Антимонопольний комітет встановив чергове порушення на ринку фармації
Добросовісність конкуренції є одним із головних критеріїв оцінки рівня інвестиційної привабливості територій. Найчастіше, він входить до п’ятірки основних, базових норм, оцінюючи які, експерти доходять висновку про реальний стан речей із бізнес-середовищем
Завершилося розслідування наступної резонансної справи щодо незаконного використання чужого комерційного позначення – назви для пластиру першої медичної допомоги САНТАВІК (SANTAVIK) – повідомляє портал www.IntelPro.UA.
Львівське приватне підприємство «Е» (керівництво якого одночасно має безпосереднє відношення до великої західноукраїнської мережі аптечних закладів), неправомірно привласнило товарний знак відомого турецького виробника BETASAN BANT SANAYI VE TIC. A.S., лінійка продукції якого широко представлена у аптечних мережах усіх регіонів України; вона завоювала заслужену довіру українських споживачів та успішно пройшла державні реєстрації у Держлікінспекції МОЗ України ще у далекому 2003 році.
Однак, внаслідок дій деяких українських фармацевтичних компаній, перебування на українському ринку базового продукту турецького виробника опинилося під очевидною загрозою. Річ у тім, що львівська фармацевтична компанія у неправомірний спосіб отримала права на схожу торгову марку (знак для товарів та послуг) «Сантавик», одночасно подавши заявку до Укрпатенту на отримання правової охорони на інше позначення - «Сантавік» (ідентична повністю до назви товару BETASAN BANT SANAYI VE TIC. A.S.).
Як відомо, свідоцтво на торгову марку надає право (серед інших) забороняти використання її, або схожого до неї позначення. Отож, внаслідок таких недобросовісних дій із чужою інтелектуальною власністю, пластир під назвою «Сантавік» турецького виробництва міг би узагалі зникнути із поля зору вітчизняних споживачів. Натомість, купуючи надалі пластир з такою назвою, ми вводилися б в оману щодо дійсного виробника та якості самого виробу, а правдива компанія-виробник втратила свій ринок в Україні повністю. Погодьтеся, від цього програли б і ми, і виробник...
Слід зазначити, що добросовісність конкуренції є одним із головних критеріїв оцінки рівня інвестиційної привабливості територій. Найчастіше, він входить до п’ятірки основних, базових норм, оцінюючи які, експерти доходять висновку про реальний стан речей із бізнес-середовищем у країні та регіоні. Однак, як ми бачимо, українські компанії активно пропагують такий вид порушень, який вже охрестили, як «інтелектуальне рейдерство». Тому від проявів недобросовісної конкуренції програє і Держава. Стримування ж приросту прямих іноземних інвестицій впливає на добробут усього населення та якість нашого з вами життя. Отож, шкода від таких актів є величезною.
На захист державних інтересів та чесних правил та звичаїв у конкуренції стало Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету (до якого турецьке підприємство звернулося через патентного повіреного України Юрія Трачука про вчинення акту недобросовісної конкуренції, зокрема, порушення ст.3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Оскільки матеріали та інша доказова база про факт вчинення порушення були належним чином закріплені, орган АМКУ розпочав розгляд справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яка у подальшому була оперативно і ефективно розслідувана, у стислі строки (загалом до 4 міс.). Вже наприкінці грудня минулого року, Адміністративна колегія відділення винесла свій вердикт: накласти штраф на правопорушника у розмірі 37 тис. грн. та зобов’язала відповідача припинити використання позначення «Сантавік» у своїй комерційній діяльності.
Підприємці часто нарікають на бездіяльність державних органів та їх некомпетентність. Внаслідок чого і звинувачують усіх їх у всіх смертних гріхах. Більшою мірою, так і є. І це потрібно визнавати та вживати відповідних заходів. Але потрібно і визначати ті випадки, коли державні структури захищають законні права та інтереси, сприяють чесній конкуренції та розвитку підприємництва. Тому, співробітникам Львівського територіального відділення, за їх відданість справі і професіоналізм – низький уклін! (окремо зазначу, що ці слова подяки зовсім не стосуються усіх без виключення органів АМКУ, оскільки і серед їх працівників є випадкові люди – безвідповідальні та байдужі).
Якби ж BETASAN BANT SANAYI VE TIC. A.S. вчасно зареєстрували в Україні свої торгові марки, то, безумовно, не було б потреби відвойовувати право та своє ж комерційне маркування. Отож, насамкінець, надам «стандартну пораду»: реєструйте своєчасно свої товарні та сервісні знаки. Повірте, це зекономить у подальшому Ваш час, гроші та енергію. А ці витрати, найчастіше, немалі, а інколи – це усе, що ми маємо сьогодні. Час, зокрема – єдиний ресурс, який неможливо відновити!
Довідка IntelPro.UA:
«BETASAN BANT SANAYI VE TIC. AS» або простіше кажучи «BETASAN» - це турецька медична компанія, спеціалізується на виробах з лікування ран, пластирах і пов'язках. «BETASAN» ось вже 30-ть років займається виробництвом виробів медичного призначення, таких як стерильні перев'язувальні матеріали, медичні пластирі, бандажі. Компанія постійно прагне поліпшити якість виробів, орієнтуючись на інтереси споживачів і лікарів у сфері ефективного лікування ран та догляду за ними. Велика увага приділяється контролю якості продукції, а також постійного розширення асортименту. Наприклад, завдяки наявності мікроперфорації в їх основі (полімерної, тканинної або стрейчової - залежно від виду) у шкірі не порушується нормальне потовиділення. Компанія «BETASAN» представлена в більш ніж 50-ти країнах світу, включаючи такі, як: Канада, Великобританія, Норвегія, Німеччина, Італія, Польща, Росія та інші. Сьогодні, вітчизняним споживачам також доступні високоякісні медичні пластирі та пов'язки цього виробника, широкий асортимент яких дозволяє задовольнити найвищі вимоги.
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика вчора о 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука вчора о 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова вчора о 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук 26.08.2025 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук 26.08.2025 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній 26.08.2025 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак 26.08.2025 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей 26.08.2025 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова 26.08.2025 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко 26.08.2025 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар 25.08.2025 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак 25.08.2025 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко 25.08.2025 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 25.08.2025 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 228
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! 176
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність 167
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? 101
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки 99
-
Bloomberg: Волгоградський НПЗ вийде з ремонту раніше від плану, щоб покрити дефіцит пального
Бізнес 13533
-
Україна спробує продати Одеський припортовий завод за 4,5 млрд грн
Бізнес 11979
-
Обладнання одного з найбільших машинобудівних заводів України передавали до РФ
Бізнес 11544
-
Як підготувати шкіру до осені й забути про сухість і пігментацію
Життя 7514
-
Що значить "луна", чи є таке слово в українській – і чому луна-парки так називаються
Життя 5119