Активи агресора: чи стали вони джерелом наповнення бюджету?

Результати потрібні на усіх фронтах: як на військовому, так і інформаційному, дипломатичному, економічному.

Важливість економічної складової протистояння важко переоцінити. Від спроможностей державного бюджету безпосередньо залежить можливість реалізації пріоритетних оборонних проектів та належне функціонування всього державного механізму. Щоб забезпечити можливість фінансування багатомільярдних видатків, державні органи повинні функціонувати на межі своїх можливостей.

В цьому контексті особливу увагу заслуговує діяльність, спрямована на перехід майна рф та її резидентів у власність держави. Такі дії мають подвійний економічний ефект. З однієї сторони, таким чином ми послаблюємо агресора та позбавляємо його доступу до ресурсів. З іншої – спрямовуємо ці ж кошти у дохід держави, чим забезпечуємо фінансування протидії агресору. Таким чином, російські кошти починають працювати проти самої росії.

Олігархи та бізнесмени з рф володіли в Україні активами та бізнесом вартістю сотні мільярдів гривень. Тому залишається розібратися:

- яким чином держава може конвертувати цей бізнес в «живі» бюджетні кошти?

- скільки з цих мільярдів надійшло вже безпосередньо до бюджету за 400 днів, як скоро можна цього очікувати, які органи відповідальні?

- чи ефективно діють відповідальні органи, до чиїх рук потрапляють активи та за якою ціною? 

Механізми наповнення бюджету за рахунок російських активів.

На сьогодні законодавчо вже передбачено цілий ряд механізмів, за результатами застосування яких держава може отримати у власність безпосередньо російські кошти, або кошти від реалізації російських активів.

1) примусове вилучення за рішенням РНБО України у порядку Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»;

2) кримінальна конфіскація (застосування конфіскації як виду покарання, спеціальної конфіскації в рамках кримінальних проваджень, а також стягнення в дохід держави внаслідок задоволення цивільних позовів у кримінальних провадженнях);

3) «санкційні» конфіскації (рішення ВАКС за позовом Мін’юсту про застосування стягнення в дохід держави як санкції, передбаченої статтею 5¹ Закону України «Про санкції»);

4) кошти від управління та реалізації майна, яке стало державною власністю внаслідок застосування зазначених вище механізмів:

- реалізація конфіскованого в рамках кримінальних проваджень майна відповідно до вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104;

- реалізація конфіскованого в рамках кримінальних проваджень майна, яке перебувало в управлінні АРМА, у порядку статті 23 Закону України «Про АРМА»;

- реалізація майна, стягнутого у дохід держави за рішеннями ВАКС, та переданого в управління Фонду держмайна (у порядку застосування процедур приватизації);

5) доходи від управління майном, конфіскованим за рішеннями ВАКС про застосування санкцій, щодо яких Уряд визначив порядок їх виконання (наприклад передав підприємства до сфери управління Фонду держмайна чи іншого ЦОВВ);

6) доходи від управління майном, арештованим в рамках кримінальних проваджень та переданим АРМА для здійснення заходів з управління.

7) застосування механізму придбання «Військових облігацій» за рахунок грошових коштів, розміщених на рахунках АРМА. 

Хто відповідальний? Фактичні результати механізмів наповнення бюджету.

1. За період з 24.02.2022 РНБО було прийнято лише 1 рішення про примусове вилучення активів у порядку Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Це рішення стосувалося 3 російських банків, і принесло в державний бюджет 17 млрд гривень доходу.

2. З об’єктивних причин процеси досудових розслідувань та судових проваджень, які передують винесенню остаточних судових рішень, є найбільш тривалим з існуючих на сьогодні законодавчих механізмів.

Тому, враховуючи, що доведення вини в кримінальному провадженні є надзвичайно тривалою процедурою, за весь період починаючи з дня введення воєнного стану не набрало законної сили ще жодне судове рішення у кримінальному провадженні, у якому б застосовувалася конфіскація щодо активів колаборантів з рф.

Таким чином, якщо говорити суто про фінансові результати наповнення державного бюджету за рахунок російських активів, то від кримінальних конфіскацій такі результати на сьогодні відсутні.

Хоча потенціал застосування цього механізму вимірюється десятками чи навіть сотнями мільярдів. Оскільки в ході досудових розслідувань судами застосовуються тимчасові заходи забезпечення кримінальних проваджень, зокрема арешти майна. Так, тимчасово арештованими наразі є сотні підприємств російських бенефіціарів та інші активи на мільярди доларів США.

3. Станом на кінець березня 2023 ВАКС виніс близько 20 рішень щодо конфіскації активів за санкційним механізмом. Активи було конфісковано у російських олігархів, депутатів та  експрезидента-втікача Віктора Януковича. Конфіскація застосована щодо об’єктів нерухомості, заводів та видобувних підприємств, нежитлових приміщень, транспорт, будівельної та сільськогосподарської техніки, часток в компаніях. Загалом приватних активів конфісковано на суму понад 70 млн. доларів США.

Однак, для того щоб ці кошти потрапили до держбюджету рішення ВАКС недостатньо. Потрібні додаткові дії органів виконавчої влади. Уряд повинен визначити механізм виконання рішення ВАКС. Так, наприклад підприємства можуть бути  передані Фонду держмайна для здійснення управління від імені держави, або для подальшої приватизації, що в свою чергу дасть змогу більш швидко та ефективно наповнити бюджет.

Однак, цей механізм застосовується відносно нещодавно. Перші рішення про конфіскацію російських активів були винесені лише у грудні 2022 та січні  2023 року, а рішення Уряду які визначають механізм їх виконання ще пізніше.

Тому, станом на сьогодні повноцінного економічного результату від застосування санкційного механізму бюджет ще не відчув. Активів у вигляді грошових коштів було конфісковано лише на суму близько 2 млн. доларів США. Відтак, інші кошти надійдуть до бюджету лише після вжиття Фондом держмайна та іншими ЦОВВ відповідних заходів, що також потребуватиме значного часу.

З огляду  на наведене, очевидно що органом, відповідальним за надання відповіді на питання щодо того скільки ж конкретно часу потрібно для наповнення бюджету від застосування такого механізму, є Фонд держмайна.

4. Надходження від застосування механізмів, зазначених у 4 та 5 пункті, безпосередньо залежать від реалізації механізмів 2 та 3, а тому на сьогодні можна стверджувати про їх відсутність. Коли такі доходи з’являться залежить в першу чергу від судів, органів прокуратури, на які покладено завдання підтримання публічного обвинувачення, та органів досудового розслідування. А у санкційних справах – від Фонду держмайна та інших ЦОВВ, яким Уряд доручає здійснення заходів з управління майном, яке перейшло у власність держави.

5. Доходи від управління майном, арештованим в рамках кримінальних проваджень, нехай навіть не такі відчутні, але все ж таки є.

Варто розуміти, що йдеться про доходи від майна, яке лише потенційно може стати державним та наразі юридично все ще залишається власністю фігурантів кримінальних проваджень. Проте існуючі законодавчі механізми дозволяють державі отримувати кошти від такого майна. Виконання цього завдання покладено на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Так, за інформацією зі звітів АРМА за 2022 рік до Державного бюджету України від управління арештованими активами управителями перераховано
35 млн. грн. Крім того, на збереження економічної вартості арештованих активів, вартістю понад 4,8 млрд грн, управителями витрачено 749 млн. грн.

6. Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про АРМА встановлено, що тимчасово, з дня введення воєнного стану на період до припинення або скасування воєнного стану, а також протягом одного місяця з дня його припинення або скасування, АРМА може прийняти рішення про придбання за рахунок грошових коштів, розміщених на рахунках АРМА у національній валюті, облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації» в обсягах, погоджених Кабінетом Міністрів України, але не більше ніж у розмірі, що становить 80 відсотків коштів, що обліковуються на депозитних рахунках АРМА.

Механізм придбання «Військових облігацій» за рахунок грошових коштів, розміщених на рахунках АРМА є скоріше «непрямим» способом наповнення державного бюджету.

Це пояснюється тим, що придбання облігацій здійснюється за рахунок грошових коштів, які юридично ще не є власністю держави. Так, це можуть бути арештовані кошти фігурантів кримінальних проваджень, які передані в управління АРМА, або кошти, отримані АРМА від реалізації арештованих активів, щодо яких судом було прийняте відповідне рішення.

Здебільшого кошти на рахунках АРМА генеруються саме від продажу арештованих активів на торгах.

Станом на сьогодні Урядом погоджено придбання АРМА цінних паперів на загальну суму понад 1,23 млрд грн. Зокрема, ОВДП на суму понад 670 млн грн було придбано завдяки продажу на торгах арештованого аміаку російського походження.

Показово, що не дивлячись на те, що фактично російське майно, за рахунок якого згенеровано ці кошти, все ще залишається в статусі арештованого до винесення остаточних судових рішень, однак кошти від нього можуть використовуватися для наповнення безпосередньо оборонного бюджету.

Ефективність використання активів агресора для наповнення бюджету

РНБО.

У числовому виразі економічний ефект від рішень РНБО про примусову конфіскацію (нехай навіть єдиного) на сьогодні є найбільшим порівняно з іншими існуючими механізмами.

Проте, Після першого успішного рішення в рамках механізму примусової конфіскації було підготовлено ще один проєкт рішення про конфіскацію понад 900 об’єктів права власності рф на користь України. Однак ще в серпні 2022 року цей проект був повернутий на доопрацювання і досі так і не реалізований.

Разом з тим, РНБО щотижнево застосовує до сотень фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з державою-агресором, санкції у вигляді блокування активів, що стає передумовою для подальшого застосування санкційного механізму конфіскацій активів таких осіб.

Правоохоронні органи та органи прокуратури.

Серед позитивного слід відмітити, що завдяки оперативності дій правоохоронних органів забезпечується накладення арештів на майно резидентів рф, колаборантів та інших пов’язаних з державою-агресором осіб, що забезпечує швидке позбавлення їх доступу до активів та до прибутків від таких активів.

Однак, говорити про загальну позитивну оцінку поки не доводиться, оскільки відсутні успішні кейси притягнення таких осіб до відповідальності та забезпечення остаточного і безповоротного застосування до таких осіб покарання у вигляді кофіскації їх активів.

Мін’юст, ВАКС.

Тенденція, яка склалася щодо російських активів, дозволяє стверджувати, що і надалі майно російських підприємців, які потрапляють під санкції та підтримують агресію рф, стане власністю України та допоможе країні в післявоєнному відновленні.

ВАКС вже напрацьована правова позиція щодо цього питання, яка заслуговує на позитивну оцінку.

Однак серед усіх прийнятих ВАКС рішень понад половина стосується конфіскації активів, розташованих у Криму. Вони теж повинні бути конфісковані, але до деокупації півострова виконати такі рішення неможливо.

Крім того, за результатами аналізу судової практики у зазначеній сфері можна стверджувати про недостатній рівень позовної роботи, що може бути обумовлено неефективною координацією та взаємодією учасників процесу, а також покладенням на Міністерство юстиції України функцій, виконання яких э не зовсім йому властивим, оскільки Мін’юст не наділено усіма необхідними повноваженнями та можливостями у сфері виявлення та розшуку активів, а необхідний інструментарій для виконання таких повноважень взагалі відсутній.

Фонд держмайна

Санкційний механізм стягнення активів агресора у дохід держави серед усіх перелічених механізмів має найбільший потенціал. Коло осіб, до яких може бути застосовано санкції та обсяг активів таких осіб є надзвичайно широким.

Однак, якщо мова йде не про готівкові кошти таких осіб, а про активи у вигляді підприємств, нерухомості тощо, то ефективність застосування санкційного механізму залежатиме від органів виконавчої влади, і найбільшою мірою від Фонду державного майна. Оскільки, для того щою після переходу у державну власність конфісковане майно генерували не збитки, а доходи для державного бюджету, таке майно слід ефективно реалізувати або вжити всіх необхідних заходів для налагодження управління ним.

Тому переважна більшість конфіскованих за санкційним механізмом активів передаватиметься Урядом до Фонду держмайна. Проте, наразі оцінити ефективність дій останнього не вбачається за можливе, оскільки за 3 місяці цього року жоден російський актив реалізовано ще не було.

АРМА.

З огляду на специфіку статусу майна, за яке відповідає АРМА, слід ще раз зауважити що роль Агентства полягає здебільшого в підтриманні належного стану активів, які потенційно перейдуть у державну власність.

Таким чином, об'єктом аналізу можуть бути дії Агентства щодо ефективності збереження вартості арештованого майна, яке передано в управління АРМА.

Найбільшу увагу в цьому контексті привертають саме кейси реалізації арештованого майна, оскільки для реалізації передається майно, яке швидко псується, швидко втрачає свою вартість або його зберігання є економічно не вигідним. Тобто продаючи таке майно, Агентство повинно зберегти його економічну вартість.

З огляду на специфіку такого майна, продажі АРМА часто потрапляють у фокус уваги громадськості, зокрема через особливості ціноутворення на арештовані активи і, як наслідок, не зрозумілі на перший погляд ціни продажу.

АРМА безпосередньо не наділено повноваженнями продавати майно. Продаж здійснюється на торгах, які проводять обрані на відкритих конкурсах професійні реалізатори, які забезпечують оцінку майна, його зберігання та проводять аукціони.

Приклади російських активів, які реалізовувалися АРМА за останній рік показово демонструють особливості ринку арештованих товарів. Такі активи часто є не зовсім ліквідними.

Так, у останньому публічному аукціоні з реалізація останньої партії російського аміаку, який був прорекламований більшістю українських ЗМІ, прийняв участь всього 1 претендент, що вкотре підтверджує низький попит на проблемні арештовані активи.

Але в цьому прикладі метою продажу було не тільки збереження вартості активу, а й усунення небезпеки екологічної катастрофи. Річ в тім, що аміак зберігався на території Одеського припортового заводу, який був потенційним об’єктом обстрілів державою-агресором. Тому оцінка ефективності дій АРМА потребує більш багатостороннього аналізу, але так чи інакше прецедент продажу активів агресора створено, кошти наповнюють державний бюджет, а тому механізм можна відмітити як дієвий.

Таким чином, якщо не вдаватися в деталі і оцінювати сугубо отриманий економічний ефект для державного бюджету, можна констатувати, що завдяки впровадженим алгоритмам сьогодні ми маємо цілком помітний фінансовий результат у вигляді понад 1 мільярда грн. І це не дивлячись на те, що наповнення бюджету є не єдиною визначальною метою діяльності з управління арештованими активами.