Як подати заяву до ЄСПЛ проти рф
Рано чи пізно росія буде змушена відповісти за масові порушення прав українців та компенсувати завдану шкоду. Хоча ефективний механізм такої компенсації ще доведеться створити.
Проте вже зараз українські громадяни та бізнес покладають надію на Європейський суд з прав людини, адже кількість заяв до Суду зростає.
За статистикою 9 із 10 звернень ЄСПЛ відхиляє через їхню неприйнятність. В цій статті розберемося, як коректно оформити та подати заяву до Європейського суду з прав людини проти держави-агресора.
Що дає заява до ЄСПЛ
Хоча механізм притягнення рф до відповідальності поки що невідомий, рішення Суду на вашу користь може підвищити шанси отримати компенсацію збитків, завданих війною. Адже таким чином ви зафіксуєте факт та обставини завдання шкоди, вину держави-агресора, розмір призначеної компенсації.
Маючи на руках таке рішення, у вас буде достатня підстава претендувати на відшкодування матеріальної чи моральної шкоди.
Чому до Суду варто звертатися вже зараз
За загальним правилом подати заяву до ЄСПЛ можна впродовж 4 місяців з моменту порушення ваших прав.
Проте рф остаточно вийшла зі складу Ради Європи 16 вересня 2022 року. З цієї дати на неї не поширюється дія Конвенції прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) та юрисдикція ЄСПЛ. Отже, вона може відповідати лише за злочини, скоєні до 16.09.2022 року. Так крайній строк для звернення до Суду становить 16 січня 2023 року.
Варто врахувати, що наразі ЄСПЛ завантажений зверненнями і до того ж висуває суворі вимоги до заяв. Тому готувати документи краще завчасно.
Хто та з яких підстав може подати заяву до ЄСПЛ
Звернутися до Європейського суду з прав людини можуть як звичайні люди, так і будь-які недержавні організації. Наприклад, громадянин може подати заяву від власного імені або від компанії, що зазнала збитків через війну. Також звертатися до ЄСПЛ можна в інтересах загиблого родича.
Підстава для заяви до Суду – це порушення прав, що передбачені Конвенцією та Протоколами для неї. В контексті бойових дій це можуть бути:
● порушення права на життя, а також факти катування, нелюдського чи принизливого поводження з боку російських військових;
● перебування в рабстві, іншому підневільному стані;
● незаконне перешкоджання вільному пересуванню – наприклад, окупанти забороняють українцям виходити з дому, пересуватися населеним пунктом, залишати окуповані території;
● позбавлення права на мирне володіння майном – ця підстава охоплює випадки, коли люди втратили дім, автівку, інше майно через війну, а також недоотримали доходи.
Важливо коректно викласти в заяві: як саме право було порушено, коли та як це сталося, яких збитків ви при цьому зазнали. Необхідно максимально чітко показати причинно-наслідкові зв’язки між діями держави-агресора (її армії) і порушеннями ваших прав.
Як правильно оформити заяву до Європейського суду з прав людини
Викласти звернення до Суду необхідно на спеціальному формулярі з офіційного сайту ЄСПЛ. Його можна заповнити українською мовою, адже це мова однієї з держав-учасниць Конвенції. Проте врахуйте, що при подальшому розгляді Суд може послуговуватися своїми офіційними мовами – англійською та французькою.
Всі поля заяви мають бути заповнені – пропуски робити не можна. Адже тоді Суд може відмовити в розгляді вашого звернення.
Ваша заява має містити наступну інформацію:
● дані заявника – ім’я, громадянство, стать, дата народження, адреса, рід занять + дані представника, якщо ви звертаєтеся до Суду не особисто;
● найменування держави-відповідача;
● стислий виклад обставин вашої ситуації;
● в чому саме полягає порушення Конвенції;
● ваші вимоги з відповідними аргументами.
У заяві також бажано вказати, які національні засоби захисту прав ви вже використали. Наприклад, звернення до суду, поліції, СБУ або інших структур. Проте, зважаючи на ситуацію з війною, жодні із цих засобів не здатні ефективно захистити чи поновити ваші права. Тому в цій частині заяви можна вказати, що звернення до національних засобів не має сенсу з огляду на позицію росії та неефективність таких засобів захисту.
Що таке критерії прийнятності та як їх дотримати
ЄСПЛ відмовляється розглядати звернення, які не відповідають критеріям прийнятності. Це певні вимоги до заяв, які зафіксовані Регламентом Суду, Конвенцією та Протоколами до неї.
Про що саме йде мова:
● звернення має містити винятково правдиву інформацію та посилання на достовірні документи;
● до цього ваше звернення не мало розглядатися іншими міжнародними структурами;
● ви маєте статус потерпілого – порушення Конвенції стосується вас;
● порушення вчинено державою, що ратифікувала Конвенцію;
● ви зазнали суттєвої шкоди;
● ваша заява послідовно та зрозуміло висвітлює обставини справи та обґрунтована конкретними доказами.
Щодо останнього пункту – важливо підкріпити звернення відповідними доказами. Це можуть бути документи, фото, відео, письмові покази свідків, рішення державних органів тощо. Якщо ЄСПЛ візьме вашу заяву до розгляду, то судом можуть бути призначені слухання, в яких вам доведеться обґрунтувати свою позицію.
Загалом дійсно, фінальну крапку у війні з росією мають поставити юристи, оскільки саме вони мають взяти на себе врегулювання процесів відшкодування збитків, завданих державою-агресором. Необхідно щоб якомога більше збитків фіксувалось належними доказами, щоб якомога більше заяв, які подаються проти росії в ЄСПЛ було оформлено правильно і було взято до роботи Судом. Навіть якщо фінальна процедура відшкодування збитків, на даний час ще не розроблена, потрібно використовувати ті юридичні механізми, які доступні зараз. Чим більше таких механізмів буде використано - тим більш вірогідніше буде притягнути росію до відповідальності у найближчому майбутньому.
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук вчора о 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар вчора о 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко вчора о 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин вчора о 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1032
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 715
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 137
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 133
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 114
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 18825
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 11237
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 9904
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6882
-
Долар США в Україні злетів до нового історичного максимуму
Фінанси 2493
