Термін «економічна бульбашка» означає ситуацію, коли ціна активу перевищує їхню фундаментальну вартість у декілька разів.
Економічна бульбашка (англ. economic bubble) - торгівля у великих обсягах за цінами, які значно розходяться зі справжньою ціною на товар (торгівля продуктами або активами за завищеними цінами).
На фінансових ринках періодично виникають економічні бульбашки. Інвесторам важливо вчасно їх помітити, визначити справедливу вартість активу та виробити власний алгоритм дій. Для цього потрібно регулярно підвищувати власну фінансову грамотність, а ознайомлення із кроками, пов’язаними з утворенням «бульбашок», може допомогти визначити наступні та уникнути того, щоб стати їх несвідомим учасником.
Тому, щоб не допускати помилок зараз пропоную розглянути основні економічні бульбашки минулого.
1637 рік - Тюльпаноманія (Tulip mania)
Одна із перших відомих «бульбашок» сталася в XVII столітті в Нідерландах. Тоді країну охопила мода на тюльпани, котрі незадовго до цього привезли до Європи з Османської імперії. Іноді квіткові цибулини могли коштувати більше річної зарплати робітника, а ціна деяких колекційних екземплярів перевищувала вартість гарного будинку.
Торгувати цибулинами можна було лише з кінця весни до осені, а решту часу, поки вони були в землі, фермери продавали права на їхню покупку в майбутньому. Такі розписки вважаються першими ф'ючерсами. Згодом їх теж почали перепродувати, роздмухуючи ціни ще більше. «Бульбашка» лопнула, коли на торгах у Харлемі в 1637 році на тюльпани не знайшлося покупців. Ринок був перенасичений, і за кілька наступних днів ціна впала вдесятеро.
1720 рік- Компанія Південних Морів (The South Sea Company)
Британська акціонерна компанія запустила кампанію зі зменшення держборгу Англії, що виник після війни з Іспанією. Державні зобов'язання власників на суму близько 9 млн. фунтів стерлінгів були обміняні на акції Компанії Південних морів, яка з того часу стала кредитором держави. Акціонерам обіцяли виключне право на торгівлю з Південною Америкою. Насправді це було неможливо, оскільки Іспанія контролювала на той час весь континент. Ціни на папери фірми підскочили зі 100 до 1000 фунтів, а потім обрушилися, викликавши низку банкрутств.
1720 рік- Фінансова бульбашка Міссісіпської компанії (Mississippi Company)
1717 року у Франції виникла Міссісіпська компанія на чолі з відомим фінансистом Джоном Ло. Він випустив 200 тисяч акцій номіналом - 500 ліврів. Акціонерам же обіцялися незліченні багатства Міссісіпі, де аборигени готові буквально дарувати французам коштовності. Вже навесні 1719 року акції стали мати величезний попит та швидко зростали в ціні. Що більше вони продавалися, то популярнішими вони ставали, приносячи величезні дивіденди компанії. Восени папери номіналом у 500 ліврів коштували у 10 разів дорожче. У 1720 році компанія збанкрутувала - не змогла штучно тримати високий курс акцій.
1840-ві роки - Залізнична манія (Railway mania)
У 1836 році Англію охопила справжня залізнична манія. Велика кількість капіталів і величезні дивіденди від діючих доріг викликали загальне прагнення для їх будівництва. В одному тільки 1836 парламент затвердив не менше 29 нових ліній, довжиною в 994 милі. У 1845 році Railway mania почалася з новою силою. Одночасно із залізничною манією розгорілася і спекуляція акціями залізниць. Якогось моменту акції залізничних компаній стали коштувати більше, ніж самі компанії коштували насправді. Однак після 1847 року настали роки кризи, доходи компаній стали знижуватися , ціни на акцій стали падати, почалися масові банкрутства залізничних компаній.
1920-ті роки - Флоридський земельний бум(Florida land boom)
Флорида була сільськогосподарським штатом без розвиненої інфраструктури. Однак наприкінці ХІХ століття американські підприємці почали активно будувати тут готелі, будинки та розвивати інфраструктуру. На початку XX століття популярність нового курорту зросла серед найбільш забезпеченої частини суспільства, яка через Першу світову війну не могла відпочивати на французькій Рів'єрі. Розвитку сприяло і осушення диких болот, які займали пристойну частину штату: землі тут стали доступні менш багатим людям. До того ж свою роль відіграла аномальна відсутність ураганів: природних катастроф у регіоні не було з 1906 року, і про них на якийсь час забули.
Пік спекуляцій припав на 1924—1925 роки і його епіцентром став Майамі-Біч — курорт для середнього класу. Тільки у січні 1926 року обсяг угод із нерухомістю тут становив $2 млрд. Навколо регіону був такий ажіотаж, що об'єкти купували на стадії будівництва, а деякі компанії продавали право на купівлю землі у майбутньому. Тим, хто не міг приїхати, пропонували купувати нерухомість заочно, просто надіславши чек. Ціновим піком флоридського буму вважається травень 1925 року, а рекордною угодою — продаж ділянок за цінами від $6,5 млн. до $30,6 млн. за акр(~4000 кв.м.). Але одного чудового дня все різко змінилося: багаті знову поїхали відпочивати до Європи, продажі стали. До вересня 1926 року ціни в Майамі впали приблизно на третину від пікового рівня. Потім узбережжя накрив руйнівний ураган, а останньою крапкою в історії цієї економічної бульбашки стала біржова криза 1929 року.
1969-1970 роки- «Бульбашка» компанії Poseidon
«Бульбашка» фондового ринку в австралійських гірничорудних акціях. Вона була спровокована спекуляціями навколо паперів компанії Poseidon, яка зробила велике відкриття родовища нікелю у вересні 1969 року, коли цей метал був у дефіциті. Акції гірничодобувної промисловості досягли піку в січні 1970, а потім одразу ж звалилися. Також, на той час, коли компанія справді почала виробляти нікель, вартість на нього впала. Крім того, нікелева руда у родовищі виявилась більш низької якості, ніж спочатку передбачалося, і витрати на видобуток були вищими.
1986-1991 роки - Японська фінансова бульбашка (Japanese asset price bubble)
Економічна бульбашка в Японії характеризувалася багаторазовим зростанням цін на ринку нерухомості та фондовому ринку. На той час характеризувалося відсутністю регулювання фінансової сфери, великою ліквідністю та м'якою монетарною політикою. Все це призвело до ейфорії щодо перспектив зростання цін у майбутньому та масових спекуляцій на ринках акцій та нерухомості. Індекс Nikkei 225 у період з 1983 по 1989 рік зріс з 7500 до 38 900 пунктів, тобто за 7 років зростання становило 500%. Період поступового здування «бульбашки» відомий під назвою «втрачене десятиліття», яке тривало більше десяти років, фондовий ринок досяг дна в 2003 році, але попри стимулюючі заходи, опустився до нового мінімуму на рівні 7 тис. пунктів в 2009 році в результаті світової фінансової кризи.
1995-2001 роки - «Бульбашка» доткомів (Dot-com bubble)
«Бульбашка» утворилася в кінці XX століття в результаті підйому акцій інтернет-компаній, появи великої кількості нових інтернет-компаній та переорієнтування старих компаній на інтернет-бізнес. У період з 1996 до 2000 рік індекс NASDAQ підскочив з 1000 до 5132 пунктів. Багато фінансових експертів вже встигли пророкувати епоху «нової економіки», проте нові бізнес-концепції виявилися нежиттєздатними, сотні фірм були змушені визнати свою фінансову неспроможність, що призвело до сильного падіння індексу NASDAQ і, як наслідок, обвалу цін на серверні комп'ютери.
Однією з причин краху доткомів є неправильна оцінка активів і перспектив інтернет-компаній, внаслідок чого інвесторам було надано завищені оцінки вартості компаній.
2007 рік - Світова «бульбашка» з ураном
Попит на уран протягом кількох років підштовхував до зростання ціни у звʼязку із активним розвитком атомної енергетики. У травні 2007 року до цього фактора додався ще один: Нью-Йоркська товарна біржа розпочала торгівлю ф'ючерсами на уран, до якої включилися інвестиційні фонди та їх посередники, які бажали заробити на біржовій грі, що призвело до більш інтенсивного зростання цін у травні-червні 2007 року. Однією із причин різкого падіння цін на уран стало зниження попиту на нього, а також несприятлива в цілому ситуація на світових фінансових ринках. Зараз ціна на уран ще не досягла піку цін 2007 року.
2000-ті роки - «Бульбашки» ринків нерухомості
Бульбашки на ринку житла мають більший вплив на економіку, ніж бульбашки на фондовому ринку. Історично склалося так, що падіння цін на акції відбувається в середньому кожні 13 років, триває 2,5 роки та призводить до втрати ВВП приблизно на 4 відсотки. Стрибки цін на житло відбуваються рідше, але тривають майже вдвічі довше і призводять до вдвічі більших втрат виробництва (МВФ, World Economic Outlook, 2003).
Фінансова криза 2007—2008 років була пов'язана з «бульбашками» нерухомості, які виникли в різних країнах світу у 2000-і роки.
У наші часи термін «економічна бульбашка» став, ще більш актуальним, а напружена ситуація у світовій економіці змушує задуматися про подібні явища. Термін «бульбашка» у фінансовому світі означає ситуацію, коли ціна активу перевищує їхню фундаментальну вартість у декілька разів. Під час «бульбашок» ціни на фінансові активи чи певні класи завищені, проте насправді це нічим не виправдано.
Характеристики економічної бульбашки.
Основною рисою «бульбашки» є невіра учасників ринку в перекуплення активів. Насправді варто визнати, що зазвичай учасникам ринку важко визначити наявність «бульбашки», і всі їх розпізнають вже після того, як вони лопнуть. Загалом можна виділити п'ять етапів у циклі «бульбашок» — пожвавлення, підйом, ейфорія, отримання прибутку та паніка. Незважаючи на те, що цикли можуть відрізнятися, основні моменти активності є досить послідовними.
Фаза «пожвавлення» проявляється тоді, коли інвестори захоплюються будь-якими новими парадигмами: наприклад, нові технології або зміна відсоткових ставок, які знаходяться на історично низьких рівнях. Класичний приклад: у 2001 році економіка США опинилася в стані рецесії (занепаду). Щоб перезапустити систему ФРС знизила облікову ставку до 1%, створивши тим самим «дешеві гроші». Ці гроші інвестори почали знову вкладати, цього разу у ринок нерухомості. Іпотечний ринок став новим фетишем. Почали говорили про те, що нерухомість - не доткоми, вона цілком відчутна і завжди зростатиме в ціні. Отже, немає кращого вкладення, ніж купити будинок. У кого не було грошей, придбали нерухомість у кредит, ставка рефінансування була низькою, відсотки за іпотечними кредитами невисокі.
Спочатку ціни зростають досить повільно, проте потім поштовх стає сильнішим, оскільки на ринку з'являється все більше учасників, і починається фаза «підйому». У цей час привабливість активів нагнітається обговоренням у ЗМІ - страх упущеної вигоди підштовхує більше купувати та здійснювати спекулятивні операції.
На наступному етапі «ейфорії» всі думки про небезпеку відкидаються, оскільки ціни на активи відлітають нагору. Прогнози досягають екстремальних значень. Наприклад, у момент піку «бульбашки» нерухомості в Японії в 1989 році земля в Токіо продавалася в багато разів дорожче за землю на Манхеттені. Після здування «бульбашки» вартість нерухомості впала на 80%, а ціни на акції впали на 70%. Така сама ситуація була у 2000 році, коли загальна вартість технологічних акцій на біржі NASDAQ була вищою, ніж ВВП багатьох країн.
У цей час ті, хто володіє «розумними грошима», прислухаються до попереджувальних знаків та продають активи із прибутком. Однак оцінити точний час, коли «бульбашка» може лопнути, дуже складно. Саме тому Джон Мейнард Кейнс сказав «Ринки можуть залишатися ірраціональними довше, ніж ви можете залишатися платоспроможними». Важливо те, що коли «бульбашка» проколюється, це відбувається дуже швидко, і назад вона вже не надується.
На стадії «паніки» ціни на активи скочуються вниз так само швидко, як вони зростали. Інвестори та спекулянти стикаються з маржин-колами та різким зниженням вартості їх активів, тому вони скидають їх за будь-яку ціну. Наочним прикладом є глобальна паніка фінансових ринків у жовтні 2008 року, коли інвестбанк Lehman Brothers оголосив про своє банкрутство, а страхові компанії Fannie Mae, Freddie Mac та AIG зазнали колапсу. Індекс S&P 500 впав за один місяць на 17%, а світові ринки акцій втратили $9.3 трлн., що становило 22% від їхньої загальної капіталізації, а світовий ВВП у 2009 році вперше з часів Другої світової війни показав негативну динаміку.
Якщо «бульбашка» дійсно буде надуватись, необхідно діяти за затвердженою стратегією інвестора і не скупитися та завжди думайте, з чим залишитеся, коли вона лопне. Для довгострокових інвесторів надування «бульбашки» – це питання виживання, тому що той, хто швидко багатіє під час зростання, так само швидко бідніє під час падіння…
