Ініціюємо законодавчі зміни для залучення інвестицій та стабілізації української економіки
Сьогодні весь світ знаходиться в процесі великих змін і Україна - не виключення. Українська економіка потребує, перш за все, стабілізації та інвестицій.
І роль Фонду держмайна в процесі досягнення цієї мети полягає в реалізації ефективних та прозорих політик.
Цього разу пропоную обговорити такий важливий напрям діяльності Фонду як приватизація.
Приватизація - це можливість вигідно інвестувати фінансовий ресурс в активи, які забезпечать ріст та розвиток бізнесу. Разом із тим, для держави основною метою приватизації є перетворення непродуктивних активів на продуктивні, шляхом залучення компетентних інвесторів через приватизацію непрофільних для держави об’єктів на прозорих онлайн-аукціонах.
В свою чергу, інвестиції в модернізацію активів придбаних на приватизаційних аукціонах призводять до пожвавлення економічної діяльності і є основою для економічного розвитку всієї країни. За міжнародними дослідженнями ефекту приватизації в Україні, продуктивність приватизованих підприємств зростає в середньому на 5-10% в порівнянні з державними підприємствами в перші роки та розрив продуктивності між приватизованими підприємствами та ДП збільшується до 15-17% після 5 років з моменту приватизації. Окрім того, продуктивність підприємств, що були приватизовані іноземними інвесторами збільшується в середньому на 22-40%.
Проте повністю розкрити та реалізувати справжній приватизаційний потенціал України можна лише через комплексні законодавчі зміни, адже сьогоднішнє законодавство містить рудиментарні норми з минулого, які часто є контраверсійними та створюють перешкоди на шляху прозорої приватизації.
Тому, з метою залучення сталих інвестицій через приватизацію та для сприяння створенню нових робочих місць, спрощення процедур приватизації та оренди, а також для повернення довіри інвесторів із забезпеченням інтересів держави, Фонд держмайна спільно з народними депутатами взяв активну участь у розробці важливого пакету законопроєктів, який вносить зміни до 27 законодавчих актів і трьох кодексів окремими проєктами.
Розповім детальніше про цей комплекс законопроєктів.
Першочергове завдання - це забезпечення кращого захисту інтересів інвесторів та держави у сфері приватизації, зокрема, через створення механізмів збереження ліцензій та дозволів за приватизованими активами, усунення перешкод з продажу обтяжених арештами об’єктів новому власнику з переходом відповідних зобов’язань.
Також, прийняття відповідних законодавчих змін дозволить сприяти розвитку місцевих громад. Як саме? Було розроблено механізм дій, що зменшить рівень соціальної напруги на місцях та дозволить замість непотрібних та нецільових активів отримати місцевим громадам кошти на корисні речі. Ми пропонуємо стимулювати процес приватизації через розподіл коштів між державними органами та органами місцевого самоврядування. Законодавчі зміни передбачають, що 10% коштів від приватизації об’єктів малої приватизації будуть спрямовані до бюджетів місцевого самоврядування на видатки розвитку.
А для пришвидшення залучення інвестицій, новими змінами передбачено спрощення процедури приватизації об’єктів та закріплення стандартів прозорості приватизації на законодавчому рівні, що значно підвищить рівень довіри у потенційних інвесторів. Так, закріплення на законодавчому рівні забезпечення широкого розкриття інформації про об’єкти приватизації (в тому числі із використанням електронних кімнат даних (VDR)) із розміщенням сканованих копій всіх первинних документів об’єктів, зокрема, запобігає корупції, надаючи всім потенційним учасникам аукціонів рівний доступ до всієї наявної інформації про об’єкт та збільшує конкуренцію на торгах, дозволяючи приймати виважені інвестиційні рішення з урахуванням технічного, економічного та юридичних аспектів стану об’єктів, що пропонуються до продажу. Таке широке розкриття за прикладом 2020 року надає значний приріст конкуренції на торгах (середня кількість учасників зросла з 2.52 у 2019 році до 4.15 у 2020, зростання ціни на аукціоні в 2019 році – 36.9% від стартової, в 2020 – на 166.9%, що становить різницю в +130% на стартову ціну об’єкту.
В свою чергу зміни необхідні не тільки у процесах, а й в самому Фонді держмайна. Законодавчі зміни передбачають реструктуризацію. Фонд має стати єдиним профільним органом, що займається приватизаційним процесом, замість 12 юридичних осіб, що зараз створюють мережу органів приватизації. Також пропонується утворення Правління Фонду. Вже зараз із 8 органів державної влади із спеціальним статусом 4 діють за колегіальним принципом. Зважаючи на суспільну значимість сфери діяльності Фонду, вплив ухвалених Фондом рішень на суспільне і економічне життя, особливо у віддаленій перспективі, пропонується забезпечити колегіальний порядок ухвалення найважливіших рішень, що максимально наближає рішення до оптимального і справедливого за рахунок необхідності досягнення консенсусу між різноманітними точками зору.
Для забезпечення надходжень від приватизації у 2021 році до держбюджету на рівні 12 млрд гривень, та для подальшого зміцення економіки країни, необхідно, щоб Верховна Рада України підтримала ці законопроєкти. До речі, після широкого експертного обговорення, пропозиції щодо змін вже отримали позитивні оцінки від представників 14 бізнес-асоціацій та були підтримані Національною Радою Реформ при Президентові України.
Чи погоджуєтесь ви з моєю думкою, що приватизація — це серйозний удар по корупції та інтересах тих, хто звик незаконно заробляти на державних підприємствах? Поділіться своєю думкою в коментарях, а наступного разу пропоную продовжити блог такою важливою темою, як розблокування великої приватизації.
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук вчора о 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар 09.12.2025 09:37
- Нитки, які рвуть обличчя: правда про улюблену процедуру зірок, яку від вас приховують Дмитро Березовський 09.12.2025 09:30
- Чи є мобілізація працівника підставою для продовження або перенесення щорічної відпустки Анна Мілієнко-Самсонова 08.12.2025 22:34
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства Галина Скіпальська 08.12.2025 15:11
- CSR-фандрейзинг: як бізнес і соціальні проєкти будують взаємовигідні партнерства Олександра Смілянець 08.12.2025 14:14
- Чому імпорт не гарантує світла: що стоїть за відключеннями "по аварійці" Ростислав Никітенко 08.12.2025 08:12
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Бронювання працівників: правила та вимоги 425
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 318
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази 191
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 151
- Не бути туземцем 127
-
"Голова служби пише заяву на звільнення". Сухомлин – про скандал з дорогою в Буковель
Бізнес 21652
-
Лагард вважає запропоновану ЄС схему репараційного кредиту "найближчою до міжнародного права"
Фінанси 16548
-
Нові контракти в ЗСУ коштуватимуть 552 млрд грн у 2026 році і понад 1 трлн грн у 2027-2028
Фінанси 3312
-
США активували радар Lockheed Martin для протиракетного захисту
Технології 3017
-
Хто вкладає у вуха Трампу думки щодо України – все стало очевидним
Думка 2270
