ринках, за залучення в галузь позабюджетних інвестицій, в тому числі на основі поділу ризиків із зарубіжними партнерами, покладається на бізнес.
Розвиток галузі за другим напрямом ускладнюється недосконалістю українського законодавства, що обмежує залучення недержавних іноземних інвестицій та міжнародну інтеграцію.
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель вчора о 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 296
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 236
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 131
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 97
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 70
-
"Копнеш глибше – знайдеш амфетамін". Як живе Кривий Ріг – рідне місто президента – під час війни
25487
-
"Джокер" без поняття. Як проводяться аукціони Прозорро.Продажі та чому Укрбуд треба віддати грузинам
Думка 23535
-
США вдарили по Ірану. Що це означає для України
Думка 14256
-
Біля Сицилії підняли супер'яхту, яка затонула з британським мільярдером рік тому – фото
Бізнес 14198
-
"$200 млн за "Яготинське". І без торгу", – співвласник Молочного альянсу покупцям
Бізнес 9161