Як подати заяву до ЄСПЛ проти рф
Рано чи пізно росія буде змушена відповісти за масові порушення прав українців та компенсувати завдану шкоду. Хоча ефективний механізм такої компенсації ще доведеться створити.
Проте вже зараз українські громадяни та бізнес покладають надію на Європейський суд з прав людини, адже кількість заяв до Суду зростає.
За статистикою 9 із 10 звернень ЄСПЛ відхиляє через їхню неприйнятність. В цій статті розберемося, як коректно оформити та подати заяву до Європейського суду з прав людини проти держави-агресора.
Що дає заява до ЄСПЛ
Хоча механізм притягнення рф до відповідальності поки що невідомий, рішення Суду на вашу користь може підвищити шанси отримати компенсацію збитків, завданих війною. Адже таким чином ви зафіксуєте факт та обставини завдання шкоди, вину держави-агресора, розмір призначеної компенсації.
Маючи на руках таке рішення, у вас буде достатня підстава претендувати на відшкодування матеріальної чи моральної шкоди.
Чому до Суду варто звертатися вже зараз
За загальним правилом подати заяву до ЄСПЛ можна впродовж 4 місяців з моменту порушення ваших прав.
Проте рф остаточно вийшла зі складу Ради Європи 16 вересня 2022 року. З цієї дати на неї не поширюється дія Конвенції прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) та юрисдикція ЄСПЛ. Отже, вона може відповідати лише за злочини, скоєні до 16.09.2022 року. Так крайній строк для звернення до Суду становить 16 січня 2023 року.
Варто врахувати, що наразі ЄСПЛ завантажений зверненнями і до того ж висуває суворі вимоги до заяв. Тому готувати документи краще завчасно.
Хто та з яких підстав може подати заяву до ЄСПЛ
Звернутися до Європейського суду з прав людини можуть як звичайні люди, так і будь-які недержавні організації. Наприклад, громадянин може подати заяву від власного імені або від компанії, що зазнала збитків через війну. Також звертатися до ЄСПЛ можна в інтересах загиблого родича.
Підстава для заяви до Суду – це порушення прав, що передбачені Конвенцією та Протоколами для неї. В контексті бойових дій це можуть бути:
● порушення права на життя, а також факти катування, нелюдського чи принизливого поводження з боку російських військових;
● перебування в рабстві, іншому підневільному стані;
● незаконне перешкоджання вільному пересуванню – наприклад, окупанти забороняють українцям виходити з дому, пересуватися населеним пунктом, залишати окуповані території;
● позбавлення права на мирне володіння майном – ця підстава охоплює випадки, коли люди втратили дім, автівку, інше майно через війну, а також недоотримали доходи.
Важливо коректно викласти в заяві: як саме право було порушено, коли та як це сталося, яких збитків ви при цьому зазнали. Необхідно максимально чітко показати причинно-наслідкові зв’язки між діями держави-агресора (її армії) і порушеннями ваших прав.
Як правильно оформити заяву до Європейського суду з прав людини
Викласти звернення до Суду необхідно на спеціальному формулярі з офіційного сайту ЄСПЛ. Його можна заповнити українською мовою, адже це мова однієї з держав-учасниць Конвенції. Проте врахуйте, що при подальшому розгляді Суд може послуговуватися своїми офіційними мовами – англійською та французькою.
Всі поля заяви мають бути заповнені – пропуски робити не можна. Адже тоді Суд може відмовити в розгляді вашого звернення.
Ваша заява має містити наступну інформацію:
● дані заявника – ім’я, громадянство, стать, дата народження, адреса, рід занять + дані представника, якщо ви звертаєтеся до Суду не особисто;
● найменування держави-відповідача;
● стислий виклад обставин вашої ситуації;
● в чому саме полягає порушення Конвенції;
● ваші вимоги з відповідними аргументами.
У заяві також бажано вказати, які національні засоби захисту прав ви вже використали. Наприклад, звернення до суду, поліції, СБУ або інших структур. Проте, зважаючи на ситуацію з війною, жодні із цих засобів не здатні ефективно захистити чи поновити ваші права. Тому в цій частині заяви можна вказати, що звернення до національних засобів не має сенсу з огляду на позицію росії та неефективність таких засобів захисту.
Що таке критерії прийнятності та як їх дотримати
ЄСПЛ відмовляється розглядати звернення, які не відповідають критеріям прийнятності. Це певні вимоги до заяв, які зафіксовані Регламентом Суду, Конвенцією та Протоколами до неї.
Про що саме йде мова:
● звернення має містити винятково правдиву інформацію та посилання на достовірні документи;
● до цього ваше звернення не мало розглядатися іншими міжнародними структурами;
● ви маєте статус потерпілого – порушення Конвенції стосується вас;
● порушення вчинено державою, що ратифікувала Конвенцію;
● ви зазнали суттєвої шкоди;
● ваша заява послідовно та зрозуміло висвітлює обставини справи та обґрунтована конкретними доказами.
Щодо останнього пункту – важливо підкріпити звернення відповідними доказами. Це можуть бути документи, фото, відео, письмові покази свідків, рішення державних органів тощо. Якщо ЄСПЛ візьме вашу заяву до розгляду, то судом можуть бути призначені слухання, в яких вам доведеться обґрунтувати свою позицію.
Загалом дійсно, фінальну крапку у війні з росією мають поставити юристи, оскільки саме вони мають взяти на себе врегулювання процесів відшкодування збитків, завданих державою-агресором. Необхідно щоб якомога більше збитків фіксувалось належними доказами, щоб якомога більше заяв, які подаються проти росії в ЄСПЛ було оформлено правильно і було взято до роботи Судом. Навіть якщо фінальна процедура відшкодування збитків, на даний час ще не розроблена, потрібно використовувати ті юридичні механізми, які доступні зараз. Чим більше таких механізмів буде використано - тим більш вірогідніше буде притягнути росію до відповідальності у найближчому майбутньому.
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк вчора о 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко вчора о 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус вчора о 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич вчора о 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука вчора о 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко вчора о 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський вчора о 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда вчора о 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 1176
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 429
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 299
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 152
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 148
-
Яєчний король купує американського виробника яєць Hillandale Farms за $1,1 млрд
Бізнес 7089
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 5341
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 2964
-
Кульмінація некомпетентності. Чому закрили відомого розробника ігор Monolith
Технології 2604
-
Залежність від шопінгу: чому ми купуємо більше, ніж потрібно
Життя 1980