Ініціюємо законодавчі зміни для залучення інвестицій та стабілізації української економіки
Сьогодні весь світ знаходиться в процесі великих змін і Україна - не виключення. Українська економіка потребує, перш за все, стабілізації та інвестицій.
І роль Фонду держмайна в процесі досягнення цієї мети полягає в реалізації ефективних та прозорих політик.
Цього разу пропоную обговорити такий важливий напрям діяльності Фонду як приватизація.
Приватизація - це можливість вигідно інвестувати фінансовий ресурс в активи, які забезпечать ріст та розвиток бізнесу. Разом із тим, для держави основною метою приватизації є перетворення непродуктивних активів на продуктивні, шляхом залучення компетентних інвесторів через приватизацію непрофільних для держави об’єктів на прозорих онлайн-аукціонах.
В свою чергу, інвестиції в модернізацію активів придбаних на приватизаційних аукціонах призводять до пожвавлення економічної діяльності і є основою для економічного розвитку всієї країни. За міжнародними дослідженнями ефекту приватизації в Україні, продуктивність приватизованих підприємств зростає в середньому на 5-10% в порівнянні з державними підприємствами в перші роки та розрив продуктивності між приватизованими підприємствами та ДП збільшується до 15-17% після 5 років з моменту приватизації. Окрім того, продуктивність підприємств, що були приватизовані іноземними інвесторами збільшується в середньому на 22-40%.
Проте повністю розкрити та реалізувати справжній приватизаційний потенціал України можна лише через комплексні законодавчі зміни, адже сьогоднішнє законодавство містить рудиментарні норми з минулого, які часто є контраверсійними та створюють перешкоди на шляху прозорої приватизації.
Тому, з метою залучення сталих інвестицій через приватизацію та для сприяння створенню нових робочих місць, спрощення процедур приватизації та оренди, а також для повернення довіри інвесторів із забезпеченням інтересів держави, Фонд держмайна спільно з народними депутатами взяв активну участь у розробці важливого пакету законопроєктів, який вносить зміни до 27 законодавчих актів і трьох кодексів окремими проєктами.
Розповім детальніше про цей комплекс законопроєктів.
Першочергове завдання - це забезпечення кращого захисту інтересів інвесторів та держави у сфері приватизації, зокрема, через створення механізмів збереження ліцензій та дозволів за приватизованими активами, усунення перешкод з продажу обтяжених арештами об’єктів новому власнику з переходом відповідних зобов’язань.
Також, прийняття відповідних законодавчих змін дозволить сприяти розвитку місцевих громад. Як саме? Було розроблено механізм дій, що зменшить рівень соціальної напруги на місцях та дозволить замість непотрібних та нецільових активів отримати місцевим громадам кошти на корисні речі. Ми пропонуємо стимулювати процес приватизації через розподіл коштів між державними органами та органами місцевого самоврядування. Законодавчі зміни передбачають, що 10% коштів від приватизації об’єктів малої приватизації будуть спрямовані до бюджетів місцевого самоврядування на видатки розвитку.
А для пришвидшення залучення інвестицій, новими змінами передбачено спрощення процедури приватизації об’єктів та закріплення стандартів прозорості приватизації на законодавчому рівні, що значно підвищить рівень довіри у потенційних інвесторів. Так, закріплення на законодавчому рівні забезпечення широкого розкриття інформації про об’єкти приватизації (в тому числі із використанням електронних кімнат даних (VDR)) із розміщенням сканованих копій всіх первинних документів об’єктів, зокрема, запобігає корупції, надаючи всім потенційним учасникам аукціонів рівний доступ до всієї наявної інформації про об’єкт та збільшує конкуренцію на торгах, дозволяючи приймати виважені інвестиційні рішення з урахуванням технічного, економічного та юридичних аспектів стану об’єктів, що пропонуються до продажу. Таке широке розкриття за прикладом 2020 року надає значний приріст конкуренції на торгах (середня кількість учасників зросла з 2.52 у 2019 році до 4.15 у 2020, зростання ціни на аукціоні в 2019 році – 36.9% від стартової, в 2020 – на 166.9%, що становить різницю в +130% на стартову ціну об’єкту.
В свою чергу зміни необхідні не тільки у процесах, а й в самому Фонді держмайна. Законодавчі зміни передбачають реструктуризацію. Фонд має стати єдиним профільним органом, що займається приватизаційним процесом, замість 12 юридичних осіб, що зараз створюють мережу органів приватизації. Також пропонується утворення Правління Фонду. Вже зараз із 8 органів державної влади із спеціальним статусом 4 діють за колегіальним принципом. Зважаючи на суспільну значимість сфери діяльності Фонду, вплив ухвалених Фондом рішень на суспільне і економічне життя, особливо у віддаленій перспективі, пропонується забезпечити колегіальний порядок ухвалення найважливіших рішень, що максимально наближає рішення до оптимального і справедливого за рахунок необхідності досягнення консенсусу між різноманітними точками зору.
Для забезпечення надходжень від приватизації у 2021 році до держбюджету на рівні 12 млрд гривень, та для подальшого зміцення економіки країни, необхідно, щоб Верховна Рада України підтримала ці законопроєкти. До речі, після широкого експертного обговорення, пропозиції щодо змін вже отримали позитивні оцінки від представників 14 бізнес-асоціацій та були підтримані Національною Радою Реформ при Президентові України.
Чи погоджуєтесь ви з моєю думкою, що приватизація — це серйозний удар по корупції та інтересах тих, хто звик незаконно заробляти на державних підприємствах? Поділіться своєю думкою в коментарях, а наступного разу пропоную продовжити блог такою важливою темою, як розблокування великої приватизації.
- Справи про адміністративні правопорушення, які розглядають ТЦК і СП Євген Морозов 12:18
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов вчора о 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич вчора о 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко вчора о 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 03.10.2024 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 03.10.2024 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 03.10.2024 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 03.10.2024 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 03.10.2024 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов 02.10.2024 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко 02.10.2024 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов 02.10.2024 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов 02.10.2024 10:21
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 01.10.2024 19:31
- Зміни в призначенні субсидій 315
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 277
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 240
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 218
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? 117
-
У Харкові приватизують один із найстаріших проєктних інститутів України: результати торгів
Бізнес 7143
-
Київ переплатив 160 млн грн за доставлення подарованих Варшавою вагонів метро
Бізнес 7003
-
Названо 10 криптовалют, які найкраще купувати зараз
Фінанси 6580
-
Експорт знімає вершки з молочного ринку. Коли в Україні буде дефіцит молока
Бізнес 3713
-
Підконтрольна ГУР компанія заборгувала державі понад 800 млн грн – розслідування
Бізнес 3524