Ініціюємо законодавчі зміни для залучення інвестицій та стабілізації української економіки
Сьогодні весь світ знаходиться в процесі великих змін і Україна - не виключення. Українська економіка потребує, перш за все, стабілізації та інвестицій.
І роль Фонду держмайна в процесі досягнення цієї мети полягає в реалізації ефективних та прозорих політик.
Цього разу пропоную обговорити такий важливий напрям діяльності Фонду як приватизація.
Приватизація - це можливість вигідно інвестувати фінансовий ресурс в активи, які забезпечать ріст та розвиток бізнесу. Разом із тим, для держави основною метою приватизації є перетворення непродуктивних активів на продуктивні, шляхом залучення компетентних інвесторів через приватизацію непрофільних для держави об’єктів на прозорих онлайн-аукціонах.
В свою чергу, інвестиції в модернізацію активів придбаних на приватизаційних аукціонах призводять до пожвавлення економічної діяльності і є основою для економічного розвитку всієї країни. За міжнародними дослідженнями ефекту приватизації в Україні, продуктивність приватизованих підприємств зростає в середньому на 5-10% в порівнянні з державними підприємствами в перші роки та розрив продуктивності між приватизованими підприємствами та ДП збільшується до 15-17% після 5 років з моменту приватизації. Окрім того, продуктивність підприємств, що були приватизовані іноземними інвесторами збільшується в середньому на 22-40%.
Проте повністю розкрити та реалізувати справжній приватизаційний потенціал України можна лише через комплексні законодавчі зміни, адже сьогоднішнє законодавство містить рудиментарні норми з минулого, які часто є контраверсійними та створюють перешкоди на шляху прозорої приватизації.
Тому, з метою залучення сталих інвестицій через приватизацію та для сприяння створенню нових робочих місць, спрощення процедур приватизації та оренди, а також для повернення довіри інвесторів із забезпеченням інтересів держави, Фонд держмайна спільно з народними депутатами взяв активну участь у розробці важливого пакету законопроєктів, який вносить зміни до 27 законодавчих актів і трьох кодексів окремими проєктами.
Розповім детальніше про цей комплекс законопроєктів.
Першочергове завдання - це забезпечення кращого захисту інтересів інвесторів та держави у сфері приватизації, зокрема, через створення механізмів збереження ліцензій та дозволів за приватизованими активами, усунення перешкод з продажу обтяжених арештами об’єктів новому власнику з переходом відповідних зобов’язань.
Також, прийняття відповідних законодавчих змін дозволить сприяти розвитку місцевих громад. Як саме? Було розроблено механізм дій, що зменшить рівень соціальної напруги на місцях та дозволить замість непотрібних та нецільових активів отримати місцевим громадам кошти на корисні речі. Ми пропонуємо стимулювати процес приватизації через розподіл коштів між державними органами та органами місцевого самоврядування. Законодавчі зміни передбачають, що 10% коштів від приватизації об’єктів малої приватизації будуть спрямовані до бюджетів місцевого самоврядування на видатки розвитку.
А для пришвидшення залучення інвестицій, новими змінами передбачено спрощення процедури приватизації об’єктів та закріплення стандартів прозорості приватизації на законодавчому рівні, що значно підвищить рівень довіри у потенційних інвесторів. Так, закріплення на законодавчому рівні забезпечення широкого розкриття інформації про об’єкти приватизації (в тому числі із використанням електронних кімнат даних (VDR)) із розміщенням сканованих копій всіх первинних документів об’єктів, зокрема, запобігає корупції, надаючи всім потенційним учасникам аукціонів рівний доступ до всієї наявної інформації про об’єкт та збільшує конкуренцію на торгах, дозволяючи приймати виважені інвестиційні рішення з урахуванням технічного, економічного та юридичних аспектів стану об’єктів, що пропонуються до продажу. Таке широке розкриття за прикладом 2020 року надає значний приріст конкуренції на торгах (середня кількість учасників зросла з 2.52 у 2019 році до 4.15 у 2020, зростання ціни на аукціоні в 2019 році – 36.9% від стартової, в 2020 – на 166.9%, що становить різницю в +130% на стартову ціну об’єкту.
В свою чергу зміни необхідні не тільки у процесах, а й в самому Фонді держмайна. Законодавчі зміни передбачають реструктуризацію. Фонд має стати єдиним профільним органом, що займається приватизаційним процесом, замість 12 юридичних осіб, що зараз створюють мережу органів приватизації. Також пропонується утворення Правління Фонду. Вже зараз із 8 органів державної влади із спеціальним статусом 4 діють за колегіальним принципом. Зважаючи на суспільну значимість сфери діяльності Фонду, вплив ухвалених Фондом рішень на суспільне і економічне життя, особливо у віддаленій перспективі, пропонується забезпечити колегіальний порядок ухвалення найважливіших рішень, що максимально наближає рішення до оптимального і справедливого за рахунок необхідності досягнення консенсусу між різноманітними точками зору.
Для забезпечення надходжень від приватизації у 2021 році до держбюджету на рівні 12 млрд гривень, та для подальшого зміцення економіки країни, необхідно, щоб Верховна Рада України підтримала ці законопроєкти. До речі, після широкого експертного обговорення, пропозиції щодо змін вже отримали позитивні оцінки від представників 14 бізнес-асоціацій та були підтримані Національною Радою Реформ при Президентові України.
Чи погоджуєтесь ви з моєю думкою, що приватизація — це серйозний удар по корупції та інтересах тих, хто звик незаконно заробляти на державних підприємствах? Поділіться своєю думкою в коментарях, а наступного разу пропоную продовжити блог такою важливою темою, як розблокування великої приватизації.
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко вчора о 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська вчора о 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко вчора о 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 555
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 527
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист 361
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 231
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 189
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 35170
-
"Він буде безшабашним". Чи погодить Рада призначення Федорова в Міноборони і що це змінить
2526
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2288
-
Глемпінг замість готелів. Як зростає новий формат бізнесу гостинності, всупереч війні
Бізнес 2006
-
Як відключення світла "б’є" по психіці: чому "накриває" так сильно і як уберегти себе й дітей
Життя 1958
