Як подати заяву до ЄСПЛ проти рф
Рано чи пізно росія буде змушена відповісти за масові порушення прав українців та компенсувати завдану шкоду. Хоча ефективний механізм такої компенсації ще доведеться створити.
Проте вже зараз українські громадяни та бізнес покладають надію на Європейський суд з прав людини, адже кількість заяв до Суду зростає.
За статистикою 9 із 10 звернень ЄСПЛ відхиляє через їхню неприйнятність. В цій статті розберемося, як коректно оформити та подати заяву до Європейського суду з прав людини проти держави-агресора.
Що дає заява до ЄСПЛ
Хоча механізм притягнення рф до відповідальності поки що невідомий, рішення Суду на вашу користь може підвищити шанси отримати компенсацію збитків, завданих війною. Адже таким чином ви зафіксуєте факт та обставини завдання шкоди, вину держави-агресора, розмір призначеної компенсації.
Маючи на руках таке рішення, у вас буде достатня підстава претендувати на відшкодування матеріальної чи моральної шкоди.
Чому до Суду варто звертатися вже зараз
За загальним правилом подати заяву до ЄСПЛ можна впродовж 4 місяців з моменту порушення ваших прав.
Проте рф остаточно вийшла зі складу Ради Європи 16 вересня 2022 року. З цієї дати на неї не поширюється дія Конвенції прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) та юрисдикція ЄСПЛ. Отже, вона може відповідати лише за злочини, скоєні до 16.09.2022 року. Так крайній строк для звернення до Суду становить 16 січня 2023 року.
Варто врахувати, що наразі ЄСПЛ завантажений зверненнями і до того ж висуває суворі вимоги до заяв. Тому готувати документи краще завчасно.
Хто та з яких підстав може подати заяву до ЄСПЛ
Звернутися до Європейського суду з прав людини можуть як звичайні люди, так і будь-які недержавні організації. Наприклад, громадянин може подати заяву від власного імені або від компанії, що зазнала збитків через війну. Також звертатися до ЄСПЛ можна в інтересах загиблого родича.
Підстава для заяви до Суду – це порушення прав, що передбачені Конвенцією та Протоколами для неї. В контексті бойових дій це можуть бути:
● порушення права на життя, а також факти катування, нелюдського чи принизливого поводження з боку російських військових;
● перебування в рабстві, іншому підневільному стані;
● незаконне перешкоджання вільному пересуванню – наприклад, окупанти забороняють українцям виходити з дому, пересуватися населеним пунктом, залишати окуповані території;
● позбавлення права на мирне володіння майном – ця підстава охоплює випадки, коли люди втратили дім, автівку, інше майно через війну, а також недоотримали доходи.
Важливо коректно викласти в заяві: як саме право було порушено, коли та як це сталося, яких збитків ви при цьому зазнали. Необхідно максимально чітко показати причинно-наслідкові зв’язки між діями держави-агресора (її армії) і порушеннями ваших прав.
Як правильно оформити заяву до Європейського суду з прав людини
Викласти звернення до Суду необхідно на спеціальному формулярі з офіційного сайту ЄСПЛ. Його можна заповнити українською мовою, адже це мова однієї з держав-учасниць Конвенції. Проте врахуйте, що при подальшому розгляді Суд може послуговуватися своїми офіційними мовами – англійською та французькою.
Всі поля заяви мають бути заповнені – пропуски робити не можна. Адже тоді Суд може відмовити в розгляді вашого звернення.
Ваша заява має містити наступну інформацію:
● дані заявника – ім’я, громадянство, стать, дата народження, адреса, рід занять + дані представника, якщо ви звертаєтеся до Суду не особисто;
● найменування держави-відповідача;
● стислий виклад обставин вашої ситуації;
● в чому саме полягає порушення Конвенції;
● ваші вимоги з відповідними аргументами.
У заяві також бажано вказати, які національні засоби захисту прав ви вже використали. Наприклад, звернення до суду, поліції, СБУ або інших структур. Проте, зважаючи на ситуацію з війною, жодні із цих засобів не здатні ефективно захистити чи поновити ваші права. Тому в цій частині заяви можна вказати, що звернення до національних засобів не має сенсу з огляду на позицію росії та неефективність таких засобів захисту.
Що таке критерії прийнятності та як їх дотримати
ЄСПЛ відмовляється розглядати звернення, які не відповідають критеріям прийнятності. Це певні вимоги до заяв, які зафіксовані Регламентом Суду, Конвенцією та Протоколами до неї.
Про що саме йде мова:
● звернення має містити винятково правдиву інформацію та посилання на достовірні документи;
● до цього ваше звернення не мало розглядатися іншими міжнародними структурами;
● ви маєте статус потерпілого – порушення Конвенції стосується вас;
● порушення вчинено державою, що ратифікувала Конвенцію;
● ви зазнали суттєвої шкоди;
● ваша заява послідовно та зрозуміло висвітлює обставини справи та обґрунтована конкретними доказами.
Щодо останнього пункту – важливо підкріпити звернення відповідними доказами. Це можуть бути документи, фото, відео, письмові покази свідків, рішення державних органів тощо. Якщо ЄСПЛ візьме вашу заяву до розгляду, то судом можуть бути призначені слухання, в яких вам доведеться обґрунтувати свою позицію.
Загалом дійсно, фінальну крапку у війні з росією мають поставити юристи, оскільки саме вони мають взяти на себе врегулювання процесів відшкодування збитків, завданих державою-агресором. Необхідно щоб якомога більше збитків фіксувалось належними доказами, щоб якомога більше заяв, які подаються проти росії в ЄСПЛ було оформлено правильно і було взято до роботи Судом. Навіть якщо фінальна процедура відшкодування збитків, на даний час ще не розроблена, потрібно використовувати ті юридичні механізми, які доступні зараз. Чим більше таких механізмів буде використано - тим більш вірогідніше буде притягнути росію до відповідальності у найближчому майбутньому.
- Топ - форензик кейс серпня - 2025. Артем Ковбель вчора о 23:37
- Скасування усиновлення: проблеми підсудності та подальшого влаштування дитини Леся Дубчак вчора о 16:30
- Глікація: не тільки про цукор. Як захистити шкіру зсередини і зовні Вікторія Жоль вчора о 15:18
- Як страх успіху заважає нам рухатися вперед Олександр Висоцький вчора о 14:42
- Українські підручники на BELMA – це знак, що ми на правильному шляху Віктор Круглов вчора о 09:33
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни Костянтин Соловйов вчора о 09:08
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? Євген Магда 01.09.2025 16:59
- Скасування усиновлення: проблемні моменти визначення складу учасників справи Леся Дубчак 01.09.2025 16:49
- Чутливість чи емпатія: як самоспівчуття робить вас сильнішими Наталія Растегаєва 01.09.2025 13:51
- Податкові радники притягуються до відповідальності у Великій Британії Олександр Черних 01.09.2025 10:50
- Зміна користувацьких запитів: яка нерухомість цікавить українців Раміль Мехтієв 01.09.2025 09:51
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко 31.08.2025 23:22
- Своя генерація, чужі мережі: як не отримати мільйонні штрафи Ростислав Никітенко 31.08.2025 17:26
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска 31.08.2025 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич 31.08.2025 02:37
-
"Можливо, і слава богу". Чи втратить Україна словацьке паливо через удари по "Дружбі"
Бізнес 21054
-
Водна криза на Донбасі: частина територій може стати непридатною для життя
Бізнес 19532
-
На трасі Київ – Одеса у Віті-Поштовій побудували тунельну розв'язку – фото
Бізнес 9592
-
Україна – банкрут? Чи критичний для економіки рівень держборгу країни
Фінанси 7725
-
Саудівська Аравія та Ірак перестали постачати нафту індійському НПЗ Роснєфті – Reuters
Бізнес 7391